RU
Історії

Історія | Як одеситка створила артбізнес у Німеччині і продає там картини в підтримку України

8 хвилин
Як одеситка створила арт-бізнес у Німеччині і продає там картини в підтримку України - Фото
Фото надано Джеммою Гребенко
07.12.2022, 11:00

Після повномасштабного вторгнення Росії Джемма Гребенко вигадала ідею, як її бізнес у Німеччині може працювати на перемогу України

Підприємиця розповіла свою історію Liga.life.  

Філологиня із бізнесовою жилкою

Одеситка Джемма Гребенко майже 20 років займається бізнесом, хоча за освітою – філологиня-германістка.

Одразу після вишу Джемма влаштувалася перекладачкою до одеського Торгового дому "Преображенський". За декілька місяців їй запропонували провідну посаду баєра: потрібно було формувати колекції магазину. Так Джемма почала їздити до Німеччинм та Австрії – вибирати та закуповувати речі.

У 2000 році Джемма переїхала до столиці. На той момент у неї було двоє синів, молодшому з яких тільки-но виповнилося 2 місяці. Жінка винайняла квартиру та розпочала репетиторство. 

За два роки влаштувалася у загальноосвітню школу вчителькою німецької. А за пів року стала у ній заступницею директора. Пригадує, що робота була стабільна, але нудна через паперову тяганину.

Діти дорослішали, і у 2007 році Джемма відкрила у Києві міжнародну мовну школу ILC – Internationale Language Company. Всього за $1000 зареєструвала приватне підприємство та орендувала одну кімнату в офісі на Великій Васильківській. 

"Я завжди хотіла працювати на себе. Сама ідея створити пропозицію та нові робочі місця здавалася мені захопливою",  — каже Джемма.

Через 2 місяці самостійної роботи найняла 5 викладачів. За 3 роки школа займала цілий поверх та входила в п’ятірку найкращих мовних шкіл України. Штат Джемма розширила до 35 спеціалістів. Авторський метод викладання став популярним через рекламу в Google та сарафанне радіо. 

60% людей приходили за рекомендаціями. Клієнтами ставали великі компанії, як-то: Siemens, Platinum Bank, OtpBank, BEITEN BURKHARDT Ukraine, Wienerberger, Ferrostaal, BAYER. Вигравши тендер, школа співпрацювала і з Європейською комісією зовнішніх справ.

Окрім мовних курсів, школа відкрила бюро перекладів, дитячий мовний табір, курси із продажу та бізнес-переговорів вибраною клієнтом мовою.

Джемма поєднувала роботу з материнством. Її день був розписаний погодинно.

"Добре пам’ятаю, як відвозила молодшого сина, Павла, після школи на шахи. Він грав зі своєю групою та з трьома наступними аж до шостої вечора",  —  сміється Джемма.

Жінка розповідає, що іноді приїздила з Одеси її мати, але частіше за все рятували гуртки.

Хлопці знали, що мати одна утримує сім’ю. Тож допомагали їй та один одному. 

Одного разу вивчати німецьку у ILC прийшла художниця Ганна Криволап, донька найдорожчого українського пейзажиста Анатолія Криволапа. Джемма особисто викладала мисткині і вони потоваришували. 

"В мене було багато роботи, тому не було часу на дружбу. Моїми друзями частіше за все ставали мої учні", – каже Джемма. 

Через 2 роки разом із чоловіком Ганни, тоді CFO UniCreditBank Ukraine Мартіном Леберле, Джемма створила міжнародну консалтингову агенцію.

Бізнес-партнерка 

Мартін спостерігав, як рішуче жінка масштабує та просуває власний бізнес, а також, як цікаво про нього розповідає. Тож запропонував вкласти в агенцію "Академія Менеджменту Київ-Мюнхен" 35% до його 65%.

Джемма погодилася та стала партнеркою Мартіна. Її роллю було систематизувати здобуті бізнес-компетенції та презентувати їх клієнтам. 

АMKM пропонувала розвинути ділові навички, допомагала підібрати персонал та консультувала іноземних інвесторів та підприємців. 

