Бюджет, кишенькові гроші, інвестиції. Як вчити дитину фінансової грамотності змалечку

Найменш фінансово обізнаною в Україні є молодь віком 18-19 років, йдеться у дослідженні "Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році". Це вкотре доводить, що основа відносин із грошима закладається в дитинстві. Головну роль у цьому відіграють батьки.

LIGA.Life розпитала декілька сімей підписників LIGA.net про їхній досвід навчання дітей управлінню грошима. А Яна Федоряка, фінансова консультантка та засновниця школи фінансової грамотності Fin4youth, розповіла про методи навчання через гру, правило кишенькових грошей та чи варто говорити з малечею про інвестиції.

З якого віку слід говорити про гроші

Павло Єфименко виховує з дружиною доньку Дарину, якій нині 6 років. Вперше про гроші вони поговорили з нею у 3-4 роки.

"Пояснили, що працюємо для того, щоб купити їжу, іграшки, платити за квартиру тощо", – розповідає Павло.

Проте розмови про гроші слід спрощувати до рівня розвитку дитини. Наприклад, у віці 3-4 років можна пограти у "Магазин", побавитись із монетами і пояснити, що таке гроші. 

Малеча вже розуміє, що іграшки та солодощі купують за гроші. Тому коли в магазині починається "Мамо/тато, купи!", варто нагадати дитині, що кожний товар має свою ціну. 

Наприклад, Сергій Гумінілович пояснює дітям, що існують правила витрат: "У пріоритеті їжа, одяг, комунальні послуги, ліки, довгострокові інвестиції, а лише тоді – розваги".

Тобто є бажані та необхідні витрати. Наприклад, їжа, одяг, канцтовари для школи – необхідне, а ляльки, машинки, ігрова консоль – бажане.

З віком розмови про фінграмотність можна поглиблювати. У пригоді стане змішаний підхід: фінансові ігри, книги, мультфільми + пояснення від батьків. Основні теми для розмов:

Дошкільнятам (3-6 років):

• заробіток грошей;

• звідки беруться гроші в банку;

• ціни на товари та послуги;

• обов'язкові та бажані витрати.

"У такому віці дитина може не розуміти величину суми. Тому використовуйте альтернативну вартість. Наприклад, лялька коштує 800 грн. За ці гроші ми можемо купити 6 наборів кольорових олівців", – радить Яна.

Дітям початкових класів (7-9 років):

• професія батьків та їхні доходи;

• планування витрат та бюджету;

• кишенькові гроші;

• на що витрачають гроші в сім'ї;

• великі фінансові цілі, на які батьки заощаджують гроші.

"Обговорюючи з батьками фінансові цілі, дитина з раннього віку розуміє: щоб отримати бажане, варто почекати. Це допоможе їй в майбутньому відкладати та інвестувати гроші без очікування швидкого доходу", – додає експертка.

Дітей передпідліткового віку (10-12 років) можна залучати до ведення сімейного бюджету та створення власного для управління кишеньковими грошима. Суми доходів можна не називати, але поясніть, скільки та на що родина витрачає щомісяця. 

В цьому віці дітям важливо відчувати самостійність. Однак слід готувати їх до відповідальності в підлітковому віці. Адже в цей час виникають перші спроби самостійного заробітку. Тому важливо на власному прикладі показати не лише, як заробляєте гроші, але й як розпоряджаєтесь ними.

"За можливості беріть дітей на роботу. Це практичне пояснення: що таке доходи, якими бувають компанії/підприємства, як в конкретній професії люди взаємодіють між собою. На перший погляд, останнє напряму не пов’язане з фінграмотністю, але вміння комунікувати та організовувати роботу часто впливають на заробіток", – радить експертка.

Навіщо дітям кишенькові гроші

У родині Єфименків щотижня батьки дають 6-річній Дарині по 250 грн кишенькових.

"Привчаємо: якщо хоче дорогу іграшку, то потрібно на неї заощадити самостійно. За власні гроші дозволяємо їй купувати все, що хоче", – додає батько Дарини – Павло.

10-річний Вадим Масліков також має кишенькові гроші. У 8 років батьки відкрили йому віртуальну картку в monobank. Нині це його особистий гаманець. З часом суми кишенькових грошей змінювались. За словами батька Олександра, це були невеликі суми, але вони дозволяли заощаджувати на нові іграшки. Нині Вадим отримує по 100 грн щотижня.

"Кишенькові гроші – інструмент для засвоєння знань про фінанси, а також тренування навички управління власними грошима. Важливо, щоб батьки пояснили, чому саме така сума, дотримувались регулярності у виплатах та встановили певні домовленості щодо витрат", – радить фінансова консультантка.

Рекомендованої суми немає. Для її розрахунку можна скористатися критеріями: 

• країна проживання та рівень цін. Адже під час повномасштабного вторгнення сім’я могла переїхати. Тож фінансові потреби змінились;

• рівень доходів сім’ї.

• цілі витрат кишенькових грошей. Наприклад, якщо дитина їздить до школи на транспорті та обідає в їдальні, то сума може бути вищою, ніж у дитини, яка вчиться онлайн і харчується вдома.

"Однак дистанційна форма навчання не означає, що дитині не потрібні кишенькові. Хоча б мінімальна сума має бути. Адже це потенціал для розвитку здорових стосунків із грошима", – наголошує Яна.

Обов’язково поясніть дитині, чому ви обрали саме таку суму. Адже рано чи пізно вона обговорюватиме цю тему з друзями/однокласниками/сусідами. Та дитина, у якої кишенькові більші, може вважатися багатшою. Що, ймовірно, призведе до булінгу чи відчуття неповноцінності у дитини, яка має меншу суму. 

Натомість, якщо дитина знатиме, чому батьки дають саме стільки грошей і які фінансові цілі має родина, ризик неприємних наслідків зменшиться. 

"Наприклад, розкажіть дитині, що ваша сім’я планує купити квартиру або поїхати відпочивати на море, тому потрібно заощаджувати. Під час наступної розмови з другом вона не відчуватиме неповноцінність, а пояснить, що родина має плани", – радить Яна. 

Поясніть обставити та їхні наслідки, але запевніть, що ви контролюєте ситуацію і маєте план дій.

Гроші дитини – її зона відповідальності. Тобто вона має право розпоряджатися ними на власний розсуд. Однак момент контролю батьків все ж має бути. Тож встановіть правила витрат: "Можеш витрачати свої гроші як хочеш, але заборонено купувати солодку воду/чипси/петарди/цигарки. Інакше сума зменшуватиметься".

Наприклад, 5-річному хлопчику батьки постійно давали гроші за гарну поведінку в дитсадку. Так сформувалась асоціація "я хороший, тому мені платять гроші". У дорослому віці це може перерости у: "Якщо я зробив щось не так, то мене оштрафують". 

"Це не лише викривлене ставлення до грошей, але й до власної самоцінності, що напряму впливає на рівень доходу в майбутньому", – пояснює фінансова консультантка.

Однак дитині можна платити додаткові гроші за роботу поза її обов’язками. Наприклад, у родині Маслікових син Вадим виконує окремі завдання, щоб отримати додаткову винагороду.

"Йому не завжди вистачає кишенькових грошей, тож він приходить до нас. Ми пропонуємо прибрати в усьому домі, а не тільки у своїй кімнаті, або відсортувати сміття, щоб потім відвезти на станцію", – розповідає Олександр.

Альтернативою може бути грошова винагорода за призові місця на олімпіадах, турнірах, змаганнях. Дитина тривалий час працювала, щоб досягти успіху. Тож батьки можуть винагородити її за старанність та працю. Однак це має бути окрема сума поза кишеньковими грошима, зауважує експертка.

Як привчити дитину до ведення бюджету

Домовились про кишенькові гроші – поясніть, що таке бюджет і для чого фіксувати доходи та витрати. Розмова про це має відповідати віку дитини.

Наприклад, до 7 років вимагати записів витрат не варто, бо діти тільки починають рахувати та розуміти ціни. Проте під час кожної виплати кишенькових запитуйте: "На що витратив/ла попередні гроші і чи задоволений/а купленим?".

З 8-9 років поступово вводьте систему бюджету. Записувати доходи та витрати можна в окремому блокноті або в застосунку на телефоні. Спробуйте разом зробити 4 колонки:

• Категорія доходів (кишенькові від батьків, подарунок від бабусі);

• Сума доходів;

• Категорія витрат (новий блокнот, круасан, проїзд);

• Сума витрат.

Після кожного запису можна обговорити витрату. Запитайте у дитини, чи вона задоволена купленим і чи придбала б цю річ зараз.

Однак дайте дитині свободу та простір для експериментів. Бачите недоречні витрати – не сваріть. Фінансова консультантка запевняє: коли у дитини в кишені 12 грн – це прекрасна можливість задовольнити свої "хочу". Інакше, коли в дорослому віці у неї буде 120 000 грн на банківському рахунку, витрачатиме їх на дорогі "іграшки".

"Незадоволена потреба в дитинстві не зникає, а виринає у дорослому віці. У майбутньому амбітна дитина будуватиме кар’єру, щоб задовольнити дитяче "хочу". А менш амбітна житиме за принципом: "все, що хочу, мені недоступне". Тож якщо у дитини є можливість задовольнити своє бажання – це прекрасно. Дозвольте їй зробити це", – радить експертка.

Проаналізувавши витрати, поговоріть із дитиною про більші фінансові цілі та заощадження. Це допоможе їй самостійно рухатися до великих цілей маленькими кроками.

Чи потрібно говорити з дітьми про інвестиції

Так, але далеко не всі можуть пояснити дитині, як працює криптовалюта чи як інвестувати в акції. Проте для її майбутнього інвестиційна грамотність буде доречною. Подібні розмови варто почати у віці 10-12 років. 

Це не має бути серйозна бесіда з графіками зростання певної компанії. Почніть із книг та настільних ігор.

Наприклад, у своїй практиці Яна Федоряка використовує гру "Cashflow". Її автор – Роберт Кійосакі, більш відомий за книгою "Багатий тато, бідний тато".

Так підлітки можуть дізнатися, що таке акції, ROI, способи отримання пасивного доходу, а також прожити досвід ухвалення фінансових рішень. Гра розвиває навички переговорів, продажу та партнерства, що напряму впливають на дохід. Альтернатива – українська гра "Життєвий капітал".

"Розмови про інвестиції – научіння фінграмотності та ухвалення зважених рішень щодо управління грошима. А також психологічний фактор. Деякі дорослі бояться інвестувати, бо не знають, як це робити правильно. В процесі навчання підлітки отримають знання, які дадуть впевненість у своїх діях", – пояснює експертка.

Ще одна перевага научіння інвестицій – розпізнання маркетингових чи шахрайських пасток, як бінарні опціони, ставки на спорт та інші варіанти здобутку швидких грошей.

Джерела корисної інформації про фінграмотність

Книги для дітей:

• "Котономіка, або Як коти економіку будували", Олексій Геращенко. Для дітей від 8 років.

• "Мрія на мільйон. Рушай у світ грошей та бізнесу", Сергій Вожжов. Для дітей 10-12 років.

• Серія книг "Фінансова грамотність для дітей" Анни Гресь. Однак Яна радить дещо змістити вік. Якщо книга рекомендована для дітей 8 років, то читати її можна з 6-7.

• "Як перетворити сотню баксів на мільйон доларів", Метт Фонтейн, Джеймс МакКенна, Джанін Глайста.

Книги для батьків:

• "Любов та бюджет" і "Малюк та бюджет", Любомир Остапів;

• "Як говорити з дітьми про гроші", Рон Лібер;

• "Зробіть із дитини фінансового генія (навіть якщо ви не один із них)", Бет Коблайнер.

Ігри:

• "Це Бізнес Крихітка" від спільноти "Крафторіум"; Для дітей 9-12 років.

• "Лісові комерсанти", розроблена Сергієм Вожжовим. Підійде для дітей від 6 років.

• "Cashflow", розроблена Робертом Кійосакі. Однак фінансова консультантка радить грати в цю гру з експертом, щоб сенс не втратився.