Зміст:
  1. Про українську історію та радянську естетику в музиці
  2. Як зʼявився "ДК Енергетик"
  3. Про "байрактарщину" і мову
  4. Про Троєщину
  5. Для кого ця музика

"Марний" – український альтернативний гурт, створений Яковом Марним та Андрієм Дорошем. З 2018 року музиканти випустили кілька десятків синглів, EP та альбомів. На Spotify треки "Марного" нараховують сотні тисяч прослуховувань, а відео на YouTube – десятки тисяч переглядів. Серед тем треків — українська історія, а саме Чорнобиль, Голодомор, а тепер і велика війна.

Цікаво про здоровий спосіб життя на YouTube-каналі LIGA Life

У 2023 році "Марний" випустив невеликий альбом "Струм", присвячений зокрема темі війни. У лютому цього року вийшло відео на пісню "Місто", зняте на київській Троєщині, де виріс і живе Яків. Цього ж року за участі музиканта вийшов перший альбом гурту "ДК Енергетик" — "Юність", де все звично постпанково — юність, танці в школі, тролейбуси, прокурені балкони. "Батьки то Київ-11 / Брати та сестри Татра-3 / А я по будням завжди зайцем / На свій завод в тартарари", – рядки з треку "30" про відомі кожному киянину трамваї.

Про українізацію, "байрактарщину" у музиці та естетику минулих часів з Яковом Марним поговорив Лев Шевченко спеціально для LIGA.Life.

Про українську історію та радянську естетику в музиці

Спочатку, після першого EP, був план зробити мініальбом про страждання українського народу протягом червоних часів — переселення українців і "все-все інше", розповідає Яків. Так і була написана пісня "Марного" про Чорнобиль – "Квітень 86го". Але мініальбому не сталося, хоча була ще й пісня про Голодомор ("32-33"). За місяць до неї співак майже не їв нормально — бюджетом на їжу на місяць були 150 гривень. Так Яків хотів хоч приблизно відчути той досвід.

"Мова – теж зброя". Київський музикант із гурту "Марний" про байрактарщину та тему війни у музиці
Фото: Антон Яковлєв для LIGA.net

"Мова — теж зброя", – додає співрозмовник, і нею теж треба користуватися: "Я жив у своїй бульбашці, де здавалося, що після повномасштабного вторгнення всі мають якось хоч трошки усвідомити важливість мови, хоча б тільки мови. Але, попри те, що було 100 років тому, те, що відбувається зараз, всім байдуже на мову", – каже Яків, додаючи, що великій частині людей байдуже і на війну. Але все ж таки багато людей змінили думку. Так і народився трек "Місто", відео для якого зняли на "каналі" – штучній водоймі на Троєщині, де з одного боку — колись різноколірні багатоповерхівки, а з іншого — лінії електропередач.

Крім мови, "Місто" торкається ще одного досвіду, про який кияни дізналися минулої зими, — блекаутів: "Моє село знаходиться за 40 кілометрів від Хмельницького, і міське світло туди взагалі не потрапляє. Там видно Чумацький шлях, зорі — все, що в Києві я ніколи не бачив".

Як бути з тим, що один із жанрів, в якому грають "Марний" та "ДК Енергетик" – постпанк – експлуатує естетику радянських міст? Всі ці багатоповерхівки, трамваї, заводи. Свою відповідь Яків починає здалека — коли за кілька днів до вторгнення Путін "визнав ЛНР та ДНР", музикант вирішив, що не хоче мати абсолютно нічого спільного з Росією, не грати там. Водночас він наголошує, що все життя спілкувався українською. 

"Постпанк — це звуки дитинства, радянські багатоповерхівки та гаражі. Мене веселить, коли кажуть, що я "затаскую радянщину" в українськомовний простір — були такі коментарі. Я народився в 1993-му, ріс на батіній музиці, батіних касетах, і в мене все це відклалося в голові – "Ходит дурачок по лесу" Лєтова". Це просто звуки дитинства, від яких у мене мурашки по шкірі, я ніколи цього не позбудуся", – розповідає співрозмовник.

Як зʼявився "ДК Енергетик"

"Коли почалося повномасштабне вторгнення, я за тиждень-два відправив дружину з дітьми до Польщі. Було нічим зайнятися, і я брав басуху, підключався до звукової карти та просто накидував. Вечорами, коли вигулював собаку, придумував слова", – пояснює музикант один з етапів створення пісень "ДК Енергетик". Сама назва гурту — це поєднання всього, що тільки можна, за словами Якова, хоча й доволі "радянське словосполучення". Спочатку назвою мало бути просто слово "Енергетик". "У нас на лейблі існує культ енергетиків — енергетичних напоїв, — напівжартує Яків. – Але на одному з концертів під час розмови народилося це ДК, поєднання радянщини й того, що зараз існує".

Наступний альбом буде агресивніший, анонсує Яків: "Там буде більше про саме почуття, про мене. Бо "Марний" — це більш про те, що я відчуваю. А от "ДК Енергетик" – це місце, куди можна направити свій творчий потенціал, не робити байопік, а писати роман". Альбом має вийти до кінця цього року, каже артист. Будуть і новинки від "Марного", але щодо дедлайнів невідомо. "Це має бути осінь, весь матеріал вже зроблено", – запевняє Яків.

Про "байрактарщину" і мову

З початку вторгнення деякі виконавці та інституції експлуатують тему війни — це і пісні про пса Патрона, і переспіви народних пісень, які лунають із кожного кутка, і, власне, пісні про "байрактари". Яків визнає, що така тема є і в його гурті — це пісня "Герой", де використано рядки з "Ой, летіла горлиця через сад". "Я її відношу до "байрактарщини" та через це не хочу виконувати зараз. Вона мені дуже подобається, але я вважаю, що це експлуатація теми війни, і мене це трошки напружує", – каже Яків.

"Мова – теж зброя". Київський музикант із гурту "Марний" про байрактарщину та тему війни у музиці
Фото: Антон Яковлєв для LIGA.net

У самому Києві часів війни співрозмовник помічає приємні зміни — стало в рази більше української мови: "В тих самих маршрутках я частіше чую "на зупинці, будь ласка", бо раніше почути цю фразу можна було дуже-дуже рідко".

Про Троєщину

Рідний район фронтмена став натхненням для деяких пісень "ДК Енергетик": "Девʼятий, десятий класи, безтурботне життя, коли ти сидиш у себе на балконі… У мене якраз був балкон на захід сонця, ми виносили крісла, закидували ноги на вікна — і тобі просто кайфово. Ти просто куриш, розмовляєш про абсолютно будь-яку "діч", що завгодно, і все. І тобі більше реально нічого не було потрібно на той момент. Ні грошей, ніяких слав, нічого". Пісня "Юність" – це і є Троєщина, чувак", – додає музикант.

"Мова – теж зброя". Київський музикант із гурту "Марний" про байрактарщину та тему війни у музиці
Фото: Антон Яковлєв для LIGA.net

Для кого ця музика

"Абсолютно не розумію, — відповідає на питання про аудиторію Яків. – У нас все змішано — хто взагалі це слухає? Це може бути будь-хто. Як дівчина 13-14 років, так і сорокарічна жінка. Навряд чи багато чоловічої аудиторії у "Марного", – говорить Яків. 

Щодо "ДК Енергетик" музикант вважає, що ера постпанку вже минула: "Але мені просто в кайф це робити".