Компенсація за зруйноване та пошкоджене житло через війну: що відомо і куди звертатися

"Держава відшкодує втрати будинку чи квартири внаслідок бойових дій", – заявив Президент України Володимир Зеленський у зверненні 29 березня.

Законопроєкт № 7198 "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених воєнною агресією Російської Федерації", Верховна Рада прийняла за основу 1 квітня. Документ готують до другого читання, тому чіткого розуміння, що та як робити, хто на що може претендувати, коли і на які кошти, ще немає. Але ось що вже відомо.

Крок 1. Фіксуємо пошкодження

Це треба зробити незалежно від того, наскільки житло пошкоджене, розповідає депутатка Київради Ксенія Семенова. Якщо є змога, зробіть фотографії, вони потрібні, щоб приблизно оцінити розмір збитків. Що більше світлин, то краще. 

Крок 2. Подаємо заяву про пошкодження онлайн чи офлайн

Щоб повідомити про пошкодження або руйнування, каже депутатка, є три способи:

• через "Дію"

• через Єдиний державний вебпортал електронних послуг

• через ЦНАП.

Людям, які перебувають за кордоном і знають, що в їхній дім "прилетіло", теж важливо заявити про факт пошкодження, каже Семенова. За можливості додати фото (попросити знайомих у місті зробити). 

Крок 3. Чекаємо на комісію

Після подачі заяви потрібно чекати на спеціальну комісію, яка прийде на місце, щоб зробити оцінку вартості пошкодження. Складається акт про пошкодження, фіксується, що саме пошкоджено. Потім на основі цього акта замовлятимуть роботи з відновлення. У Києві, каже Семенова, такою оцінкою займаються районні військово-цивільні адміністрації. 

Також дані про пошкодження житла можуть надати у ДСНС, пояснила правова радниця Громадського центру правосуддя Юлія Лісова. На підставі акта мають провести експертизу й оцінити збитки.

Тобто якщо ваш будинок у Києві було пошкоджено через війну, спочатку заявляєте про це, а потім зв’язуєтеся з місцевою РДА і питаєте щодо оцінки. Немає чітких термінів, коли саме після подачі заявки вже час телефонувати до райадміністрації. Оперативність роботи органів влади залежить від ситуації у регіоні. 

Цей етап наразі найбільш складний для потерпілих, бо їм доводиться чекати, поки пошкоджене майно руйнується ще більше. Зараз в Україні пошкоджено 44,2 млн м² житла – це приблизно 700 000 двокімнатних квартир (якби площа кожної у середньому становила 60 м²). 

У дім Михайла Прудника у Бучанському районі потрапили ворожі ракети – сталася пожежа, все вигоріло вщент. Будинок, де чоловік жив із дружиною та сином, перетворився на згарище. Михайло дізнався про це, побачивши зйомку ЗСУ з дрона. Тоді він не міг поїхати на місце подій, але відразу оформив заявку в "Дії". 

У квітні, побувавши на місці будинку, зробив фото і подав ще письмову заяву із копіями фотографій до ЦНАП Бучанського району при військовій адміністрації. Третю заяву з фотографіями – до ДСНС і четверту – до поліції. У кожному документі чітко вказував, що "майно зруйноване внаслідок російської агресії". 

А без оцінки комісії, каже чоловік, він не може розібрати завали та загородити ділянку. У багатьох зараз, каже Прудник, зі знищеного будинку залишилося стояти дві-три стіни:  "Це житло непридатне для житла, але якби комісія була створена, прийшла та провела оцінку – це дозволило б законсервувати ці дві-три стіни. Люди потім могли добудувати. А поки комісії немає, все під дощем, сонцем руйнується далі".

Дім Анастасії Мельниченко в Ірпені також перетворився на попелище через російську агресію. Жінка зараз із сім’єю за кордоном. Утім, ще 27 квітня вона викликала поліцію на складання акта про пошкодження свого будинку. Однак досі "ніхто не доїхав на акт та розмінування", – каже вона. 

Інша мешканка Ірпеня, Наталія Білич, жила у багатоквартирного будинку, який серйозно пошкодили. Каже, що всі жителі їхнього багатоквартирного будинку залишали заявку про пошкоджене житло в "Дії", деякі – через ЦНАП. 

"25 квітня – розповідає вона, – приходив спеціаліст із першої комісії з Науково-дослідницького інституту. Зробила кілька фото. Ми та міські депутати бачили наші руйнування і в тому, що з першої комісії нам пояснювали в усній формі, не побачили для себе конкретики. Тому міська влада долучила іншу комісію вже з іншої установи. Вона приходила 5 червня. Сказали, що потрібно кілька днів на винесення рішення. Чекаємо".

Білич додає, що з кожним днем під дією погодних умов дім зазнає ще більших руйнувань, під вагою зруйнованих залізобетонних плит руйнуються нижні поверхи. "Ворожі снаряди розбили міжповерхові плити, зруйновано стіни, пошкоджено дах, розбито дренажні системи (в частині будинку дощова вода тече з верхнього до нижнього поверхів), вщент розгромлено комунікації, розбито вікна та вхідні двері. Якщо почати сьогодні ремонтувати будинок, то до зими родини повернуться у свої квартири", – підкреслює вона. Тому мешканці самі збирають кошти на відбудову. 

Тим часом у Києві вже відбулася оцінка найбільших пошкоджених будинків, каже Ксенія Семенова. Замовником робіт із відновлення визначено одне з комунальних підприємств міста: "Це підприємство далі або оголошуватиме тендер на роботи з відновлення, або, можливо, будуть спрощені формати і напряму підрядника замовлять", – додає депутатка.

Хто платитиме за відновлення 

Поки держава напрацьовує механізми відбудови, деякі люди власними силами відновлюють свої будинки, і це правильно, вважає Ксенія Семенова: "Якщо вибило вікна і у вас є фінансова можливість – відновлюйте. Але обов’язково зафіксуйте, що пошкодження було". 

Згодом буде механізм компенсацій, переконана депутатка. Але поки Кабмін його ще не затвердив. "Механізми компенсації ще у процесі розробки на рівні законодавства. Частину законопроєктів вже у першому читанні ухвалили. Порядок компенсацій прийматиме уряд", – пояснює вона.

Саме відсутність порядку компенсації, на її думку, заважає людям чітко розуміти, куди йти, що робити, на яку суму відшкодувань можна претендувати і коли. 

Крім того, не вистачає комунікації щодо порядку цієї компенсації, додає депутатка: "Люди заповнюють заяви та фіксують пошкодження, не розуміючи, що робити далі. Бо мало про це інформації. РДА, наприклад, оцінку пошкоджень у Києві робить, але публічно про це мало повідомляє".

Коли уряд ухвалить порядок надання компенсацій, каже Семенова, стане зрозуміло, що може бути підставою для відмови у відшкодуваннях. Наразі неправильна фіксація чи неправильно подані документи не є підставою для відмови. Якщо у людини дійсно було пошкоджено майно, але вона отримала відмову, може оскаржити це рішення в суді. 

Якщо будинок повністю зруйновано, важливо насамперед зафіксувати це та повідомити одним із трьох способів. Держава і місто, каже Семенова, наразі розглядають кілька варіантів для таких випадків:

• побудова нового житла
• компенсація якоїсь суми, щоб людина могла сама обирати, де житиме

Якщо разом із будинком згоріли документи на квартиру або людина фізично не може потрапити у пошкоджений будинок, треба звертатися до місцевого ЦНАПу. Навіть якщо паспорт згорів.

Якщо будинок серйозно зруйнований – немає тримальних конструкцій, даху будівлі, частини стіни, але будівлю можливо зберегти – до осені важливо провести хоча б її консервацію.

"Захистити приміщення від опадів або зміни температури. Адже через ускладнені погодні умови стан пошкоджених будинків погіршуватиметься", – пояснює Семенова

У Києві анонсували виділення з місцевого бюджету 600 млн грн на відбудову житлових будинків і приміщень, пошкоджених через російські обстріли. Ще 200 млн пообіцяв уряд. "Це і на незначні пошкодження, типу вибитих вікон, і на серйозні руйнації. Наразі цих коштів має вистачити на відновлення основних пошкоджень у Києві", – каже Семенова.  

Водночас, зауважує вона, жителі пошкоджених будинків у Києві ініціюють на місцевому рівні створення наглядових рад для цих ремонтів. Щоб контролювати процес відбудови та запобігти корупції.

На Київську область із держбюджету поки виділили 400 млн гривень. Цього замало. Загалом кошти на ремонти вже отримали Київська, Житомирська, Сумська і Чернігівська ОВА. Разом це близько 1,5 млрд грн із резервного фонду держбюджету, повідомили LIGA.net у Міністерстві розвитку громад і територій.