Не чекати ідеального моменту: три історії жінок, які змінили кар’єру завдяки підтримці

Іноді все, що нам справді потрібно, – аби хтось сів поруч і сказав: "У тебе вже є з чим іти далі". Без пафосу, без зайвих порад, без списку вакансій на 10 сторінок. Просто вислухати, розкласти по поличках і підсвітити той варіант, який уже був під носом.

LIGA.Life розповідає історії трьох людей з різним професійним досвідом, які не чекали, а звернулись за підтримкою і змогли повністю змінити життя.

"Кар’єрна консультація із живою людиною одразу відсіює все непотрібне"

Марта Погоріла – філологиня, кураторка мистецьких проєктів і мама, яка одного дня вирішила: творчість – це не хобі, а робота мрії. Разом із подругою Світланою Волковою вони створили бренд SVD Denim.

Їхня історія почалась ще до пандемії. Потім був COVID і вихід на американський ринок. А потім – велика війна й переїзд до Румунії. Світлана втратила майстерню в Херсоні, Марта – відчуття опори. Але зламатися не дозволили собі ні тоді, ні після.

У 2023-му батько Світлани, військовий, втратив обидві ноги. Це стало поштовхом для нового напряму – одягу для людей з протезами. Вони створили джинси з магнітними застібками: зручні, стильні, прості у використанні. Показали їх на Berlin Fashion Week, а згодом у метавсесвіті Decentraland у вигляді цифрових скінів.

У січні 2025-го у Марти стали закінчуватися накопичені гроші, а власна справа ще не приносила бажаного прибутку. Тож жінка вирішила шукати роботу й натрапила в інтернеті на допис про безоплатні кар’єрні консультації від благодійного фонду "СпівДія":

— Тоді я познайомилася з Альоною Підлужною-Ткач, кар’єрною консультанткою. Ми з нею попрацювали над моїм резюме, розглянули кілька вакансій. Вона всіляко підтримувала мене й врешті переконала, що я маю розвивати власну справу.

Тож я чітко усвідомила, що не зможу вдень працювати на роботі, а вночі займатися власною справою.

Кар’єрні консультації дозволили продовжувати вірити у власні сили, вкладатися у розвиток бренду та не погоджуватися на звичну для багатьох офісну роботу з графіком з 9:00 до 18:00, розповідає Марта:

— Те, що Альона в мене вірила, дозволило мені дійти до того, що ми підписали контракт на субгрантування від інноваційного центру "Промприлад" в Івано-Франківську. Я відповідаю за багато різних процесів, більшість з яких є продуктом нашої спільної зі Світланою праці: розробка стратегії, зовнішні комунікації, пошук фінансування, участь у профільних подіях, тощо. Єдине, до чого я ніяк не дотична, – це творчість. Створення колекцій фізичного і діджитал-одягу – це територія Світлани. Ми пишаємося тим, що наш бренд не лише створює адаптивний одяг, але й піднімає тему інклюзії на міжнародних майданчиках.

— Звичайно, кожен з нас знає сайти з пошуку роботи. Заходиш, дивишся: щось тобі підходить, щось – ні. Зовсім інша річ – кар’єрна консультація із живою людиною, яка одразу відсіює все непотрібне й підсвічує твої сильні сторони. Це дуже економить час та зберігає нерви, – підсумовує Марта.

— До нас у фонд приходять люди, які втратили дім, роботу, впевненість. І ми допомагаємо їм зробити перший крок до нового життя: побачити свої сильні сторони, сформулювати цілі, зрозуміти, куди рухатися далі. Підтримка, яку вони отримують на консультаціях, часто стає точкою опори. Бо кожен заслуговує мати гідну роботу і відчуття, що він не один, – пояснює Євгенія Гончарова, керівниця напряму "СпівДія Кар'єра".

"Я хотіла бути корисною – і знайшла місце, де справді потрібна"

У 25 років Альона Кіторага точно знає, чого хоче. Бути психологинею – не просто професія, а справжнє покликання:

Я люблю слухати. І, мабуть, трохи вмію це робити. Бо після розмови зі мною люди часто кажуть: мені стало легше.

Заміжня, мама неповнолітньої доньки, вона – з тих жінок, які одночасно тримають і сім’ю, і професію, і себе. І коли настав момент шукати роботу, вибір був однозначним: вона хоче знову бути там, де потрібна, – у ролі психологині.

