50 родин Британії володіють більшим багатством, ніж половина населення країни – чому це погано
У Великій Британії зросла кількість мільярдерів – з 15 у 1990 році до 165 у 2024 році, водночас нерівність у розподілі загального багатства значно поглибилася. Про це йдеться в дослідженні Equality Trust, пише The Guardian.
Наразі 50 найбагатших родин Великої Британії володіють більшим багатством, ніж половина населення країни – 34 млн осіб. Торік двоє найбагатших британських мільярдерів володіли більшими статками, ніж усі мільярдери зі списку 1990 року.
"Обурливе зростання статків найбагатших британців зумовлене тим, що вони збагачуються на проблемах суспільства, водночас завдаючи йому ще більше шкоди та підриваючи цілі урядів – декарбонізацію, децентралізацію багатства, подолання житлової кризи, розвиток нових, часто екологічніших галузей і зміцнення громад", – каже співдиректорка Equality Trust Прія Сахні-Ніколас.
Прія Сахні-Ніколас зауважує, що проблема надмірного багатства – це питання виживання, та додає: "Щоб врятувати себе ми маємо серйозно змінити економічну структуру та розробити політики, що покладуть край існуванню мільярдерів".
Учасниця організації Patriotic Millionaires UK Юлія Девіс каже, що бути у списку найбагатших має стати "причиною для сорому". "Цей процес концентрації багатства в руках дедалі меншої кількості людей безпосередньо шкодить усім. Ці люди не заслуговують на такий рівень багатства – просто так склалося, що хтось накопичує неймовірні суми, тоді як інші, наприклад, учителі чи медики, цього не роблять".
Зокрема, жінка також піддала критиці тезу про те, що багаті – "творці робочих місць". "Я називаю їх руйнівниками робочих місць, адже коли бізнеси перебувають у руках кількох осіб, це нищить малий і середній бізнес, що не може конкурувати з мережами, які демпінгують ціни".
Девіс стверджує, що бажання збагачуватися ще більше – це "не щось природне для багатих, а вибір, і люди не повинні його приймати як належне".
Політична економістка Фернанда Балата з New Economics Foundation розповідає, що "Британія обрала шлях економічної нестабільності, поставивши надбагатих над усіма іншими". Крім цього, вона переконана, що такі дії "не випадковість".
"Наразі існує так багато зв’язків між багатими та владою, що це поширюється й на державні інституції. Це означає, що політики змушені вдаватися до брехні та хибних наративів, щоб зберегти чинну систему, – каже економістка та додає, що попри це надія є: – Існує широке усвідомлення того, що надмірна нерівність у багатстві завдає серйозної шкоди суспільству".
Доктор Бенджамін Тіппет, викладач економіки та нерівності в King’s College London, проаналізував, який фінансовий ефект могла б принести 2% податкова ставка для найбагатших, якби її запровадили ще в середині 90-х років.
"Такий податок приносив би близько 6 млрд фунтів стерлінгів щороку, або 155млрд фунтів загалом. Інвестуючи їх, ми отримали б приблизно 325 млрд фунтів у сьогоднішніх цінах – це понад 11 000фунтів на кожне домогосподарство. Це міг би бути серйозний національний фонд добробуту. І навіть із цим податком частка багатства людей зі списку – 0,001% – усе одно зростала б", – ділиться Тіппет.
