Зміст:
  1. В Європейській спільноті з дитинства
  2. Крутий кар’єрний поворот
  3. Експертка у справах сім’ї 
  4. Пані міністерка
  5. Президентка Єврокомісії в епоху викликів
  6. Підтримка України у боротьбі з агресією РФ

14 вересня на щорічному зверненні до Європарламенту глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виголосила емоційну промову. 

Політикиня назвала українців нацією європейських героїв та заявила, що Росію не будуть умиротворювати: "Промисловість Росії в руїнах... І я хочу чітко заявити, що санкції нікуди не зникнуть. Настав час рішучості".

Детальніше про промову глави Єврокомісії читайте тут: "Ви – герої Європи. Слава Україні". Історична промова фон дер Ляєн у Брюсселі

Ким є Урсула фон дер Ляєн і який шлях вона пройшла до посади голови Єврокомісії? 

LIGA.Life вирішила познайомити ближче з історією першої жінки, яка очолила Єврокомісію та Міністерство оборони Німеччини, багатодітної мами та лікарки.

В Європейській спільноті з дитинства

Життя Урсули почалося в столиці Бельгії – Брюсселі – у 1958 році. Її батько Ернст Альбрехт був одним зі службовців Європейської спільноти, тож дівчина розпочала свою освіту в European School of Brussels – навчальному закладі, який контролюють уряди держав-членів Європейського Союзу.

Коли Урсулі було 13 років, її родина переїхала у Німеччину, кар'єра батька стрімко розвивалася. Там майбутня політикиня продовжила навчання у гімназії з математичним та природничим профілем. 

Через шість років Ернст очолив уряд землі Нижня Саксонія, ставши прем’єр-міністром регіону. Родина стала впізнаваною. Але слава не стала на заваді освіті дівчини. Вирішивши глибше вивчати економіку, за три роки вона встигла повчитися в німецьких містах Геттінгені та Мюнстері, а також в Лондонській школі економіки та політичних наук.

У Великій Британії Урсула Альбрехт вчилася під псевдонімом Розі Ладсон, обравши прізвище своєї прабабусі.

За однією з версій, зміна імені – самозахист від Фракції Червоної Армії, німецької ліворадикальної терористичної організації міських партизанів. Їхня діяльність поширювалася на територію тодішньої ФРН та Західного Берліну. Німецькі політики, зокрема батько Урсули, були для них "активними мішенями".

Крутий кар’єрний поворот

Здобувши знання з економіки, вона вирішила кардинально змінити майбутню професію. І в 1980 році вступила до Вищої медичної школи Ганновера (Hanover Medical School), де навчалася сім років до отримання ліцензії для медпрактики.

За рік до фінальних іспитів Урсула вийшла заміж за лікаря Гайко фон дер Ляєна.

Вже наступного року в них народилася перша дитина, а до 1999 року родина поповнилася ще шістьма дітлахами.

Водночас створення такої великої сім’ї не завадило жінці активно розвивати кар’єру. У 1988 році, тобто через рік після народження першої дитини, вона почала працювати асистентом лікаря. Паралельно здобула докторський ступінь у 1991 році. А вже через рік родина переїхала до США, де її чоловік навчався в Стенфордському університеті. 

Подібної можливості не упустила і сама Урсула. Вона продовжила там навчання як запрошена студентка. Навіть провела аналіз ринку для адміністрації госпіталю Stanford Health Services.

Через п’ять років родина повернулась у Німеччину, а ще через рік жінка вступила в аспірантуру, яку закінчила у 2001 році. Має ступінь магістра громадського здоров’я (Master of Public Health). Свої знання використала під час роботи асистентом-дослідником у відділі епідеміології, соціальної медицини та досліджень у галузі медицини Ганноверської медичної школи.

Експертка у справах сім’ї 

Існує думка, що Урсула фон дер Ляєн прийшла в політику доволі пізно – у 43 роки. Та насправді її перші кроки в цій галузі почалися ще 1990 року, коли Урсула вступила в партію Християнсько-демократичний союз (ХДС). Переїзд до США дещо змінив її плани і поставив цю діяльність на "стоп". Проте це була тимчасова пауза.