Аби постійно підвищувати кваліфікацію, Джемма часто їздила на бізнес-курси до Німеччини. Агенція проіснувала 4 роки і мала комерційний успіх. Але у 2016 Матріну запропонували контракт у Чорногорії. На той момент діти були вже достатньо дорослі і Джемма також відчула, що готова переїхати. У Берліні на неї чекав чоловік, з яким вона зустрічалася вже 6 років. Академію закрили, а мовну школу Джемма продала.

У Києві залишилися сини Джемми. Молодший навчався в університеті, старший – працював. 

Переїзд та новий бізнес

Одного дня в гості до Джемми в Берлін приїхала Ганна Криволап. 

"Ми дискутували, як добре було б вивести українське мистецтво на міжнародний ринок. Нарешті знайти нових колекціонерів та зробити відомим на весь світ", — пригадує жінка. 

Джемма з дитинства цікавилася мистецтвом і в усіх відрядженнях намагалася відвідати найкращі музеї Європи. Товаришуючи з Ганною, вона познайомилася з багатьма відомими українськими митцями. Так виникла ідея артплатформи G.ART Gallery. Реалізувати ідею вдалося за три роки.

Спочатку Джемма досліджувала конкурентні артініціативи та аналізувала, як вони працюють. Згодом вирішила, що філологічної освіти та бізнес-компетенцій їй замало. Тож пройшла два курси "Артменеджмент" та "Кураторство" у Freie Univensität Berlin та Univensität der Künste Berlin. Додаткове навчання допомогло зрозуміти, як працює артринок і вартувало по 3500 євро за кожен курс. 

"До цього моменту я точно розуміла, в чому буде унікальність нашої платформи", – продовжує Джемма. 

Роботи, на продажі яких вирішила фокусуватися G.ART Gallery, – виключно мистецтво країн Східної Європи, включно з колишніми республіками СРСР. На той момент ця ніша була вільна. 

До мапи платформи увійшло 24 країни Східної Європи і РФ. Зараз Джемма жалкує, що співпрацювала з російськими художниками після збройного вторгнення росії у 2014 до Криму та Донбасу. 

"Якщо б можна повернути час назад, ми б ніколи не виклали жодної їхньої роботи. Тоді, на жаль, багато моїх партнерів, великих компаній, продовжували працювати з Росією. І ми також не зробили виключення. Це наша велика помилка, яку зараз спокутуємо", – коментує жінка. 

Наскільки важко почати свій бізнес у Німеччині

Джемма вважає, що відкрити свою справу українцю у Німеччині можливо. Адже багато українців і так співпрацюють онлайн із міжнародними компаніями та мають досвід у бізнесі. 

"У Німеччині є складності, як-то бюрократія, наприклад. Всі кроки слід робити у супроводі юристів та податкового консультанта. Та бізнес у Берліні одразу здаватиметься вам прогнозованішим. Тут менше несподіванок, бо закони працюють". 

Найбільше приємно здивувало жінку – спеціалісти галузі з радістю обмінюються корисною інформацією та досвідом, а держава підтримує підприємництво. 

У 2019-му, щоб запустити G.ART Gallery, знадобилося 100 000 євро, які пішли за 6 місяців роботи команди.

Інвесторів не залучали. Більшу частину коштів на те, аби реалізувати стартап, надав старший син Джемми, Петро Гребенко. До того часу він зробив кар’єру в IT. Іншу частину грошей Джемма отримала з продажу мовної школи:

"Я принципово не хотіла брати гроші в інвесторів. Не розуміла, як скоро їх повернемо". 

Щоб протестувати, як працює платформа, спочатку її відкрили для друзів. Так засновники хотіли виправити можливі помилки та поліпшити інтерфейс.

"Сигналом, що бізнес запрацював, став перший онлайн-продаж роботи в перший місяць після відкриття. Тоді ми зрозуміли, що вселяємо довіру", – пригадує Джемма.

За три роки вкладені кошти уже запрацювали, каже бізнесвумен: "Але продовжуємо їх вкладати, аби масштабувати бізнес". 

Петро Гребенко виступив співзасновником G.ART Gallery, а також взяв на себе роль технічного директора.

Партнеркою та креативною директоркою стала художниця, дизайнерка та фотографиня Анастасія Аракелян. 

Сьогодні платформа поєднує у собі галерейну, просвітницьку, продюсерську та виставкову діяльність. Наразі постійних членів команди – 15. Майже всі є українцями та працюють дистанційно. Це спеціалісти у галузях айті, дизайну, маркетингу, арткритики та експертизи, а також менеджменту та журналістики. 

