Історії

Історія | Як українка винайшла печворк, автотюнінг і перша у світі з художниць виставлялась у Луврі

8 хвилин
Як українка винайшла печворк, автотюнінг і перша у світі з художниць виставлялась у Луврі - Фото
Соня Делоне. Фото з сайту Українсько Єврейська Зустріч
05.08.2021, 07:53

Соня Делоне – французька мисткиня українсько-єврейського походження, засновниця авангарду та симультанізму

Вона – одна з лідерів та засновників світового авангадру, започаткувала напрямок орфізм, винайшла автотюнінг. Заснувала дім моди в Іспанії та Франції. Створила печворк, ілюструвала книжки. Заснувала новий напрям у текстильному дизайні. Написала низку картин... І це ще не всі здобутки мисткині родом з України.

Дитинство

Соня народилася 13 листопада 1885 року в Одесі, у єврейській родині Іллі Штерна та Ханни Терк. При народженні її назвали Сарою Штерн. 

У дитинстві мешкала під Полтавою у невеличкому місті Градзиськ, там її батько обіймав керівну посаду на заводі. 

Коли їй було п’ять, рідний дядько по материній лінії, Генріх Терк, узяв дівчинку на виховання до своєї родини у Санкт-Петербург. Пізніше вона змінила ім’я на Соня Терк. 

Генріх Терк був заможним юристом, зміг дати Соні якісну освіту і можливість подорожувати Європою. Саме там майбутня художниця відвідувала перші картинні галереї та художні виставки.

Родина бажала, аби Соня пов’язала своє життя з математичними науками. Але вона вибрала малювання. 

Допоміг їй у цьому шкільний вчитель креслення, який помітив її особливе сприйняття та відображення реального світу у малюнках. За його порадою Соня після закінчення школи їде навчатися художньому мистецтву до Німеччини.

Париж, кохання та мистецтво

Після Німеччини Соня переїжджає до Франції. 

1907 року оселяється у Парижі та відвідує академію Ла Палетт. Соня навчалася у відомих митців того часу, але вважала їх надто критичними. Вона не поділяла класичного погляду на мистецтво. 

У той період молода художниця відвідує багато галерей та художніх студій, знайомиться з колекціонерами. Свої перші роботи Соня написала під впливом мистецтва Ван Гога, Анрі Руссо, Поля Гогена, Анрі Матісса та Андре Дерена. Картини мисткині-початківиці відрізнялися яскравими кольорами та геометричним розмежуванням.

У паризькому світі митців та художників її нарекли "Леді абстракціонізму".

Вона захоплюється вишивкою, дизайном одягу та інтер’єру, візерунками на тканині.

У 23 роки Соня виходить заміж за відомого колекціонера Вільгельма Уде. Подейкують, це був шлюб за домовленості та з розрахунку з обох боків. Тоді точилися чутки про гомосексуальність Вільгельма, а його зв’язки давали Соні вихід до багатьох картинних галерей.

Їхній шлюб тривав недовго. Уже через кілька років Соня зустріла кохання свого життя Робера Делоне та розлучилася. Невдовзі Соня і Робер одружилися.

З колишнім чоловіком подружжя Делоне мало дружні стосунки. Уде підтримував молодих художників, допомагав своїми зв’язками у галереях та серед колекціонерів. Також купляв їхні картини.

З одруженням в кар’єрі художниці відбувається злет. Разом з чоловіком вони створюють новий рух в мистецтві – симультанізм. Вони пояснюють його як зображення руху кольору в світлі. Пізніше цей напрям отримає назву – орфізм.

Про спільну з чоловіком творчість Соня казала: "Він дав мені форму, я дала йому колір". У своїх картинах вони поєднували яскраві кольори та створювали відчуття динаміки та руху.

"Яскраві фарби я люблю. Це фарби мого дитинства, фарби України", – писала Соня Делоне в своїй книзі спогадів.

Вона стає відомою у світі моди. Її сукні яскравих кольорів вражають. Соня створює "сукні-поеми", на них зображує вірші та симультанні образи.

Мисткиня співпрацює з поетом Блезом Сандрапом. Вони створюють двометрову книгу-гармошку, де Соня ілюструє поему Сандрара.

1911 року у сім’ї митців народився син – Шарль Делоне. 

Шарль Делоне став відомим істориком джазу. Написав першу у світі джазову дискографію, заснував популярний в Європі джазовий музичний гурт.

Якось, нудьгуючи, Соня вирішила пошити для маленького сина ковдру з кольорових клаптиків, щоб йому було цікаво її роздивлятися. Так з’явився новий дизайн текстилю, що згодом отримав назву печворк.

Дизайнерка не зупиняється і вирішує використати цю ідею в моделюванні одягу. Так з’являються яскраві різнокольорові сукні, жакети, пальта і капелюшки. 

Невдовзі Соня отримує замовлення на такий одяг від відомих актрис, а згодом і від місцевої аристократії. 

Світове визнання

Перша Світова війна змусила подружжя покинути Францію. Вони переїхали до Іспанії. Настали часи скрути. Дядько Соні, Генріх Терк, усі роки допомагав їй. Але його становище в Росії погіршувалося, невдовзі він втратив маєток. Розраховувати на допомогу вже не доводилося. 

