Важчі симптоми, молодші пацієнти. Як COVID-19 змінився за рік
Ілюстративне фото Радіо Свобода
Зміст:
  1. Пульмонолог Євген Симонець
  2. Інфекціоністка Ольга Кобевко
  3. Анестезіологиня Інна Кучинська

Наприкінці зими в Україні розпочалася нова хвиля COVID-19. Лікарі припускали, що однією з причин більшої кількості заражень може бути мутація, адже на той час у світі виявили щонайменше три нові штами SARS-CoV-2. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Проте українські лабораторії тривалий час не проводили секвенування геному коронавірусу, тому знайти ці мутації було неможливо. Медики робили припущення лише на підставі змін у клінічній картині хвороби.

За інформацією Центру громадського здоров’я, на початку квітня в 21 області циркулював британський штам коронавірусу, а в Полтавській – південноафриканський.

Ці дані отримали з аналізу 338 зразків, які Центр надіслав 9 березня в лабораторію на базі РНЕ (Лондон), що визначила ВООЗ, уточнили LIGA.Life у ЦГЗ.

Мутація, яку знайшли у Британії, робить коронавірус більш заразним та смертельним. Цей штам заражає на 70% більше людей, ніж оригінальний, а ймовірність смерті серед пацієнтів на 64% вища – вона зросла з 2,5 до 4,1 на тисячу випадків.

ЦГЗ зазначає, що нові штами – одна з причин росту захворюваності та смертності в Україні. І справді різко зросло навантаження на лікарні: області одна за одною оголошували, що більшість "ковідних" ліжок зайняті, і шукали, де розгорнути нові місця.

"За 10 місяців 2020 року на COVID-19 захворіло трохи більше мільйона людей, а лише за три місяці цього року – вже понад 800 тисяч осіб. Тобто можна стверджувати, що показник захворюваності втричі більший. Наприклад, летальність у 2020 році становила 1,7%, а в 2021 році – 2,3%", – розповів гендиректор ЦГЗ Роман Родина.

Навіть Рада нацбезпеки та оборони заявила, що перебіг хвороби змінився, побільшало молодих пацієнтів, хвороба триває довше та з серйознішими ускладненнями, тому експерти запропонували змінити український протокол лікування COVID-19, зокрема в частині проведення антикоагулянтної терапії. Антикоагулянти застосовують для зниження ризику утворення тромбів у судинах, адже COVID-19 часто провокує порушення згортання крові.

МОЗ стверджує, що 70% пацієнтів після одужання потребують додаткової реабілітації, бо вірус став агресивнішим, вражає слизові оболонки, нирки, печінку, центральну нервову систему.

Ми розпитали в лікарів, як змінилася клінічна картина COVID-19 за рік, чи стала хвороба складнішою для пацієнтів та чи потрібно змінювати український протокол. 

Останнє його оновлення відбулося на початку квітня: змінилися правила лікування пацієнтів із критичним перебігом хвороби, а за легкого перебігу заборонили призначати антибіотики.

Пульмонолог Євген Симонець

Важчі симптоми, молодші пацієнти. Як COVID-19 змінився за рік
Пульмонолог Євген Симонець, фото з сайту Фокус

COVID-19 дійсно змінився і почав "молодшати". Якщо раніше маркерними симптомами коронавірусної інфекції були втрата смаку та запаху, то зараз таких симптомів може взагалі не бути, або вони з‘являються трохи пізніше. 

Хворі можуть скаржитися на нежить, першіння в горлі (відчуття лоскотання в горлі та трахеї), сльозотечу, світлофобію, виражену загальну слабкість, відчуття, що "ламає та викручує" всі кістки в тілі (підняти кружку з водою чи сходити до туалету – подвиг).

Багато пацієнтів відзначають погану роботу з боку шлунково-кишкового тракту – пронос або нудота та блювота. Фіксується підвищення артеріального тиску та тахікардія чи аритмія.

Побільшало пацієнтів у групах від 35 до 45 років, навіть почали хворіти діти та підлітки. За останніми даними лікарів США та Канади, хворих дітей від 5 років побільшало в рази за останні два місяці. 

Змінився й інкубаційний період COVID-19.

Якщо рік тому від контакту з хворим до перших клінічних проявів могло минути близько двох тижнів, то зараз 2-3 дні – і пацієнт вже у ліжку з "букетом" коронавірусної симптоматики. 

На даному етапі клінічний протокол, а саме його медикаментозну частину, поки що змінювати не потрібно, є сенс передивитись частину протоколу щодо етапів діагностики та ранньої діагностики COVID-19 залежно від вікових груп, супутніх захворювань та перебігу хвороби.

Інфекціоністка Ольга Кобевко

Важчі симптоми, молодші пацієнти. Як COVID-19 змінився за рік
Ольга Кобевко. Фото Євгена Малолєтки з його ФБ

Респіраторні явища під час COVID-19 лишаються спільними: закладений ніс, ломота в тілі, висока температура, зміна смаків і запахів, першіння в горлі. Лишається атипова коронавірусна пневмонія, яка протікає і лікується інакше, ніж звичайні пневмонії.

Порушення з боку крові були не такі виражені минулого року, коли переважали пошкодження дихальних органів. Зараз спостерігаємо, як у більшості пацієнтів (серед тих, хто потрапляє у стаціонар у важкому стані. – Ред.) розвиваються інсульти, інфаркти – діагнози, пов’язані з тромбоутворенням. 

В Україні немає ретельних досліджень цього явища, але в світі існує припущення, що вірус впливає на внутрішні стінки судин – ендотелій, тому розвиваються симптоми з боку крові. 

