Жогло, Мірошниченко, Дизель Шоу та ще 6 ведучих корпоративів про казуси і те, що дратує
Новорічні корпоративи у розпалі. Ведучі свят придумують конкурси, добирають плейлисти та готуються до форс-мажорів.
За даними компанії "Questoria", 48,2% працівників відвідує корпоративи заради неформального спілкування з колегами, 23 % – щоб повеселитись, 13,7 % – заради смачної їжі та напоїв. Найменшу кількість голосів отримали конкурси (1,3 %) та виступи гуртів (0,5%).
1. Гості п’ють, б’ють і лаються
Під час корпоративів все передбачити неможливо. І хто з гостей почне "підколювати", кликати випити, лаятись чи лізти з кулаками – теж.
"В одну з новорічних ночей проводив свято для компанії 50+. Вони запросили виступати гурт своєї молодості – Boney M, – пригадує теле- та радіоведучий Андрій Астахов. – Виступ планували о 01:00. До цього часу я мав їх розважати.
Оскільки це був рік тигра, то вирішив провести інтерактив. Треба було перелічити представників сімейства котячих. Хтось каже пума, хтось кішка.
Бачу, тягне руку чоловік: "Молодий чоловіче, коли буде Boney M?" Всі сміються, мені це не подобається. Потрібно щось робити! Знаходжу відповідь: "Ви перед виступом гурту випиваєте, закусуєте. Розумієте, гурт жодного разу у своєму житті не виступав тверезим. Їм теж треба зарядитися. Дайте їм цей шанс".
Всі, включно з чоловіком, розсміялись. Інтерактив продовжився. З задачею впорався".
"Бувають дискомфортні ситуації панібратства "пішли вип’ємо", "дай потанцюю на сцені", "дай мікрофон щось скажу". Коли виступають музичні бенди, гості можуть залізти на сцену та грати на інструментах, – пригадує телеведучий Роман Дрібной. – Інколи клієнти сприймають ведучого як персонал, що обслуговує, – який має і розважати і їжу подавати, і говорити, і пити разом з ними. На одному святі гість так напився, що підійшов і: "Принеси мені морозиво".
"Завжди є одна-дві людини, які хочуть бути в центрі уваги. Завдання ведучого – використати їхню енергію на благо вечірки, – каже телеведучий Тімур Мірошниченко. – Зазвичай саме вони запрошують випити. Коли пояснюю, що 2,5 роки не п’ю, чую: "А чого?".
Нещодавно казус стався з діджеєм. Ми завершили основну частину, почалася дискотека. У компанії були іноземці, які не пили весь вечір. Проте під час дискотеки вони настільки швидко надолужили втрачене, що одразу пішли до діджея. Просили казахську пісню. На YouTube пісні підписані казахською. Діджей не міг знайти потрібну композицію. Гості почали з кулаками до нього лізти".
"Зазвичай я з гостями на одній хвилі. Проте чотири роки тому на одному з корпоративів замовники вирішили: якщо заплатили мені, значить, можна наді мною жартувати, обіймати і робити непристойні жести та натяки, – каже ведуча Руслана Білик. – Один із гостей взяв мене на руки.
Я почала жартувати: "Нарешті можу відпочити. Нарешті мене носять на руках". Раптом ситуація почала ускладнюватись. Попросила відпустити. Проте чоловік цього не зробив.
Вся компанія сміялась. Ніхто за мене не заступився. Мусила вдарити його мікрофоном.
Інструмент зламався, але мене відпустили. Подякувала за запрошення, зібралася та поїхала з заходу. Вибачень не отримала. Більше таких моментів не допускаю".
"На одному з корпоративів жінка запитала, чи є в мене дівчина. Коли почула "ні", одразу запропонувала інтим", – розповідає Іван Заєць.
"Якось я працював ведучим на вечірці в стилі мафії. Там зібралися різні компанії, які не знали одна одну, – пригадує Володимир Жогло з шоу "Вар’яти". – В один момент компанія з 30 чоловіків почала сперечатися з охороною. Зав’язалася бійка.
Столи, стільці летять в обличчя. Кажу зі сцени іншим гостям: "Не хвилюйтесь. Це атракція, наближена до теми вечірки". Опускаю мікрофон і кричу до робітників закладу, щоб викликали поліцію.
На сцену підіймається чоловік, видирає мікрофон і лається на охорону. Забираю мікрофон, переводжу на жарт: "Це був заслужений артист України. Поплескайте йому. Він допоміг надати правдивої бандитської атмосфери 30-х років у США". А сам боявся, щоб ніхто не витяг рушницю та не почав стріляти".
Бувають і нетипові ситуації.
