Сонячна пляма за добу спричинила 27 спалахів, що може призвести до появи північного сяйва: деталі

1-2 лютого велика сонячна пляма спричинила серію потужних спалахів, серед яких було одне з найсильніших вивержень останніх років. За даними Центру прогнозування космічної погоди NOAA, підвищена геомагнітна активність може проявитися вже 5 лютого, що потенційно призведе до появи північного сяйва на нижчих широтах. Водночас експерти зазначають, що остаточні прогнози поки робити зарано, пише Live Science.

Сонячна пляма, відома як регіон 4366, сформувалася кілька днів тому та швидко досягла значних розмірів – приблизно половини від знаменитої плями часів "Каррінгтонської події" 1859 року. За даними NASA, така стрімка еволюція зробила її нестабільною: лише за добу вона спричинила понад 20 сонячних спалахів, серед яких щонайменше 23 спалахи класу M та чотири – найпотужнішої категорії X.

За даними SWPC, пік сонячної активності стався 1 лютого близько 18:57 за східноамериканським часом, коли регіон 4366 спричинив потужний спалах класу X8.1 – найсильніший із жовтня 2024 року. Як повідомляє Spaceweather.com, останній спалах цього класу викликав часткові радіозатемнення над Південним Тихим океаном та супроводжувався корональним викидом маси (CME). SWPC прогнозує, що цей CME лише пройде повз Землю 5 лютого, але можливий і дотичний удар.

Якщо CME все ж зачепить Землю, заряджені сонячні частинки ринуть до магнітних полюсів планети, спричиняючи яскраві полярні сяйва.

Сонце "прокидається"

Сонячні плями – це величезні темні області магнітної нестабільності, що формуються в нижніх шарах атмосфери Сонця. Коли лінії магнітного поля поблизу цих регіонів надто заплутуються, вони можуть різко "обірватися" й повернутися до вирівняного стану, породжуючи сонячні спалахи та корональні викиди маси.

Активність сонячних плям досягає максимуму кожні 11 років, коли магнітні полюси Сонця міняються місцями під час періоду, який називають сонячним максимумом. Частота й інтенсивність сонячних спалахів та CME також зростають у цей бурхливий час.

У 2024 році NASA підтвердило, що сонячний максимум уже в розпалі і висока інтенсивність космічної погоди, ймовірно, збережеться щонайменше до 2026 року. Це може призвести до надзвичайно рідкісних і масштабних проявів полярних сяйв, подібних до тих, що спостерігалися у травні 2024 року. Сонячна пляма, відповідальна за ту бурю, залишалася на Сонці понад три місяці та за час свого існування спричинила майже 1000 сонячних спалахів, як показало нещодавнє дослідження.

Інтенсивні сонячні радіаційні бурі також можуть мати негативні наслідки – зокрема радіозбої, порушення роботи GPS, а також пошкодження супутників і космічних апаратів.

Найпотужнішим сонячним спалахом 2025 року досі вважався спалах класу X5.1, зафіксований у листопаді. Сонячна пляма 4366 вже перевершила цей показник.