Але як знайти вакансію, якщо живеш не в обласному центрі, а в невеликій громаді на Миколаївщині? А ще потрібен неповний робочий день.

Всі знають сайти з пошуку роботи. Та чи багато на них можна побачити вакансій не в Миколаєві, а далі від обласного центру, де живу я? Відповідь очевидна: дуже мало. Тож я вже подумала: може, зачекати? Може, це не на часі? – згадує Альона.

До кар’єрної консультантки благодійного фонду "СпівДія" на Миколаївщині порадили звернутись знайомі. І одразу, розповідає Альона, стався справжній метч, з фахівчинею попрацювали над удосконаленням резюме, написали разом супровідного листа, проаналізували сильні сторони:

— З першої ж розмови я зрозуміла: ця людина не буде мені просто надсилати лінки на сайти. Вона допоможе знайти мій шлях. Мені дали список роботодавців просто у нашій громаді. Тих, хто вже зараз шукає фахівців. І серед них був Центр життєстійкості. Я пройшла стажування – і мене взяли!

Зараз Альона працює з тими, кому найважче: дітьми, які пережили втрату; жінками, що залишились без рідних; військовими, які повернулися з фронту:

— Так, це нелегка робота. Але й дуже чесна. Ти бачиш, як люди знаходять у собі сили рухатися далі. Після кожної консультації, після кожної сльози, яку дозволили собі. І це – найбільше щастя", – каже Альона.

Підтримувати українців у працевлаштуванні – це не лише інвестувати в економіку, а й у стійкість суспільства. Адже коли людина знаходить роботу, вона повертає контроль над власним життям. І ми віримо: кожен, хто шукає новий шлях, має право на підтримку. Через успішне партнерство із фондом "СпівДія" ми підтримуємо розвиток та вдосконалення послуг кар’єрного консультування, – розповідає проєктний менеджер World Vision Ukraine Crisis Response Дмитро Скіра.

"Я зрозуміла: неможливого не буває!"

Євгенії Гавриловій – 25, вона з Енергодара, нині живе у Хмельницькому. До повномасштабної війни працювала бухгалтеркою на великому підприємстві Запорізької області, а після переїзду опинилась в ситуації, коли все треба починати заново:

— Переїзд – це ніби все життя обнуляється. Усе нове, незнайоме. Вчишся знову. І доводиш, що ти варта навіть першої співбесіди.

Євгенія влаштувалася на посаду консультантки з бухгалтерських програм. Коли в системі стається збій, їй телефонують.

Клієнти бувають різні. Але я маю зберігати спокій і розв’язувати проблему. Робота добре оплачувалася, але виснажувала морально. Я зрозуміла: або я так і вигорю, або беру відповідальність за своє життя", – розповідає Євгенія.

Та пошуки нового місця виявилися непростими: то їй відмовляли й говорили, що її українська неідеальна, то аргументували відмову тим, що вона в Хмельницькому тимчасово.

На кар’єрні консультації "СпівДії" Євгенія натрапила у Facebook. І не пошкодувала. Разом із консультанткою оновила резюме, опрацювала відповіді на поширені запитання на співбесіді, підготувалася до інтерв’ю.

— Я ніколи не зверталася до кар’єрних експертів раніше. І була вражена: моє резюме одразу почали помічати. Я побачила реальні зміни – і це додало впевненості", – ділиться досвідом Євгенія.

Після кількох тижнів інтенсивного пошуку дівчина отримала офер – на посаду фінансової фахівчині на платформі для інвестицій.

— Коли я побачила цей офер, то зрозуміла: починається новий, якісно інший етап. Це робота, де я зможу розвиватися і мати більше свободи, адже вона дистанційна, – радіє Євгенія і зізнається, що найскладнішим виявилося сказати про звільнення попередньому керівнику:

— Цей момент я відкладала. Але після консультацій зрозуміла: якщо не зараз, то коли? Я більше не боюсь залишитися без роботи. Мене підтримали, показали мої сильні сторони, і я повірила в себе.

Євгенія ділиться головним висновком: "Пробуйте. Не чекайте ідеального моменту. Якщо щось не влаштовує, дійте. Неможливого не буває".