Чотири слова, які ми плутаємо щодня – пояснює мовознавець

Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із новим випуском нашої мовнопорадної рубрики!

Його тему мені підказало декілька постів у соцмережах і випуск улюбленого подкасту. Таке вже сприйняття: пишеш колонки про мову – хоч-не-хоч звертаєш увагу на помилки й усілякі неточності, аби спершу описати й формалізувати їх для себе подумки, ну а потім записати в нотатник, де кубляться ідеї для нових колонок.

Сьогодні поговоримо про українські й російські слова та конструкції, які через свою схожість часом стають джерелом помилок у мововжитку – зі свого досвіду скажу, що переважно усному, бо на письмі я такого не бачив, а от у різноманітних відео – траплялося. А ще, звісно, торкнемося моєї улюбленої теми "можна і так, і так". Гайда!

Потрапити, попасти чи влучити

Хоч і дивне питання, але цілком доречне, адже в усіх цих слів переклад російською один – попасть, і ті, хто саме переходить на українську чи спілкується нею не так довго, аби довести добір правильних слів до автоматизму, може часом їх переплутати. Що слід знати, аби говорити й писати правильно?

• влучити має одне значення: кидаючи, спрямовуючи щось у ціль, досягати її; попадати

• потрапити означає прийти кудись, опинитися десь, спрямовуючи щось, досягти того, що треба

• попасти – абсолютно правильне й літературне слово, означає те саме, що влучити (досягти цілі) й потрапити (досягати цілі, влучати, приходити кудись).

Отже, я попав у ціль, я влучив у ціль і я потрапив у ціль – за словником три абсолютно правильні варіанти. Я кудись не туди попав і я кудись не туди потрапив – теж, причому байдуже, говорите ви про постріл повз ціль чи про прихід не в ту кімнату. Помилковий варіант, власне, один: казати я влучив не в ту кімнату, коли йдеться не про кидок чи постріл.

Здавати чи складати іспит?

Якщо ви не прагнете лишатися строго в рамках офіційно-ділової української, то іспити можна і здавати, і складати. Принаймні так каже нам одинадцятитомний Словник української мови, він же СУМ-11. Що каже СУМ-20 з цього приводу, поки невідомо, бо він закінчується на літері П. Крім того, здавати можна справи й обов’язки, зміну й варту, книжки в бібліотеку, квартиру в оренду чи карти в покер.

Я розумію, що вам не подобається, коли одне слово вживається для багатьох контекстів. Але це природна ситуація, ми нічим не гірші від інших: розгорніть будь-який англійський онлайн-словник і подивіться, скільки контекстуальних значень у базових дієслів (таких, як наші тримати, давати, лягати, сідати тощо). Водночас, звісно, до кожного з вищеперелічених контекстів можна підібрати нюансовані відповідники, які вже не годитимуться до решти:

• книжки в бібліотеку не лише здають, а й (по)вертають

• карти в покер не лише здають, а й роздають

• справи й обов’язки не лише здають, а й передають

• квартиру в оренду не лише здають, а й винаймають (причому це дієслово підходить як для винаймача, так і для орендодавця).

Розглядати чи роздивлятися?

Ці два слова часто взаємозамінні: розглядати і роздивлятися можна книжку чи людину, а можна й просто – роздивлятися на всі боки чи розглядатися по хаті. Тобто – у прямому значенні вони рівноцінні. А в переносному? Не зовсім.

Тому:

• можна лише роздивитися в ньому людину

• можна лише розглянути нові зауваження і пропозиції (себто обговорити, взяти до відома)

• можна лише розглядати Леся Подерв’янського як представника сміхової культури 1980-х (тобто проаналізувати в певному контексті).

Що можна займати, а чого не можна

Займати – теж дуже багатозначне дієслово, як і його зворотний варіант займатися. Зайняти можна:

• землю (тобто закріпити за собою)

• позицію чи територію (тобто захопити)

• посаду (інший варіант – обіймати)

• місце (якщо в переносному сенсі, то альтернатива – посідати)

• проміжок часу (наша розмова займе пів години; ще можна сказати триватиме)

• когось пальцем (себто чіпати).

Грошей в українській мові займати комусь чи в когось не можна. Гроші ми лише позичаємо – так само комусь чи в когось.

А чи можна сказати займатися в сенсі щось робити? Так, звісно, можна – і нехай вас не бентежить, що займатися має ще й значення "горіти": зайнялася стріха старої хати, а потім і вся хата взялася вогнем.

Читайте, вчіть нові слова – і тіштеся!