RU
Поради

Сім'я | Як заспокоїти дитину під час обстрілів. Рекомендації психолога

17.03.2022, 15:37 • 4 хвилини
1

LIGA.Life розпитала дитячу психологиню Маріанну Новаковську про те, як говорити з дитиною про обстріли, залежно від її віку. Вона дала поради, що робити під час істерики або панічної атаки, а також розповіла, чи варто дорослим приховувати свій страх. 

Як мають поводитися батьки дитини, коли починається обстріл

  1. Заздалегідь попередьте дитину: коли почуємо звук сирени, маємо взяти вже підготовлений рюкзак чи валізу та йти у безпечне місце. Зараз діти вже знають, де укриття або де у квартирі сховатися.
  2. Коли обстріли почалися, батькам важливо не панікувати – саме паніка дорослих лякає дітей найбільше. Йдіть швидко, говоріть лаконічно і з підтримкою: "Зараз небезпечно, маємо негайно йти в укриття".
  3. Більше обіймайте дитину. Це дуже важливо. Можна колисати і дитину, і навіть підлітка. Сядьте поруч, колисайтеся разом.
  4. Коли обстріл завершиться, скажіть дитині, що вона дуже смілива і все робила правильно. Як справжній супергерой. 

2

Як має відрізнятися розмова з дитиною залежно від віку та статі

Стать значення не має. Страшно всім. 

Що молодша дитина, то більш вразливою вона є, то меншим є її власний арсенал реакцій.

Маленькі діти дошкільного віку дуже чутливі до психологічного стану батьків – страх, безпорадність, панічні реакції дорослих викликають у них відчуття втрати опори. 

Корисно нормалізувати страх, легалізувати його, адже боятись – нормально. Але дорослі мають пояснювати: вони зроблять все, щоб захистити дитину. 

У розмові з дітьми називайте речі своїми іменами. Проте відволікайте: грою, співом. 

Добре придумати свою пісню (чи взяти вже наявну), яка буде вашим особистим гімном сміливості й зібраності. 

З підлітками треба бути готовими до можливих агресивних реакцій, відмови робити те, що треба. Якісь особисті підліткові ідеї – це нормально. Психіка реагує відповідно до віку. 

Проговоріть із підлітком наперед всі дії. 

Дякуйте і хваліть за співпрацю, давайте важливі доручення: подбати про тварину, зібрати щось, допомогти. 

Навичка справлятися з буденним тренує навички справлятися з незвичним. Головне відчуття тут – "Я є той (та), хто може впоратися". 

3

Що робити, якщо у дитини почалася істерика або панічна атака 

Обійняти, якщо дитина дає це зробити. 

Якщо дитина тремтить, притуляти до себе не варто.

Тремтіння – це спосіб організму врегулювати сильний стрес. І це краще, ніж заціпеніння. 

Обійміть лише тоді, коли дитина заспокоїться. 

Буває, в істериці дитина (та й дорослий) втрачає контроль, ніби не чує і не бачить нічого навколо. Можна плеснути в долоні, відволікти, вказуючи на щось. Можна тримати руки у своїх руках і ніжно натискати на них.

Якщо є змога, відведіть дитину в тихе місце. Бажано, щоб там було неяскраве світло. Скажіть "Дихай разом зі мною" і виконуйте праву "Дихання по квадрату": вдих – пауза – видих – пауза. 

Обіймайте дитину, дозвольте поплакати – це нормально. 

Дайте попити. 

4

Обстріл серед ночі. Треба йти / їхати в безпечне місце. Як не налякати дитину

Підготуйте дитину заздалегідь. І якщо таке станеться, психіка вже матиме певний сценарій: "Прокинься, зараз небезпека, ми маємо йти в укриття, як домовлялись з тобою раніше". 

Заздалегідь складіть речі: іграшка, ковдра, термос. 

Говоріть спокійно, можна співати, хваліть дитину за сміливість. "Ми молодці, адже ми знаємо правило і діємо, як треба".

5

Що робити, якщо дитина боїться темряви та замкнутого простору

Називайте речі своїми іменами. Коли небезпечно, ми дбаємо про себе і своїх близьких. 

Підкресліть, що зараз дитина виконує своє супергеройське завдання. 

Якщо є страх темряви:

  • Візьміть особистий ліхтарик для дитини. Це її підтримка як чарівна паличка. Цим ліхтариком дитина зможе не тільки собі допомогти, але й освітити темряву ще для когось. Хтось буде дуже вдячним за таку допомогу, це справжнє геройське завдання.

  • У темряві можна гратися: заплющити очі та по черзі "будувати дім": кожен називає, що додає до будиночка, ви уявляєте його, кольори, вікна, які там квіти. Або оживіть згадки. Спільну подорож, канікули на морі, згадайте як виглядає помешкання, де живе бабуся – де що лежить, які там картини на стінах. 

У замкненому просторі робіть таку вправу: 

  • По черзі напружуйте разом з дитиною кулаки. 

  • Відчуйте, як міцно по черзі спираються ноги в підлогу.

  • Стискайте дитині руку – спершу праву, потім ліву. Потім хай дитина стискає ваші руки по черзі. Це поверне тілу відчуття опори й сили.

6

Що варто брати з собою для дитини в укриття, щоб допомогти їй зняти стрес

Підготуйте і візьміть для дитини її улюблену іграшку, улюблену ковдру, термос з какао чи чаєм. 

Візьміть щось, чим можна буде зайняти дитину, якщо сидіти доведеться довго: малювання, бісер для тих, хто любить плести, книжку. 

7

Чи варто показувати дитині, що вам теж страшно

Боятися – нормально і легалізувати страх важливо. Говоріть, що дорослі також можуть боятися, але роблять все можливе, щоб захистити дитину.

Наша доросла функція також полягає у тому, щоб навчити дитину справлятися. Показуйте, як треба дихати – спокійно і глибоко, як важливо пити воду, як ми піклуємося про тих, кому потрібна наша допомога, про тварин і молодших.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Головна світлина: Діти сплять на станції метро в Києві, 26 лютого 2022 р. Фото: Синиця Олександр / УНІАН

Ольга Ліцкевич
Ольга Ліцкевич
кореспондентка LIGA.Tech