Тромбоутворення призводить до швидкої смерті, навіть блискавичної. Тромбоемболія легеневої артерії, тобто перекриття цієї судини тромбом, – це миттєва смерть протягом хвилин. Зараз багато молоді, в якої розвиваються летальні тромбози.

Ми користувалися напрацюваннями не тільки українського протоколу. Перших хворих лікували завдяки досвіду колег, які на той час працювали з коронавірусом широко, наші перші напрацювання були на основі португальських, американських і канадських протоколів. Ця практика існує дотепер, ми постійно вичитуємо, які є інновації в інших країнах, вивчаємо джерела. Якщо бачимо відповідну симптоматику, використовуємо ті засоби, які є лише в протоколі, наприклад, Іспанії. 

Український протокол взагалі був не дуже досконалий, містив твердження, які суперечать науковому консенсусу. 

У більшості випадків підхід до кожного пацієнта індивідуальний залежно від ускладнень, які в нього розвиваються.

В українському протоколі є, наприклад, препарати для дезінтоксикації (внутрішньовенного введення ліків для виведення з організму токсичних речовин. – Ред.), які я на практиці не використала жодного разу. Пацієнти нормально лікувалися і без них. Ми спираємося на досвід: використовуємо протокол, але індивідуально ставимося до кожного пацієнта. Адже всі ми досі вчимося працювати з цим вірусом.

Я працюю у відділеннях, які надають меддопомогу останнього рівня, до нас везуть найважчих пацієнтів. Тому важкі пацієнти були як минулого, так і цього року, багато молоді.

Місць у наших лікарнях завжди вистачало, тому що поставити ліжко з матрацом неважко. А от із киснем є проблема. Я спочатку грішила на наших місцевих чиновників, не могла зрозуміти, скільки ще треба жертв, щоб усвідомити, що до таких хвиль треба бути готовими. Зв’язувалася з колегами з Дніпра, Харкова, Києва, вони кажуть, що потужності виробництва кисню в Україні не справляються. 

Кисню потребують всі області, його доставляння затримується. Я не можу зрозуміти, чому ми, більше року живучи в пандемії, ще не увійшли в ритм, як це зробили інші країни.

Для них "ковідні" відділення звичні, вони знають, що туди завжди потрібен кисень, персонал, ліки. Це напрацьовано. 

Анестезіологиня Інна Кучинська

Важчі симптоми, молодші пацієнти. Як COVID-19 змінився за рік
Інна Кучинська, фото з її профілю у Фейсбуці

Починаючи з жовтня, в наш стаціонар потрапляли пацієнти на пізній фазі захворювання. 

У них виражені респіраторні прояви – кашель, задишка, нежить, біль у горлі, які з’являються на 10-14 добу. Це пацієнти, які не могли впоратися з хворобою вдома. Тоді перебіг захворювання був легший, а пацієнти – старшими. 

Здебільшого з тяжкими респіраторними розладами прибували пацієнти за 60 або 65 років із супутніми патологіями: цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, ожиріння.

Запальна відповідь на вірусне враження організму була менш виразною, це проявлялося і в клінічних, і в лабораторних показниках. Один із маркерів запалення – С-реактивний білок, його кількість у пацієнтів у жовтні-листопаді була в десятки разів нижчою, ніж зараз.

Сьогодні картина інша. Можна сказати, що COVID-19 "помолодшав", респіраторні розлади спостерігають в осіб, молодших за 60 років. Також вони розвиваються набагато раніше. 

Зараз розлади, які потребують втручання з боку респіраторних терапевтів – у нашій країні це анестезіологи, – починаються на 5-7 добу від моменту початку хвороби. 

Моментом захворювання COVID-19 ми вважаємо появу симптомів: підвищення температури понад 38 градусів, появи сухого кашлю, вираженої слабкості, втомлюваності, нетолерування фізичного навантаження, появи задишки. Всі ці симптоми зараз з’являються у пацієнтів набагато раніше і розвиваються бурхливіше.

У жовтні-листопаді, коли був попередній пік захворюваності, ми спостерігали судинні розлади (до гострих судинних порушень під час COVID-19 належать інсульт та інфаркт. – Ред.) майже у всіх пацієнтів. Не можу сказати, що зараз тромбози чи тромбоемболія легеневих артерій почастішали. У нашій клініці ми налаштовані на тактику кращої для пацієнта антикоагулянтної терапії. Ми використовуємо високі дози низькомолекулярних гепаринів (препаратів для запобігання тромбозу. – Ред.), вони на сьогодні показали себе найкраще. 

Є більш кардинальні зміни в таких показниках тяжкості перебігу, як нейтрофільоз – у таких пацієнтів підвищений вміст нейтрофілів, тобто кров’яних клітин, які допомагають боротися з інфекціями. Часто в них приєднується супутня бактеріальна інфекція. 

Раніше ми майже не вдавалися до антибіотикотерапії, а зараз отримуємо пацієнтів із бактеріальними інфекціями і вимушені призначити антибіотики.

Дещо змінилася тактика респіраторної підтримки: ми отримали хороші результати за раннього переведення пацієнтів на інтубацію та штучну вентиляцію легень. Таких пацієнтів у віці до 65 років потім вдавалося зняти з ШВЛ.

Ми користуємося робочим українським протоколом, він задовільний, написаний доволі доступно, нічим не гірший за британський. Можливо, в протоколі потрібні деякі корективи на антибактеріальну терапію, на ранні скринінги передвісників розвитку бактеріальної супутньої інфекції.

Ганна Чабарай, для LIGA.Life