"Пишаюся, що можу надати співвітчизникам робочі місця. Особливо у такі буремні часи", – каже Джемма. 

Вартість витворів мистецтва на G.ART Gallery коливається від 150 євро за невелику графіку до 40 000 євро за бронзову скульптуру. Ціноутворення відбувається на базі попиту на митця, його галерейної та аукціонної історії. Якщо художник – початківець, ціну формують артексперти. 

Платформа працює за 40% від оголошеної вартості роботи.

Існує твердження, що ринок антикваріату є стабільнішим, аніж ринок сучасного мистецтва. Але G.ART Gallery цікавить саме Contemporary Art. "Сучасним художникам доступні різні засоби творення художньої дійсності. Тому Contemporary Art допомагає краще відчути час".

Джемма розповідає, що понад рік у них пішло на те, аби відібрати митців, з якими працюватимуть. 

"Пропонований нами продукт повинен бути якісним", – каже Джемма. Саме тому значну частину коштів засновники інвестують у якісну експертизу та артаналітику. 

Зараз на платформі представлені 65 митців Східної Європи, 55% з яких – українці. Росіян із початку повномасштабного вторгнення немає. З першого дня повномасштабного вторгення Росію викрислили з мапи платформи.

G.ART Gallery надає покупцям гарантії. Якщо робота не сподобається або не пасуватиме до інтер’єру, її можна повернути за 14 днів. Якість роботи та ринкову ціну гарантують експерти. Акт купівлі-продажу підтверджують юридично, з кожного продажу сплачують податки. 

Купуєш мистецтво – донатиш українцям

На другий день після початку повномасштабної війни команда платформи зібралася онлайн і вирішила створити інтегровану в G.ART Gallery благодійну платформу Support Ukraine. 

На цю ініціативу художники окремо віддають свої роботи. 100% від їхнього продажу компанія перераховує на допомогу Україні. Найперше зреагували вірменські, польські, грузинські, українські митці, а також автори з Косово. Словом, ті, що потерпали від Росії. Наприклад, відомий український художник Едуард Бєльський віддав на Support Ukraine одразу всі представлені на платформі роботи.

"Покупець може на власний розсуд вибрати конкретний фонд, куди передадуть кошти за придбану роботу. Гроші не надходять на рахунок нашої компанії. Одразу йдуть в обраний фонд". 

Так за 9 місяців війни на допомогу Україні G.ART Gallery зібрали понад 20 000 євро і продовжують збирати. 

Найдорожчим лотом наразі стала робота українського митця Сергія Савченка "City of Exotic Dreams". Її купили за 3500 євро.

Джемма стверджує, що колекціонери зацікавлені в роботах українських митців. 

"Українське мистецтво було і є довершеним та інноваційним. Війна привернула увагу до нього, але воно завжди було якісним та вартим уваги. А придбати роботи, створені після 24 лютого, для іноземних покупців тепер найкращий спосіб зрозуміти історію, яка твориться на очах у світу".

Джемма розповідає, що від початку вторгнення бачить, як Німеччина активно підтримує Україну. Жінка згадує, що сама була свідком декількох акцій у Берліні на нашу підтримку. Тисячі демонстрантів виходили на вулиці проти війни в Україні. "Ми не маємо права бути невдячними. Мільйони євро виділяються на біженців та на екстрену допомогу українським службам", – каже Джемма.

Коло німецьких колег та друзів Джемми підтримують Україну. Деякі друзі приносили їй гроші і просили передати конкретним українським родинам, які залишилися без роботи чи житла. 

Джемма вважає, що понад половина німців підтримують Україну. Та є й ті, що закликають сісти за стіл переговорів. Такий крок жінка вважає неприпустимою помилкою.

"Для мене Україна лишається моїм домом. Там залишився мій молодший син та багато друзів. День розпочинається та закінчується українськими новинами. Вся команда G.ART Gallery  – українці, і я цим пишаюся. Та я думаю, що сьогодні час дій, а не сліз. Моя позиція щодо війни зрозуміла. G.ART Gallery працює, просуває українське мистецтво і допомагає Україні. Це найбільший показник нашого болю та нашої відданості".                                                                

Роксана Рублевська, журналістка, для LIGA.Life

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини