Українське місто не для тварин — експерти назвали способи, як це змінити
Лише 42% людей у світі вважають, що вулиці й райони в місцях їхнього проживання — комфортні та дружні до тварин. Про це йдеться у глобальному дослідженні Mars.
"Традиційно, міське середовище формується з акцентом на потреби людей, приділяючи основну увагу транспортній інфраструктурі, житловій забудові й економічному розвитку. Потреби тварин, як домашніх, так і безпритульних, часто залишаються поза увагою під час розробки та реалізації міських проєктів", — зауважує Костянтин Ковшевацький, головний редактор Pragmatika.Media.
Як підвищити комфорт для власників тварин, зокрема, налаштувати громаду на дружнє ставлення до тварин, розповідають практики від Mars Petcare. Про це LIGA.Life повідомляє пресслужба компанії.
Майданчики для вигулу та тренувань. Муніципальні ініціативи наразі не в належному стані: або відсутні, або замалі й недостатньо облаштовані, зокрема, їм бракує регулярних прибирань. А ось приватні ініціативи демонструють хороший приклад – на територіях ЖК можна побачити майданчики, встановлені стенди з пакетами для прибирань за тваринами.
Зелені зони. За даними, які наводить Ковшевацький, в Україні зелені насадження займають близько 38,4% міських територій, але лише 13,4% цих площ доступні для загального користування. В Україні спостерігається скорочення площі зелених зон через активну забудову та розширення міської інфраструктури.
Громадський транспорт. В Україні перевезення тварин у громадському транспорті зазвичай дозволено лише за умови, що вони знаходяться у спеціальних сумках або на руках у власника. Це накладає суттєві обмеження на власників більших тварин. Важливо також покращувати світогляд власників тварин: за кордоном будь-який пес у публічному місці має бути в наморднику, а під час поїздки в метро саме власник турбується про те, щоб тварина пройшла по ескалатору без інцидентів.
Пет-френдлі культура серед бізнесів. У ЄС більшість супермаркетів обладнані фонтанчиками для пиття тварин, спеціальними зонами для мисок тощо. В Україні ж ця культура лише освоюється: у сучасних міських закладах улюбленцю можуть запропонувати миску води, також можуть бути облаштовані кормові зони й зони з ласощами.
Які зміни можна втілити вже зараз
Дружнє ставлення до тварин розпочинається з державного регулювання. Але залученість бізнесу та власників також матиме позитивні кроки до більш адаптованого суспільства для улюбленців. Катерина Балюк, головна спеціалістка з ветеринарних питань компанії Mars Україна, ділиться думками щодо першочергових кроків:
Вакцинація. Держава могла б профінансувати дні умовно безплатного вакцинування: "вакцинація за гривню" тощо, коли власник може вакцинувати тварину за символічні гроші – принаймні, від сказу. Дикі тварини є основними переносниками цього захворювання, тож державна підтримка має покривати й вакцинацію диких тварин – зокрема, у неін'єкційних формах, а у формі ласощів, що розкладають у лісових зонах, вважає експертка.
Стерилізація. Підхід "ВСВП" – виловлення – стерилізація – вакцинація – повернення у місце виловлення, як стверджує Балюк, вартий запровадження. Навіть породиста тварина, яка не буде розводитися, має бути стерилізована.
Просвітницькі кампанії для населення. "Як суспільство ми потребуємо просвіти щодо безпеки співіснування з домашніми тваринами, зокрема щодо перебування у публічних місцях. Зараз практично будь-де можна зустріти табличку "Вхід з тваринами заборонений", і це відбувається через необізнаність з обох боків – як бізнесу, так і відвідувачів", – каже спеціалістка.