Але це не стримувало пару у творчості. Дбаючи про сім’ю, мисткиня втілює безліч ідей: ілюструє книжки, моделює одяг, створює костюми для вистав, проєктує килими та силуети автомобілів. Також малює візерунки до гральних карт, кераміки, вітражів.

В Іспанії подружжя знайомиться з Дягілєвим і Соня створює костюми для опер "Аіда" та "Клеопатра". Тоді ж пише серії пейзажів та натюрмортів, оформлює інтер’єр нічного клубу Petit Casino. А ще – відкриває свій дім моди – Casa Sonia. 

Після повернення до Парижу 1921 року відкриває дім моди Sonia Delaunay. Там проєктує одяг та прикраси на замовлення. Але цього їй уже замало. Соня вирішує, що й авто мають личити до вбрання. І так з’являється автотюнінг. Чоловік художниці, Робер Делоне, в одному інтерв’ю сказав:

"Симультанна мода Соні відображає сучасне мистецтво й архітектуру, стрімкий ергономічний дизайн автомобілів і літаків. Вона створює тканини та речі, орієнтуючись на епоху, яка лише має настати".

Соня полюбляла речі, зручні у використанні, тому надавала перевагу простому крою. Не любила пишний декор і оздоблення. 

Її одяг замовляли такі зірки, як Глорія Свонсон та Ненсі Канерд. А згодом її творчість надихала модні лейбли Yves Saint Laurent чи Missoni, як зізнавалися самі засновники.

1925 року відбувається просто сенсаційний злет Соні Делоне. На художній виставці у Франції Соня представляє цілий павільйон своїх робіт. 

Того ж року обкладинку журналу Vogue прикрасила сукня від Соні Делоне.  Це справжнє визнання у світі моди.

Відомі модельєри запозичують її ідеї для своїх колекцій. І мисткиню запрошують викладати мистецтво до Сорбонни.

Соню Делоне проголосили провідною представницею ар-деко (поєднання модерну та авангарду). Яскраві кольори Делоне і сьогодні надихають відомих дизайнерів, таких як Dolce & Gabbana.

"Рівновага обсягу і кольору, а також прекрасне відчуття ритму", – так по завершенні виставки охарактеризував роботи Делоне паризький модний журнал L'Art vivant.

1930 року мисткиня вирішує закрити будинок моди та присвятити себе покликанню – малювати картини.

Президент Франції Жорж Помпіду придбав три картини Соні Делоне, одну з яких подарував президентові США Річарду Нiксону пiд час офіційного візиту до Америки, а дві залишив у Єлисейському палаці.

1937 року подружжя оформило залізничний та авіаційний павільйони всесвітньої виставки "Мистецтво і техніка у сучасному житті". Пара створила панно площею 235 кв. м, за що отримала золоту медаль.

"Я люблю творчість більше за життя. Мушу висловити себе перед тим, як перестану існувати", – писала мисткиня у своїх мемуарах.

1941 року помер Робер Делоне і Соня з головою поринула в роботу. Вона бажала увічнити пам’ять про коханого, тому видала усі його теоретичні праці. Сама написала автобіографічну книгу "Ми йдемо за сонцем". Там з любов’ю згадує своїх друзів та колег – Гійома Аполлінера, Пабло Пікассо, Фернана Леже, Жоржа Брака, Олександру Екстер, Василя Кандинського, Олександра Архипенка.

Багато років художниця викладала художнє мистецтво у Сорбонні. Пояснювала свою творчість теоретично. В одному з журналів написала статтю, де вивела французький термін прет-а-порте (це готовий одяг, що виготовляють великими партіями).

1964 року Соня подарувала Національному музею сучасного мистецтва Франції 117 картин (свої та Робера Делоне). На схилі літ отримала заслужену шану й визнання. Стала Кавалером мистецтв та літератури. Її картини виставляють у різних галереях не тільки Франції, а й Німеччини, Великої Британії, Фінляндії. 

І – найголовніше – у Луврі.

Соня Делоне стала першою у світі жінкою-художницею, що мала власну виставку у Луврі за життя.

У 1966 році художниця створила великий цикл абстрактних картин "Ритм-Колір" (Rythmes-Couleurs), в яких на зміну різким контрастам прийшла плавність колірних переходів і зважена яскравість.

У 1973 році її відзначили Гран-прі Парижа за розвиток мистецтва.

У 1975 мисткиня у віці 90 років отримала найвищу нагороду Франції – Орден Почесного Легіону. 

1979 року у 94 роки в Парижі Соня пішла з життя.

Але її досі не забули. У 2015 році в Лондонській галереї Tate Modern з успіхом відбулася виставка-ретроспектива Соні Делоне

Створений Сонею та її колегами "Салон абстракцій Нові реальності - Réalités Nouvelles" у форматі виставки відбувається щороку у Парижі й дотепер.

Історія Соні Делоне увійшла до книги "Невідомі українці, що змінили історію".

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини