Історії

Історія | Зілля Мавки. Як засновниця київської косметики починає бізнес з нуля в Івано-Франківську

7 хвилин
Зілля Мавки. Як засновниця київської косметики починає бізнес з нуля в Івано-Франківську
 - Фото
Фото зі сторінки Майстерні Зілля Мавки у фейсбук
13.05.2022, 17:00

Близько 5000 людей з України та з-за кордону хоч раз купували натуральну українську косметику "Зілля Мавки"

Підприємиця Ніна Слєпкова п’ять років власноруч створювала продукцію під цим брендом. Напередодні повномасштабної війни працювала в невеликій лабораторії, під яку орендувала приміщення в Києві. Встигла підписати контракти з виробництвом у Бучі на виготовлення косметики за своєю технологією та рецептурою. Робота там так і не почалася. 

Після вторгнення російських окупантів на Київщину, Ніна разом із 13-річним сином і котом виїхала до родичів у село під Фастовом. Зі столичного офісу встигла нашвидкуруч забрати основні документи про зареєстровану технологію, рецептури. У селі залишалися до середини березня. 

"Бачили, як летять крилаті ракети, було чути і видно заграву, коли бомбили аеропорт у Василькові. Все це було близько. Якогось моменту прийшло усвідомлення, що можемо опинитися в окупації. Мій син – "стійкий солдатик", ніколи не жалівся, просто перестав спати. Закриває очі і лежить, не засинаючи. Я зрозуміла, треба виїжджати далі", – розповідає Слєпкова.

Поїхали до Івано-Франківська до Ніниної мами. До цієї поїздки, пригадує жінка, вона не сиділа за кермом років вісім: "Страшно, але варіантів не було. Найважче було коту – йому 22 роки. Довелося півтори доби провести в переносці, не розминаючи лапок, ні поїсти і ні попити нормально". 

Для Ніни бренд "Зілля Мавки" був єдиним джерелом доходів. Тож тепер підприємиця взялася за  відновлення своєї справи на новому місці.

Від хобі до бізнесу

До того, як стати професійним виробником натуральної косметики, Ніна (перша освіта – геологія нафти і газу) працювала в газовій промисловості та робила косметику суто для себе. Це було хобі, яке почалося, бо жінка не могла знайти на ринку продукти, які б їй підійшли. Керуючись принципом "хочеш зробити добре – зроби сам", здобула освіту з технології виготовлення косметичних засобів.

Перший продукт, який зробила – крем "Равлик".

"Відновлювальний, який робить втомлене обличчя свіжішим, доглянутим, більш зволоженим", – каже вона.

Працювала над продуктом довго, але це і досі лідер продажу. 

Потім Ніна почала ділитися власноруч створеною косметикою з подругами. Період хобі затягнувся на два роки. А потім Слєпкова зважилася офіційно починати бізнес. Вона вже була впевнена в продукті, і відчувала, що на основній роботі вперлася в "стелю". 

Так, каже, два чинники склалися – "хороший продукт і бажання самостійності". 

На початку 2017 року на ринку натуральної української косметики з’явився бренд "Зілля Мавки". Досі Ніна не залучила на свою справу жодної копійки сторонньої допомоги. Коли починала, то виготовляла небагато продукції, на виробництво відкладала гроші зі своєї зарплати на основній роботі. Потім все, що заробляла, вкладала далі в розвиток, в рекламу, в інгредієнти, в розробку нових рецептур. 

З першого дня Ніні допомагає подруга. Вона вкладала в справу свій час та навички. Бізнес у них фактично партнерський. 

"Вона любить говорити з людьми, а я більше люблю свою лабораторію. Вона – зовнішня сторона бізнесу, я – внутрішня", – каже Ніна. 

Вже зараз подруга оформлена у Ніни як працівниця, отримує зарплату. До початку повномасштабної війни жінки мали плани оформити ТОВ із рівними частками. 

Слєпкова каже, що свого часу намагалася отримати фінансову підтримку для розвитку бізнесу. Зверталася, наприклад, до програми підтримки підприємництва "Будуй своє" від Ощаду, до інших банків. Але нічого не вийшло. 

Перші кілька років існування "Зілля Мавки" на ринку продукцію виготовляли на чужих виробництвах за рецептурою Ніни. Потім підприємиця орендувала в Києві приміщення, де облаштувала лабораторію. Вже там всі косметичні продукти робила власноруч. 

Косметику, створену Ніною, замовляли з усієї України, включно з маленькими містами та селами. Замовляли з-за кордону. Повна база клієнтів, які хоча б раз робили замовлення – близько 5000 людей.

"Торік думали, що дійдемо до обороту – 1 000 000 гривень. Це межа для нашої 3-ї групи ФОП, поки було дозволено працювати без касового апарату. Очікувала, що ось-ось перетнемо межу, треба буде касовий апарат. Не дійшли. З осені стало зрозуміло, "щось буде", почався спад замовлень, – каже вона. - Втім, із 1 січня 2022 касовий апарат все одно став необхідний всім, незалежно від доходів".

Подруга-напарниця на початку вторгнення відпочивала з дітьми в Карпатах, де на якийсь час застрягла. Коли вона змогла орендувати квартиру в Івано-Франківську, жінки вирішили продовжити роботу. "Бо поки не планували повертатися до Києва – у нас діти, і мене лякають міни, розтяжки. А сидіти і нічого не робити – не варіант", – пояснює Ніна.

"Зілля Мавки" в Івано-Франківську

Всі близькі, рідні, київські друзі Ніни цілі. Її виробництво в Києві не зруйноване, мародери теж не залазили. Втім, це місце для підприємиці втрачено, бо в орендодавця змінилися плани: "Все було чесно в межах договору, висувати претензії не можемо". 

Коли підприємиця вирішила починати роботу в Івано-Франківську, знайомі з Києва забрали та передали їй із київської лабораторії деякі цінні інгредієнти (що влізло в багажник).

"Майже нічого з обладнання забрати не вдалося. Викручуємося побутовою технікою".

"Наприклад, у мене в лабораторії була лабораторна мішалка, яка змішує 20 кг, а тут я вибрала хороший кухонний міксер, щоб змішати 1 кг", – розповідає Ніна.

Орендували приміщення, пофарбували стіни, привели до ладу, поставили столи і розпочали роботу. Косметику Ніна робить самостійно. Об’єми замовлень зараз невеликі, тому працює десь тричі на тиждень. В інші дні допомагає сину семикласнику з онлайн-навчанням, займається побутовими справами. 

Розгортати повномасштабне підприємство в Івано-Франківську не збирається, бо планують влітку повернутися до Києва. "Дуже хочу купити власне приміщення для роботи – у Києві чи десь у ближніх містах/селах. Щоб знову не було так, ти вкладаєшся в ремонт, а залишаєшся без нічого. Історія з орендою лабораторії в Києві нас навчила", – зауважує вона.

Що сталося з виробництвом у Бучі, де мали б почати створювати косметику "Зілля Мавки", Слєпкова не знає. Підприємиця, яка там працювала виїхала. "Це головне. Не питала у неї, що з підприємством. У людини страшні спогади, тому це недоречно", – каже Ніна.

"Зілля Мавки" в цифрах до війни та сьогодні

Асортимент бренду зараз зменшився десь на 30%. Мова про продукти, для виробництва яких немає умов. 

"Не можу повністю виготовляти шампуні, оскільки вони виготовляються в спецреакторі, який не могла вивезти. Не виробляю убтани – це порошкоподібні суміші для вмивання, для виготовлення яких потрібен окремий цех. Вони не виробляються в тому самому приміщенні, де вся косметика", – розповідає підприємиця.

Ймовірно, незабаром ще частину номенклатури не зможуть виробляти через відсутність сировини. Адже для своєї косметики Ніна закуповувала в офіційних дистриб'юторів за кордоном пептиди, поверхнево-активні речовини. Частина закуплених запасів ще є. А частина сировини, за яку проплатила 23 лютого, замкнена на складі у Києві, який не працює. 

Прибуток від кожної позиції дуже впав. До вторгнення люди замовляли, в середньому, на 1000 грн. А зараз середній чек – близько 500 грн. 

Попри це, ціни Ніна не підвищила. Ще й зробила безкоштовне доставлення: "На це у нас "впритул" вистачає фінансових спроможностей, але хочемо так підтримати клієнтів, які звикли до нашої косметики. Зараз усім непросто". 

Додає, що на початку її дуже підтримала державна підтримка ФОПам на 6500 грн: "Хоч і невелика сума, але дозволила втриматися. Тоді були потрібні гроші на оренду, розрахуватися з дівчиною, яка вела до початку вторгнення соцмережі бренду". Як ФОП 3 групи, підприємиця перейшла на спрощену систему оподаткування за ставкою 2%. "Мені скрутно. Багато всього треба було докупляти, розплатитися з боргами по зарплаті, по податках за той період, коли не мали можливості працювати", – пояснює вона. 

Зараз бренд продає косметику онлайн і виставляє в Івано-Франківську в місцевому шоурумі 3 Showroom. 

Рівень продажу загалом зараз становить десь 30% від довоєнних. Але Ніну це не лякає. Бо в цій точці вона вже була. Був період, пригадує, коли вони заробили на місяць 1000 гривень. Потім пішли далі. Так само буде й зараз, упевнена вона:

"Кожен, хто починав бізнес, був у становищі, коли ще нічого не мав. Але тепер є досвід, ми вже можемо швидше приймати рішення".

Читайте також:

Ірина Петренко
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини