Як запобігти остеопорозу

Ми не підозрюємо, що маємо слабкі кістки, допоки не зламаємо котрусь із них. Перелом стегнової кістки ‒ найбільшої та найміцнішої кістки у людському тілі ‒ за, здавалося б, звичайних обставин (різкий рух, падіння з висоти власного зросту, незначний удар) може бути ознакою остеопорозу. Перелом стегнової кістки зустрічається переважно у людей старшого віку - основної групи ризику. 

Остеопороз у буквальному перекладі означає "пористі кістки". Це системне захворювання скелета, що характеризується зменшенням маси кістки та порушенням будови кісткової тканини. Ці зміни призводять до підвищеної крихкості кісток та збільшують ризик переломів.  

Остеопороз не має чітких симптомів, тому пацієнти звертаються до лікаря занадто пізно. Найвразливішими до остеопорозу є хребет, ребра, стегнові кістки та кістки кистей. Саме вони найчастіше зазнають переломів. Ураження хребта остеопорозом впливає на поставу, тому часто з віком вона змінюється. 

Остеопороз поширений як серед чоловіків, так і жінок. За даними Міжнародної фундації досліджень остеопорозу кожна третя жінка віком за п'ятдесят має ураження кісток і кожен п'ятий чоловік того ж віку.    

Жінки є вразливими до цієї хвороби, оскільки у період менопаузи суттєво знижується рівень естрогену - жіночого статевого гормону. Він уповільнює деградацію кісткової тканини. Також кісти жінок стають вразливими у період  вагітності й годування грудьми, тому що запаси кальцію виснажуються у цей стресовий для організму час.  

Остеопороз у чоловіків старшого віку також може бути зумовлений гормональними змінами. Зниження рівня чоловічого статевого гормону тестостерону призводить до зменшення кісткової маси та розвитку остеопорозу.

Серед інших чинників, що сприяють остеопорозу у чоловіків та жінок, можна виділити дієти для схуднення, що виснажують запаси мікроелементів організму; малорухливий спосіб життя; тривале приймання кортикостероїдних гормонів; паління; незбалансоване харчування; діабет 1-го та 2-го типу; хвороби щитівки; спадковість.

Попри велику ймовірність розвитку остеопорозу у старшому віці, цілком можливо зменшити ризики виникнення цієї хвороби за допомогою наступних рекомендацій. 

Фізична активність

Регулярні фізичні навантаження потрібні для того, щоб покращити поставу, координацію рухів та відчуття рівноваги. Це допоможе уникати падінь та ударів, що спричиняють переломи. Також систематична фізична активність гарантує міцність кісток. За відсутності навантажень відбувається втрата щільності кісток. Так, перші астронавти, що поверталися з космічних подорожей мали неабиякі проблеми з кістками, оскільки в умовах невагомості опорно-рухова система не отримувала належного навантаження (пізніше ці навантаження почали штучно створювати). 

Харчування

Раціон повинен бути збалансованим та включати продукти, багаті на кальцій і білки ‒ основу кісткової тканини. З віком здатність організму абсорбувати корисні речовини знижується, тому необхідно в старшому віці ретельніше обирати продукти, щоб раціон був максимально збалансованим і відповідав потребам організму. 

Нормальна вага

Надмірна худорлявість (індекс маси тіла менше 18.5) негативно впливає на міцність кісток. По-перше, запаси кальцію виснажуються, а, по-друге, у жінок з надмірною худорлявістю є ймовірність ранньої менопаузи (у 40-45 років), що, як зазначалося раніше, може погіршувати міцність кісток. 

Тест на щільність кісток 

Рентгенівська денситометрія дозволяє оцінити стан кісткової тканини, і відповідно до отриманих показників, поставити діагноз. Це дослідження рекомендують проходити жінкам віком після 65 років та усім, хто у старшому віці (після 50-ти років) мав перелом за звичайних обставин. Також тестування варто пройти й тим, хто належить до групи ризику (ті, хто приймають кортикостероїдні гормони протягом тривалого часу, курці, хворі на діабет 1-го та 2-го типу та ті, хто мають хвороби щитівки).

Оцінити свої ризики розвитку остеопорозу можна тут.

Безпечний простір

Ця рекомендація стосується переважно людей старшого віку. Коли крихкість кісток підвищується, важливо мінімізувати ризики травмування. Для цього: 

• приберіть всі невеликі килимки та інші предмети, через які легко перечепитися;встановіть ручки у душі чи ванній;

• постеліть гумові килимки у ванній кімнаті, щоб не послизнутися;

• використовуйте яскраві лампочки, щоб всі кутки були добре освітлені;

• потурбуйтеся, щоб у вашому під'їзді були поручні та світло на сходах;

• носіть зручне стійке взуття з нековзною підошвою.

Порада лікаря: Гарвардські медики знають, чому ходити пішки ‒ корисно

Порада лікаря: Що не можна їсти та пити під час мігрені?

Порада лікаря: Хороший, поганий, злий: лікарі про користь і шкоду холестерину