Інклюзія, емоційний менеджмент, комікси – європейські тренди в дитячій літературі
У дитячій літературі в Європі окреслилися кілька трендових тем. Передовсім це інклюзія. Ще змалку діти мають розуміти, що люди бувають різними, і це нормально. Чиясь "інакшість" не має бути приводом для цькування чи насміхання.
В Україні цей тренд також набуває популярності. Так, кілька років тому ми видали книжку Марка Лівіна "Рікі та дороги" про хлопчика із синдромом Аспергера, яку дуже добре сприйняли наші юні читачі. Книжка для найменших "Протилежності" не інклюзивна, але чудово демонструє, як сильно відрізняється слоник від мишеняти, кролик від равлика, але, однак, це не робить когось із них кращим чи гіршим.
Другий тренд – емоційний менеджмент. Книжки такого плану допомагають дітям переважно молодшого шкільного віку розуміти, розрізняти та правильно виражати свої емоції. У нас інтерес до дослідження та приборкання власних емоцій теж зростає, як серед дітей, так і серед дорослих. Маємо кілька помічних книг для роботи з емоціями – "Як приборкати гнів", "Дозвіл на почуття" (для підлітків та дорослих), "Опануй себе", "Маленька книжка поганого настрою".
Третій безперечний тренд – фізіологія, тобто книжки, які пояснюють фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі людини. Ці книги вчать любити і розуміти своє тіло, поважати чужі кордони, берегти свої і водночас не комплексувати щодо певних фізіологічних процесів. Раніше ця тема була майже табуйованою. До нас цей тренд ще тільки доходить. У Vivat ми маємо кілька книг на дотичні теми, які допоможуть дітям зрозуміти своє тіло і його особливості: "Приймаємо ванну. День з жирафеням Тедом", "Відчиняємо віконця. Тіло людини".
Наступний тренд – екологія. Цей тренд в Україні простежується чітко. На початку цього року ми видали книжку "Клімат у твоїх руках", читаючи яку, діти не лише отримають нові знання, а й зможуть перевірити їх правдивість під час нескладних експериментів. А ще дізнаються, чим погода відрізняється від клімату, як утворюються хмари, що таке парниковий ефект. Ці знання допоможуть їм розібратися в причинах глобальних кліматичних змін.
Ще один важливий тренд – комікси. Нині книга змушена постійно конкурувати з короткими відео. Наші діти ростуть у часи кліпового мислення, а комікси є ефективним варіантом донесення інформації через поєднання тексту та зображення. В Україні комікси для дітей із кожним роком набувають популярності. Так, у Vivat є серія "Наука в коміксах": "Наука в коміксах. Коти: Природа і піклування", "Наука в коміксах. Собаки: від хижака до захисника". Плануємо розвивати цей напрямок.
Цікаво також, що для умовно першокласників в Європі видаються книги з мінімальною кількістю тексту. Взагалі перехід від книжок-картинок до книжок із розділами та розвиненим сюжетом у них досить повільний. В Україні ж книжки-картинки користуються меншою популярністю. Насамперед це пов’язано з тим, що вони недешево коштують і призначені для читання на один вечір. Українські батьки дітей 4-8 років надають перевагу книжкам, які можна читати тривалий час, наприклад, тиждень, маючи щовечора нову історію. Водночас книги розглядаються насамперед для спільного читання, і нашим батькам, подекуди, легше просто читати текст, ніж довигадувати історію за картинкою. На мою думку, цю тенденцію треба корегувати. Спільне читання має бути веселим та креативним.
Загалом же перед українськими видавництвами ще багато викликів, але ми розуміємо свою мету. Те, якою Україна буде після перемоги, великою мірою залежить від того, що читатимуть наші діти зараз.
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.