Поради

Знову Україна без нагороди на Олімпіаді. Винне прокляття прапороносців? Історія страшилки

25.07.2021, 11:51 • 6 хвилин
Знову Україна без нагороди на Олімпіаді. Винне прокляття прапороносців? Історія страшилки - Фото
Фото: EPA

За спортивною легендою, той олімпієць, який несе прапор на церемонії відкриття, на цій Олімпіаді залишиться без нагороди.

Мова про так зване "прокляття прапороносців". Звучить наче смішно. Але сьогодні прапороносці цьогорічної Олімпіади Олена Костевич та Богдан Нікішин, яким прогнозували медалі, залишилися без них.

Liga.Life проаналізувала всі Олімпіади, де виступали українці. Ви здивуєтеся, але жоден український прапороносець не потрапляв потім на п'єдестал.

Щоправда, серед причин не лише змова тамплієрів, Сатурн не в тій декаді та інші незрозумілості, які вигадують забобонні спортсмени. Ні! Є в деяких випадках логічні пояснення, тому розбираймося.

Головне правило в Україні – прапороносців обирає вся команда. Тому ідея про заколот відпадає. Зазвичай команда обирає найбільш титулованого та досвідченого спортсмена.

1996 рік. Атланта. Сергій Бубка (стрибки з жердиною)

Олімпійський чемпіон 1988 року Сергій Бубка був одним із головних претендентів на золоту нагороду в Атланті.

Проте легендарний український легкоатлет не зміг вийти на старт. Під час кваліфікації він проводив розминку, але так і не виконав жодного стрибка.

Згодом Сергій Бубка пояснив – у нього був відірваний ахіл на 25%. Травма не дала виступити. Цікаво, що Бубка зробив операцію, повернувся у спорт і за рік виграв свій шостий чемпіонат світу.

2000 рік. Сідней. Євген Браславець (вітрильний спорт)

Євген Браславець виграв Олімпіаду в Атланті у класі яхт "470". Через чотири роки йому та партнеру Ігорю Матвієнкову прогнозували ще одне золото.

Але не судилося. Посіли 6 місце на Іграх. А вже за рік святкували перемоги на чемпіонатах Європи та світу.

Зі спогадів Євгена Браславця: "В українській команді перед Сіднеєм практично не залишалося тріумфаторів минулих Олімпіад, тому спортивні функціонери зупинили свій вибір на мені".

Тобто знову ж таки – жодного заколоту проти видатних спортсменів, просто обставини.

2004 рік. Афіни. Денис Силантьєв (плавання)

Перший чемпіон світу з плавання в історії незалежної України Денис Силантьєв після срібної перемоги в Сіднеї міг подарувати Україні нагороду вищого гатунку.

А потім прапор в руках на церемонії відкриття і все – три дистанції, де він збирався брати участь, без фіналів.

2008 рік. Пекін. Яна Клочкова (плавання)

Чотириразова олімпійська чемпіонка, "золота рибка" України Яна Клочкова в Пекіні вийшла на церемонії відкриття з прапором, а після цього не виступала на жодних стартах.

Проте прокляття тут не було. Про те, що українка не виступатиме в індивідуальних запливах, Клочкова разом з тренерами заявила ще за 2 місяці до Олімпіади.

Українка хотіла позмагатися в естафеті, знаючи, що навряд чи там буде медаль, але за день до старту інша представниця "синьо-жовтих" Катерина Зубкова встановила новий рекорд України, тому виступала вона.

2012 рік. Лондон. Роман Гонтюк (дзюдо)

Став срібним призером в Афінах в 2004 році, виборов бронзову нагороду в Пекіні, а в Лондоні поступився в 1/16 фіналу.

Але справа не в проклятті прапороносців. Гонтюк у 2012 році не був у претендентах на медаль. Після Олімпіади в Пекіні тренери вирішили перевести Гонтюка в більш важку вагову категорію – з 81 кг в 90 кг. Чотирьох років не вистачило, щоб Гонтюку було комфортно в новій вазі.

До Олімпіади в Лондоні він жодного разу не вигравав в новій ваговій категорії.

2016 рік. Ріо-де-Жанейро. Микола Мільчев (стендова стрільба)

Олімпійський чемпіон Сіднея-2000, автор рекорду, який неможливо перебити, а лише повторити, Микола Мільчев у 2016 році мав всі шанси побити це прапороносне прокляття.

У Ріо українець отримав право боротися за бронзову нагороду, але поступився Абдуллаху Рашиді з Кувейту. Як результат, прапороносець знову без нагороди.

2021 рік. Токіо. Олена Костевич (кульова стрільба) та Богдан Нікішин (фехтування)

Олена Костевич у своїй коронній дисципліні – "пістолет, 10 м, жінки" стала четвертою.

А Богдан Нікішин вилетів вже у першій зустрічі. Він мав перевагу 9:6, але закінчив сутичку з результатом 12:13.

Цікаво, що у зимових Іграх українські прапороносці також без нагород.

  • Віктор Петренко (фігурне катання). Ліллехамер-1992.

Після Чемпіонату світу 1992 року, де Петренко виборов золото, завершив любительську кар'єру в фігурному катанні. Але повернувся в аматорський спорт, щоб брати участь в Олімпіаді та посів там четверте місце.

Українець був 45-м у сприті та провалив свій етап естафетної гонки. "Синьо-жовті" тоді фінішували на 18-му місці.

  • Олена Петрова (біатлон). Солт-Лейк-Сіті – 2002.

На Олімпіаду в Солт-Лейк-Сіті у 2002 році українська жіноча збірна з біатлону, у складі якої була та Олена Петрова, їхала в ролі фаворита. Проте помилки в процесі підготовки, прорахунки з поселенням призвели до того, що додому Україна повернулася з цих Ігор без нагород.

  • Наталія Якушенко (санний спорт). Турин – 2006.

До Олімпійських ігор Наталія Якушенко була одна з небагатьох спортсменок, яка впевнено конкурувала з лідерками санного спорту – німкенями. Адже на етапах Кубка світу в Німеччині Якушенко двічі підіймалася на п'єдестал – за сріблом та бронзою. Але на Олімпіаді вже у першій спробі українка не впоралася з санями, впала та показала 28-й результат.

Різниця з лідерками була понад 7 секунд, тож далі змагатися Якушенко не бачила сенсу. Крім того, українка травмувала руку, тож відмовилась від участі далі. 

  • Лілія Лудан (санний спорт). Ванкувер – 2010.

Досвідчена спортсменка, за плечима якої уже на той момент були три Олімпіади, завершила Ігри у Ванкувері на 19-му місці.

  • Валентина Шевченко (лижні перегони). Сочі – 2014.

Найкращий результат українки на Олімпіаді в Сочі – у естафеті 4х5 км. Там "синьо-жовті" були 12-ті. В індивідуальних змаганнях Шевченко була 14-ою у мас-старті, 24-ою на дистанції 10 км та 27-ою у скіатлоні.

  • Олена Підгрушна (біатлон). Пхьончхан – 2018.

Капітан збірної України з біатлону Олена Підгрушна у 2018 році так і не стартувала. І про це було відомо раніше, ніж спортсменка вийшла на церемонію відкриття, як прапороносець.

Проте у паралімпійському спорті є приклади більш позитивні. 

У 2018 році, у тому ж Пхьончхані, найдосвідченіший спортсмен у складі збірної України, який виступав на всіх Паралімпійських іграх, де змагалися "синьо-жовті" Віталій Лук'яненко і з прапором пройшов, і наступного дня перше "золото" виборов.

Попри це українські олімпійці запевняють, у прокляття не вірять і йдуть до своєї мети – олімпійських нагород.

Ольга Модіна
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Комментарі

Останні новини