Що у холодильнику Аліси Купер – фудблогерки, рестораторки і засновниці школи Система Купер

Наш третій герой рубрики – засновниця Kyiv Food Market, Odessa Food Market, Givi To Me, Молодість, сервісу Система Купер – Аліса Купер, з якою через карантин ми спілкувалися онлайн, тож попросили надіслати фото.

Що у холодильнику

У моєму холодильнику завжди є овочі – це опора раціону. Овочі додаємо у кожен прийом їжі. Це стосується і дітей, і дорослих. 

Друга важлива група – жири. Я стежу за їхньою різноманітністю і у мене завжди є авокадо, сир, горіхи і сиродавлене масло.

У морозилці завжди живуть заготовки. Вдома користуюся тією ж системою, якої вчу: купили одну велику рибу, обробили і склали конструктором в морозилку.

Наприклад, можна зробити п’ять різних заготовок страв. Це година часу, але серед тижня можна дістати і за 20 хвилин вже готова вечеря.

У моїй кухонній шафі завжди є крупи і спеції. Їх приблизно 50/50.

Спеції не рахувала, але вони старіють, доводиться, на жаль, щось викидати. Загалом спеціям світу присвячую окрему регулярну рубрику в блозі. Сама використовую всі моноспеції і вчу це робити інших.

Фрукти у спеціальному кошику, у морозилці заморожені ягоди для сина Купріяна і кукурудза.

Не ділю продукти на улюблені і неулюблені, використовую ті, що відповідають сезону і моїм розумінням якості. 

Ковбасу на базовій основі не купую. Базова основа – це те, що завжди є в холодильнику. Так ковбаси там зазвичай немає. Але за бажанням з радістю можу купити якихось сухих французьких сосисонів. Була здивована, що мої друзі у Франції використовують їх, коли у дітей ріжуться зуби. Як наші бабусі сало, їй-богу.

Вибір продуктів

Не можу викидати їжу, аж боляче, коли щось псується. Тому намагаюся зробити кухонні справи безвідходними: якщо відрізала від кореня петрушки “хвіст", він піде на бульйон, а остов від риби – в юшку або біск.

Якщо щось зіпсувалося, це вже не їжа.

Я за те, щоб раціонально купувати продукти. Я сама користуюся таким підходом і вчу людей.

Часто при поході у магазин включаються емоції і купуються якісь непотрібні, зайві продукти, замість тих, що треба.Звідси – набіги в супермаркети два-три рази в тиждень, що забирає по три-чотири години часу. Час цінний ресурс!

Тому планування повинно бути чесним, враховувати інтереси всіх членів сім'ї, традиції, національні і релігійні особливості. 

М'ясо та рибу купую раз на місяць у спеціалізованих магазинах. З них роблю заготовки.

Продукти завжди намагаюся вибрати кращі за якістю. Не по комбінації ціна-якість, а тільки за якістю. Це моя позиція. Але я працюю з їжею кожен день, інакше неможливо.

Кожен може робити свій вибір, виходячи зі своїх уподобань, регіону, доступності продуктів.

Закупівлю продуктів роблю у різних місцях. Великі покупки – у гіпермаркетах на кшталт Метро, Wellmart і Сільпо, ​​поважаю продукти бренду Auchan в Ашані. 

Рибу свіжу в місто привозять у вівторок і четвер. У ці дні й стараюся закуповувати. Сезонні овочі, фрукти та баранину купую на Столичному та Житньому Ринках. 

Розмовляйте з людьми. Це головний секрет вибору. Продавцю соромно брехати, якщо ви щирі і відкриті.

Стараюся купувати весь час в однієї і тієї ж людини. Наприклад, якщо хтось продав мені хорошу парову телятину, наступного разу піду саме до цієї людини.

Щоденний раціон

Завжди планую меню на тиждень.

У 90% випадків ми завжди снідаємо разом.

Зазвичай наш сніданок виглядає так:

• Будь-яка каша: перлова, ячна, спельта, овес, манка, гречана, рис, кускус, булгур, киноа, пшоно, сорго, пшениця;
• Щось смачненьке, одну ложку: песто, хумус, кокосові вершки, тапенад, аджика, кабачкова ікра, грецький йогурт, зернистий сир, вершкове масло, козячий сир;
• Щось зелене: мікрогрін, маш, шпинат, рукола, салатний мікс, петрушка, кінза;
• Овоч: печений буряк, авокадо, морква, солодкий перець, редька, помідори черрі;
• Щось смачне-2, з банки: солоні помідори, оливки, маринований імбир, артишоки, кабачки, кукурудза, квасоля, нут, в'ялені томати;
• Щось хрустке, одну щіпку: насіння, кунжут, горіхи, пилок, чіа.

Ніяких заборон у їжі

Я не вірю в дієти. Це завжди тимчасова історія, яка перетворюється на гойдалку: посиділа на дієті, схудла, поїла, набрала назад. Їм те, що хочеться. 

Переїдати – це не турбота про себе, тяжкість в тілі, думках. Після щільного обіду важко працювати. 

Вважаю, що їсти потрібно тоді, коли відчуваєш голод. Не треба примушувати себе снідати через силу, доїдати те, що не хочеться, не вибирати кіноа, якщо хочеться сендвіч і не доїдати весь шматок торта.

Солодке їм обов'язково. Я проти того, щоб ставити на їжу заборони. Будь-яка група продуктів, коли потрапляє під заборону – все!

У мозку включається тривожна червона сирена з написом "Не можна", обертається і тисне на нас. Рано чи пізно людина зірветься і мозок скаже йому "їж все солодке, що бачиш, інакше потім знову буде не можна". Так виникає компульсивне переїдання.

Жорстке уникнення якихось груп продуктів і наділення їжі якостями на кшталт "шкідлива" і "корисна" веде нас на шлях до розладу прийому їжі. А як тільки ваше життя будується навколо їжі, нехай навіть найздоровішої на світі, це явний сигнал – десь звернули не туди.

Як я можу так казати, якщо сама будую життя навколо їжі? Я поважаю їжу, вивчаю її з культурологічної точки зору, працюю в цій сфері, але життя не побудовано навколо того, щоб ще поїсти. Їжа – величезна емоційна радість. Але наше життя – це не тільки вона. Немає зацикленості.

Вважаю, що можна їсти все. Головне стежити за насиченням і не переїдати.

Їжа, як спосіб турботи 

Готувати – це моя робота з одного боку. З іншого – спосіб подбати про близьких. Їжа це в перекладі з сучасної мови "мені не лінь". 

Мені не лінь приготувати своїм дітям класний сніданок з овочами і дати ланчбокс, тому що я їх люблю і хочу, щоб шкільний раціон був трохи кращим.

Мені не лінь приготувати друзям вечерю замість нарізки/оливок/паштетів, тому що я їх ціную і хочу це показати.