"Якось мене запросили вести корпоратив для невеликої чоловічої компанії. Приходимо з колегою Максимом Кравцем, нам кажуть: "Хлопці, не треба класичного свята. Посидіть з нами, поговоріть, повеселіть. Але так, щоб ви максимально були інтегровані в застілля". Так чотири години ми посиділи з хлопцями ще й плату отримали. Це найкращий мій захід", – каже Жогло.
Читайте також: Леді та джентльмен з ХХ століття. Як створити вінтажний образ для новорічної вечірки
2. Форс-мажори
Продумати все для корпоративу неможливо, розповідають ведучі. І казус може трапитися будь-коли. Часом – ще до самого заходу. Як у Вікторії Булітко з "Дизель Шоу", наприклад.
"Якось ми з івент-директором Наталією мали їхати на корпоратив до Харкова. Це був мій день народження, я на 10 хв запізнювалася на потяг. Попросила директора домовитись із начальником потягу, щоб той затримав відправлення. Їй вдалось.
Дорога від таксі до поїзда здавалась вічністю. Бігла в довгій шубі з сумкою, ще й з гітарою.
У вагоні мене впізнав провідник, попросив сфотографуватися. Я в цей момент намагалася додзвонитися до Наталі, що встигла. Зв’язок пропадає. Поїзд відправляється. Я трохи заспокоїлась. Але телефонує Наталка, що вона залишилася на пероні. Іншого виходу не було – довелось наздоганяти мене літаком. Зустрілися у Харкові, на корпоратив встигли".
"Один раз просто посеред майданчика, де ми вели захід, сів гвинтокрил. Їжу розкидало в різні боки, довелось заново накривати на стіл", – пригадує Олександр Бережок із "Дизель Шоу".
Одразу декілька ведучих розповіли, що може зникати світло чи опалення, і треба якось викручуватись.
"Одного разу вимкнули світло на 2,5 год, – пригадує Володимир Жогло. – Довелося співати та бавитись без апаратури, при свічках. "Романтичний вечір" на 180 гостей. Тоді я вирішив, що це гарна нагода згадати 90-ті, коли були регулярні відключення електрики. Ми з гостями поговорили про ті часи, Кучму, їхні спогади. Тоді так кричав, щоб все організувати, що навіть голос зірвав".
Читайте також: Розпочніть з аперитиву. Правила коктейльної вечірки в новорічну ніч – поради бармена
3. Стиль вечірки
"Дратують клієнти, які 150 разів змінюють тему корпоративу. Від цього залежить програма, мій костюм. Тільки зберу потрібний образ, одразу треба шукати інший", – додає Руслана Білик.
А часом, розповідають ведучі, замовники хочуть поєднати непоєднуване або створити шик без коштів.
"Намагаюсь їх переконати, що так краще не робити. Буває, що не слухають, – каже Роман Дрібной. – Нещодавно на корпоративі поєднали стилістику розкішного Gold, куди приходили у вечірніх вбраннях, де співала Tayanna, з українськими народними традиціями".
"Тобто гостей у вишуканих вбраннях пригощав горілкою з салом та часником український народний колектив. Не всі оцінили".
"Заїжджена тема – Оскар, – розповідає Іван Заєць. – Якби компанії дійсно витрачали купу коштів на декор, червоний хідник та організували відповідний дрескод, не питання! Проте зазвичай гості зводять цю тематику до вручення статуетки Оскара за досягнення співробітників. Інколи це виглядає абсурдно, але на переконання ведучого змінити тему ніхто не реагує".
Також нелогічним є бажання керівництва довго хвалитися досягненнями щодо роботи, коли люди прийшли відпочити.
"Замовники часто хочуть вписати в сценарій 40-хв привітання керівника з підсумками року та презентацією досягнень компанії на 50 слайдів. Проте люди не хочуть слухати про роботу на новорічному корпоративі – максимум 3-4 хв, – пояснює Іван Заєць. – Інколи до виступу додається розділ: "Цього року наша компанія заробила $60 млрд. Ми молодці!". Кожного разу прошу прибирати з привітань тему грошей. Бо завскладу, який отримує 8000 грн, буде не дуже приємно чути, що компанія отримує такі гроші, а він – таку низьку зарплату. Це псує настрій".
4. Узгодження сценарію
Замовники люблять у переддень свята згадати про узгодження сценарію, каже Тімур Мірошниченко: "Хоча за два-три тижні до цього я пропонував це. Внесення правок в останній момент надзвичайно дратує. У великих компаніях затвердження сценарію відбувається через десять рук: агенція, HR-відділ, топменеджер, власник компанії.
У підсумку за ніч до свята всі сидять над сценарієм, а не готуються до корпоративу. Новорічні корпоративи зазвичай відрізняються від інших заходів, бо люди хочуть екстравагантної та ексклюзивної тематики свята. Я не проти переодягнутися в героя "Родини Адамсів", але про це слід попереджати заздалегідь, не за два дні до".
