Конкурс дитячого малюнку "Мій улюблений олігарх". Що це було? Ми поговорили з автором

25 вересня 19-річний художник Максим Ходак оголосив всеукраїнський конкурс дитячого малюнку "Мій улюблений олігарх". Переможцям обіцяли призи і виставку в  дніпровській галереї "Артсвіт". Десятки дітей взяли у ньому участь. 

У день місцевих виборів 25 жовтня конкурс завершився. 1 листопада оголосили і поширили імена і роботи переможців, а 13 листопада Ходак виклав на фейсбук-сторонці конкурсу усі малюнки. 

"Мій улюблений олігарх" спричинив скандал. Частина суспільства сприйняла його за "чисту монету". Організатора звинувачували у піарі й відбілюванні олігархів, використанні дітей у політичному перформансі – за публікацію відео, де діти-учасники презентують роботи.

Liga.Life поспілкувалась с Ходаком і намагалася розібратися, що ж це було, що хотів сказати автор, які цілі ставив, чи вважає етичним свої методи і чи задоволений реакцією на проєкт.

***

Ідеї такої акції вже два роки, каже Максим. Але він чекав влучного часу для реалізації. У центрі ідеї – проблема олігархату, про що, за словами Максима, він чує з дитинства.

"Я виріс, але суттєвих змін так і не відбулося. Зараз підростає нове покоління дітей, яке продовжує чути навколо себе про боротьбу з олігархізмом. Змінились лише лозунги. Але змінюються і олігархи. Тепер доволі часто вони постають в ролі добрих благодійників, які підтримують мистецтво, освіту і т.д.", – йдеться в авторському коментарі до роботи.

Максим запевняє, що авторами малюнків є діти, хоч і не стверджує, що роботи всіх учасників створені без допомоги батьків.

Інформацію про конкурс поширювали через рекламу в фейсбуці та розсилку у тематичних групах.

Конкурс оголосили 25 вересня. На момент відкриття виставки "Зрозумів тебе" – 19 жовтня – не надійшло жодної роботи. Але згодом таки присилали. Конкурс закінчився 25 жовтня, а малюнки прилітали ще на початку листопада.

"Мій проєкт відбувся б і без жодного учасника конкурсу. Просто його результат був би іншим", – зазначає автор.

Надіслані роботи, як і обіцяли, розмістили в галереї "Артсвіт", запевняє Максим. Їх, каже, можна буде побачити в онлайн-турі 360 галереєю.

"Проте не використовував жодного примусу, так що участь була максимально добровільною. Навіть не звертався до знайомих мені дітей з пропозицією взяти участь в цьому", – запевняє автор. 

Максим каже, що порівнює такі проєкти з принципом, за яким діє вакцина в медицині.

У журі, яке обирало переможців, був сам Максим та його друзі-художники, прізвища яких він не хоче публічно розкривати.

"Малюнки ми оцінювали виключно за художньою цінністю. Я бачив, багато людей намагаються знайти закономірності в персонах, які отримали призові місця. Але ми оцінювали виключно за художніми цінностями. Наскільки гарно намальовано і т.д. Справді, було важко визначити переможців", – запевняє автор.

Також запевняє, що часові рамки конкурсу випадково співпали з місцевими виборами, але погоджується, що це сильно зіграло йому на руку.

Коли інформація про конкурс з’явилася в ЗМІ, Максим не давав коментарі. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

"Це була усвідомлена позиція, щоб концептуально довести проєкт до кінця. Тим паче в другому реченні анонсу прямим текстом було написано, що цей конкурс проводиться в рамках мого персонального проєкту. Я жодним чином не заперечував, що це все в рамках проєкту, який буде представлений в галереї Артсвіт", – пояснює автор. 

І додає, що це було прописано в положенні про конкурс. Умови прописання положення для подібних конкурсів, за словами Максима, довільні. "Все залежить, наскільки класний юрист у конкурсу, якщо він є", – каже організатор.

Максим вважає, що провокативну інтригу варто було зберігати до кінця конкурсу. 

"Батькам я планував розказати після того, як будуть надіслані подарунки, а це єдине, що я не встиг зробити до другої хвилі хайпу. Хоч не коментувати було складно, тому що моя особиста позиція була зовсім протилежною позиції конкурсу", – запевняє автор. 

Поки, каже, запитували, коли вже відправить подарунки. 

За словами художника, він не очікував негативної реакції. "На стадії дослідження я просто віднайшов "чудовий конкурс" від Фонду Ріната Ахметова і на сторінці цього конкурсу жодних ображених чи обурених не було", – додає він.

Каже, переживав, чи запускати конкурс, бо вважає акцію провокативним та сміливим жестом. 

"Спочатку я переживав, чи не "прилетить" мені в юридичному полі чи фізично від реальних олігархів. Все ж трішки страшно читати погрози, тому що ніколи не знаєш, яка людина тобі пише", – пригадує Максим. 

Пару разів він хотів спростовувати напругу чи закінчувати конкурс.

"Але важливо, якщо я уже розпочав його,  варто дотиснути та закінчити проєкт як треба. Радий, що переборов свої внутрішні страхи, тому що про цю проблему важливо говорити, хоч може бути і страшно", – пояснює він.

За словами Максима, реакція його все ж приємно здивувала.

Утім, має запитання до коментаторів. 

"Наприклад, для багатьох неприйнятним було слово олігарх. Якщо б я замість нього використовував слово меценат, їх би все задовольнило. Ще більше людей шукало кращих постатей для конкурсу. Але чи сформуємо ми краще суспільство, якого ми всі так прагнемо, через забронзовілі статуї, але уже нових героїв?", – пояснює він свою позицію.

І посилається на відгук мистецького критика Івана Скорини:

Чи виправдала себе мета проєкту? Максим вважає, що так. 

"Важливим є те, що проєкту вдалося вийти з автономії сучасного мистецтва. Давайте поглянемо правді в очі, чи написало б стільки видань та чи б побачила це така кількість людей, якщо б це був хороший проєкт сучасного художника? Я радий, що це побачила більша кількість людей, ніж звичайна мистецька тусовка та люди, які цим цікавляться", – пояснив він.

Щодо негативних наслідків – художник їх поки не бачить, "якщо не брати до уваги нечисельні погрози та чисельні образи".

Також, за словами Максима, він хотів показати, як подібні конкурси експлуатують дітей.

Загалом, каже, ідею допомогло сформувати і те, що він сам умовно добровільно брав участь в подібному.

"Наприклад, мої фаворити конкурсів, у яких я брав участь в дитинстві: "Євро-2012", здається, організовувала Укрпошта, конкурс від якоїсь страхової компанії, конкурс на найкращий малюнок з рекламою морозива від місцевої фірми. Також я отримав премію за малюнок від якогось депутата і міськводоканалу", – пригадує Максим.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Тоді, каже, не виникало жодних питань – приходиш на урок і чуєш "Сьогодні малюємо малюнки на тему Євро-2012".

"А зараз у мене багато питань до всього цього. Хоч, звісно, в цьому і винна трохи наша освітня система. Вчителі змушені якось показувати успішність своїх учнів, показати власну кваліфікацію, тому і беруть участь у всіх цих конкурсах. Також часто преміальна система до зарплат працює схожим чином. Вчителі отримують її, коли їхні учні показують успіхи", – пояснює Максим.

Але і батьки тут часто впливають.

Хоча і того, що діти самі можуть проявляти цікавість, не виключає: "Тут вже варто запитувати у самих дітей".