У 1996-1997 роках вона була членкинею Державного комітету соціальної політики в Нижній Саксонії, а у 1999 році входила до Робочої групи лікарів національної асоціації. Крок за кроком вона дійшла до посади радниці міської ради міста Зенде, очолила депутатську групу ХДС та стала заступницею мера.

Так медицина відійшла на другий план. Натомість політична кар’єра набирала нових обертів, а вік вже не мав особливого значення.

У 2003 році її обрали до парламенту Нижньої Саксонії, де відповідала за соціальні справи, питання жінок, сім’ї та здоров’я. Брала активну участь у розробці проєктів реформ в системі соціального забезпечення. 

Через два роки, напередодні федеральних виборів, Ангела Меркель запросила Урсулу до своєї команди експертів. Вона займалася питаннями сім’ї та соціального забезпечення. Того ж 2005 року вона очолила новостворену комісію ХДС "Кар’єра батьків і дітей", яка підіймала важливе та знайоме для жінки питання – сумісність дітей та роботи. 

Пані міністерка

З 2005 до 2019 року фон дер Ляєн обіймала посади федеральних міністрів. Перша посада – міністерка у справах сім’ї та молоді. Її основні гасла – "Більше дітей у сім’ях" та "Більше сім’ї в суспільстві". 

Неодноразово її політику критикували. Наприклад, закон про заохочення дітей, який зобов’язує федеральні, штатні та місцеві органи влади створювати можливості догляду за дітьми, викликав обурення серед консерваторів. Проте така реакція не заважала політикині. Їй вдалося вивести сімейну політику в центр суспільних дебатів. 

У 2009 році вона повторно склала присягу як міністерка у справах сім’ї та молоді. Проте на посаді пропрацювала лише місяць. Після відставки міністерки праці та соціальних питань Урсула обійняла нову посаду.

Та, попри це, навіть там вона не переставала боротися за інтереси сімей та жінок, що працюють. Також працювала над питанням боротьби з бідністю серед людей похилого віку та виконання Конвенції ООН про права людей з інвалідністю. 

У 2013 році Урсула фон дер Ляєн вкотре здійснила кар’єрний поворот, ставши міністеркою оборони.

Те, що цю посаду обійняла жінка та ще й без військового досвіду, обурювало суспільство. Проте Урсула розуміла свою відповідальність, а після присяги зізналася, що готова вчитися та "смертельно поважає нове завдання".

Навіть на новій посаді вона не зраджувала собі. Її метою стало зробити Бундесвер (Збройні сили Німеччини) одним із найпривабливіших роботодавців. Тож зосередилася на розширенні догляду за дітьми та збільшенні кількості можливостей неповного робочого дня.

Через загрози з боку ісламістського тероризму, розпаду держави на Близькому Сході, агресивної політики РФ та кризи біженців міністерство під її керівництвом зайнялося закупівлею озброєнь.  І з 2014 до 2018 року Бундестаг схвалив проєкт озброєнь на суму близько €32 млрд. Для порівняння: у попередній законодавчий період це було лише €6 млрд.

У 2015 році міністерка виступила на Мюнхенські конференції з безпеки. Вона захищала відмову Німеччини постачати зброю Україні для захисту від російської агресії. Головний аргумент – "Постачання зброї прискорюватиме вогонь". Вона вірила, що переговори з Росією можливі.

Через два роки вона вдруге склала присягу на посаду міністерки оборони. Видання Tagesspiegel писало, що її повторне обрання на посаду слугувало довірою з боку канцлерки. Вважалося, що лише вона здатна проявити жорсткість та очолити таку складну палату. 

Цей факт також підтверджувало те, що вона була єдиним міністром, який безперервно входив до складу Кабінету протягом усього терміну Меркель.

Протягом кількох років її вважали одним з головних претендентів на місце канцлерки. А ЗМІ описували її фаворитом та наступником Єнса Столтенберга на посаді генсекретаря НАТО. Die Welt писали, що її дуже поважають в Альянсі, а всі міністри оборони НАТО слухають, коли вона говорить.

Президентка Єврокомісії в епоху викликів

Проте канцлеркою та генсекретаркою НАТО Урсула фон дер Ляєн не стала. Натомість у 2019 році Рада глав держав і урядів ЄС висунули її на посаду президентки Єврокомісії. Серед її політичних орієнтирів було перетворити Європу на кліматично нейтральний континент до 2050 року, боротьба з дитячою бідністю в ЄС та проєкт нового пакту про притулки та міграцію.

За неї віддали 383 голоси з 747. Тож до нової посади вона приступила 1 грудня 2019 року. За крок до світової пандемії COVID-19. Згодом вона виступала проти загальних заборон на поїздки в часи пандемії. Вважала, що це матиме сильний соціальний та економічний вплив, руйнуючи життя людей та бізнес.

Проте у грудні 2021 року Урсула наполягала на тому, щоб країни ЄС розпочали дебати щодо обов’язкової вакцинації проти COVID-19. Тому що занадто багато людей відмовлялися робити щеплення добровільно.

Підтримка України у боротьбі з агресією РФ

Якщо у 2015 році як міністерка оборони Німеччини вона виступала проти надання зброї України і спонукала до переговорів, то після 24 лютого 2022 року, бувши головою Єврокомісії, виступала за санкції проти Росії та допомогу Україні. 

На брифінгу 27 лютого заявила про відключення низки російських банків від міжбанківської системи платежів SWIFT. Вона підтримала українських біженців: "Вони заслуговують на нашу солідарність і підтримку, як і країни, які їх вітають". Євросоюз зазначив, що біженці з України можуть отримати дозвіл на проживання на території країн блоку щонайменше на рік.

У квітні Урсула фон дер Ляєн вперше відвідала Київ, який жив за законами воєнного стану. Метою її візиту стала підтримка президента України Володимира Зеленського у прагненні до членства України в ЄС.

"Наша мета – подати заявку України до [Європейської] Ради цього літа", – сказала вона журналістам.

Цю думку вона підтримувала впродовж наступних своїх виступів. Наприклад, на форумі з безпеки GLOBSEC 2022 вона заявила, що це моральний обов’язок Європи та союзників зробити можливим вступ України до ЄС.

Також, за її словами, Єврокомісія підтримує створення єдиної платформи, яка б об'єднала ініціативи та фінансову підтримку від США, МВФ, Світового банку, G20 та окремих країн для відновлення України.

У червні 2022 року голова Єврокомісії знову приїхала в Україну. У німецькому виданні Spiegel повідомили, що ціллю її візиту є переговори щодо заявки України на членство в ЄС.

"Добре знову опинитися в Києві. З президентом Зеленським я підсумую спільну роботу, необхідну для відновлення, і прогрес, досягнутий Україною на її європейському шляху", – написала фон дер Ляєн у Twitter.

На початку вересня Європейська комісія запропонувала виділити €5 млрд макрофінансової допомоги Україні.

"Ситуація в Україні вимагає нашої неослабної підтримки. Сьогодні Єврокомісія пропонує Україні додаткові €5 млрд макрофінансової допомоги. Це доповнює €10 млрд, які Європейський Союз вже надав у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги", – йдеться в дописі фон дер Ляєн.

14 вересня на засідання Європарламенту президентка прийшла в синьо-жовтому вбранні та проголосила емоційну промову на підтримку України. Після демонстрації відеоряду з кадрами великої війни вона сказала:

"Сьогодні у хоробрості є ім'я – і це ім'я "Україна". Хоробрість має обличчя – і це обличчя українських чоловіків і жінок, які протистоять російській агресії".

Наступного дня вона втретє приїхала з візитом у воєнний Київ. Ціль – обговорити з Зеленським та Шмигалем зближення економік та людей, поки Україна рухається в ЄС.

Читайте також: Ненсі Пелосі, яка летіла на Тайвань, – хто це та як вона "ледве не розпочала третю світову"