Етап узгодження інколи буває дуже нервовим, додає Іван Заєць: "Бісить, коли клієнт хоче зідзвонюватися в Zoom та обговорити будь-яку дрібничку. Нещодавно за кілька днів до корпоративу пише замовник: "Ваня, у сценарії о 18:30 виходить музичний бенд. Зідзвонимось обговоримо". Зідзвонились. Наступний день: "Вань, у сценарії з’явився торт. Зідзвонимось, як його подати".
"Часто представники компаній не знають своїх співробітників. Перша зустріч: "У нас люди спокійні, культурні. Хочемо мінімум конкурсів. Влаштуйте нам просто затишний, спокійний вечір". Минула перша година корпоративу: люди відриваються під "Федерико Феллини". Просять її ввімкнути п’ять разів поспіль. Я вже не можу чути цю пісню!" – додає Руслан Стеченко.
5. Музика. Найбільший хіт сезону
Інколи виникають суперечки через музику.
"Якось замовник попросив не вмикати пісні російських виконавців. Проте коли вечірка була в розпалі, один із гостей пропонував нам гроші, щоб ми увімкнули заборонену пісню. Гроші ми не взяли, адже працюємо лише за домовленістю з замовником", – пригадує Світлана Білокінь.
Додає, що цього сезону особливою популярністю користуються дві пісні – "Федерико Феллини" (Galibri & Mavik) та "Пьяная вишня" (Христина Орбакайте).
"Маю компанію, з якими працюю. За вечір їм замовляють 10 разів пісню "От сосни" (Потап та Настя). Під неї такі дикі танці на танцмайданчику. Жінки готові на собі бусики рвати!" – додає Руслана Білик.
6. Замовники у стилі "і так зійде"
"Нещодавно працював за кордоном у заможній країні. Компанія оплатила корпоратив співробітникам, знайшла дорогий заклад, але вирішила зекономити на головному – залишити організатора в Києві, – пригадує телеведучий Тімур Мірошниченко. – За 2 год до початку свята ми з діджеєм дізнаємось, що вся апаратура та спецосвітлення належить музичному бенду.
Вони закінчують працювати о 23:30, а свято триває до 02:30. Організатора нема. Ресторан розташований за 1,5 год їзди від міста. Навіть попри те, що це не моя проблема, мав домовлятися про звук. Переживав за атмосферу свята. Бенд ні за які гроші не погодився залишити апаратуру. У підсумку ми залишилися зі стаціонарним звуком, не розрахованим на гучну вечірку. Це було жахливо".
"Бувають замовники, які щось забули привезти, або подумали, що й так зійде, – розповідає Вікторія Булітко. – Наприклад, ми з Женею Сморигіним мали співати пісні та грати на гітарі. Заздалегідь попросили організаторів забезпечити нас двома інструментами. Гітари були в жалюгідному стані – що 15 хв розладнувались. Номер доопрацювали, але розуміли, що наша гра "трохи" різала слух".
"Неорганізованість деяких корпоративів вводить в ступор.
На одному з свят не було мікрофону. Запитую, де він, на що мені: "А в тебе немає свого?".
Тобто організатори навіть не подумали, що ведучому потрібен мікрофон, не запитали, чи маю свій. За годину до свята мав шукати собі інструмент", – пригадує Роман Дрібной.
7. Гроші і бронь
"Коронне запитання: "Чого так дорого?" – каже Іван Заєць. – Ви ж не приходите в автосалон з: "Машина дорога, дайте нам знижку".
Тема платні – найскладніша, додає теле- та радіоведуча Світлана Білокінь: "Просять знизити ціну – відмовляюсь від заходу. Була ситуація, коли і ціну, і концепцію корпоративу погодили, але в останній момент замовник не хотів платити за організацію квесту. Доводилось пояснювати, що потрібно докупити безліч деталей, щоб організувати квест, який вони самі замовили".
А ще дратує бронювання без підтвердження (передоплати чи підписання контракту), додає Тімур Мірошниченко: "Телефонує компанія, запитує про конкретну дату і пропонує стати ведучим. Погоджуюсь. Вони зникають. На повідомлення не відповідають. Минає декілька днів. Я підписав контракт з іншою компанією, отримав передплату. Телефонують перші замовники: "Пам’ятаєте, ми домовлялися!". Доводиться пояснювати, що без підтвердження бронювання домовленість на словах не працює".
"Наостанок – дратує скасування корпоративів. В умовах коронавірусу це відбувається часто, – каже Роман Дрібной. – Нещодавно скасували захід, бо люди не хотіли вакцинуватися. Так вони залишилися без свята, а я – без роботи".
Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин
