Планування – ефективний спосіб контролю життя. Кожен список – мотивація до дії, а кожна галочка про виконання – полегшення.
Проте інколи можливості та бажання не сходяться. У результаті, нагромадження невиконаних завдань викликає паніку, тривогу та демотивацію.
LIGA.Life запитала у психологині Анастасії Ізотової, як правильно планувати своє життя без шкоди для психічного та фізичного здоров’я.
Чому ми боїмося не виконати завдання
Планування – віддзеркалення власних вимог до себе. Чим більше завдань, тим більше хочеться показати свою ефективність, працездатність та успіх.
За словами психологині, причиною такої поведінки може бути відсутність досвіду безумовної любові, наприклад, материнської.
"Мама нас любить за те, що ми є. Їй не потрібні від нас досягнення чи зовнішні атрибути. Це важливо, адже так дитина росте без страху помилок, бо вони не впливають на її відчуття самоцінності", – пояснює Анастасія.
Якщо дитина постійно чує критику, у неї виникає внутрішнє переконання – щоб отримати любов та увагу, я маю щось зробити.
Тому невиконані завдання можуть викликати тривогу та страх незаслуженої любови зі сторони батьків, керівників, вчителів.
Технологічний прогрес та популярність соцмереж також вплинули на формування вимог до себе. Медіа продають гасло "Вище, скоріше, сильніше" та образ успішної людини, яка встигає все та залишається в гармонії з собою.
"Уявіть Instagram-чоловіка на ім’я Василь. Він все встигає: вести бізнес, кататись на яхті, виховувати п’ятьох дітей. Ви думаєте: якщо він може, мені також вдасться. Проте ми не знаємо Василя особисто. Цілком ймовірно, що це лише образ, створений цілою командою помічників, які ведуть його соцмережі", – пояснює Анастасія.
Подібні образи впливають на ставлення сучасної людини до себе. Вимоги зростають разом із незадоволенням своїми результатами.
Як незадоволення собою впливає на здоров’я
За словами психологині, природний ритм життя людини – чергування напруги та розслаблення. Тобто попрацювали-відпочили.
Люди, які постійно панікують та критикують себе, живуть у постійній напрузі. Для них етапу розслаблення не існує.
Напружений стан негативно впливає на фізичне здоров’я. Серед розповсюджених симптомів: затиск м’язів, біль у спині та мігрені.
Паніка також супроводжується безліччю симптомів, неприємних для самопочуття людини, а саме: хаотичні рухи, спітніли долоні, пришвидшене серцебиття та скутість у тілі.
"Глибоке дихання допоможе побороти приступи паніки. Потрібно сфокусувати свою увагу на повільних вдихах та видихах. Спробуйте метод "заземлення". Головна мета – відчути землю під ногами. Станьте прямо, повільно дихайте, відчуйте, як ваша стопа прилягає до підлоги. Можете повторити таку вправу, сидячи на землі або прогулюючись босоніж травою", – радить психологиня.
Усі ці методи – перша допомога під час паніки. Згодом попрацюйте над своїми думками та почуттями у три етапи:
Прийняття проблеми
Перший крок до розв’язання проблеми – зрозуміти, що у вас є труднощі, які можна пропрацювати.
Робота з почуттями
"У дитинстві ми ухвалюємо рішення на основі переживань. Наприклад: "Я відчуваю біль через те, що мама критикує мене. Буду найрозумнішою, щоб не зіткнутися з цим болем". Так формується перфекціонізм", – пояснює психологиня.
Щоб вийти з цього стану, треба зануритися у спогади. Це допоможе зрозуміти, що мама хоч і сварилась, але не переставала менше любити через невиконане домашнє завдання.
Нова поведінка
Це найскладніший етап. Нам складно змінити поведінку, яка була завжди притаманна.
Почніть зі зменшення списку планування. Замість 15 щоденних пунктів залишіть 2-3, які виконаєте якісно без відчуття тривоги.
"Наостанок запитайте себе: "Що станеться, якщо я не виконаю усі завдання?". Розповсюджена відповідь – нічого. Ви можете втратити певні ресурси (час або гроші), але вагомих втрат не буде. У цей момент людина реально оцінює ситуацію і розуміє, що все не так страшно".
Як планувати без шкоди для здоров’я
Психологиня радить написати план і після кожного пункту запитати себе: "Чому я роблю це завдання?".
Якщо справа дійсно корисна і викликає позитивні емоції, реалізуйте її. Якщо відчуваєте спустошення – викресліть з плану або придумайте особисте заохочення. Наприклад, пообіцяйте собі після виконання складного завдання приділити час собі. Адже після напруги обов’язково потрібно відпочити.
Але не забувайте залишати місце для пункту – "все може піти не за планом".
Даша Лобанок для LIGA.Life