У Вилково нарешті варто поїхати! І ось чому

Робить ці місця менш привабливими відсутність доріг, конкуренції та сервісу, симпатичного житла, пристойної їжі. Ну і нереальний цінник, у порівнянні із тією ж західною чи центральною Україною.

Так от, хороші новини: із переліку таких малодосяжних та непривітних точок можна (з невеликими нюансами) викреслювати Вилково, що на Одещині.

Що це взагалі таке

Не буду розповідати про "українську Венецію", бо її там немає, і їхати треба точно не за нею. Прогулянка містом, яку активно напарюють туристам, багато задоволення не принесе.

А за чим тоді так далеко їхати

За дикою природою, тишею, птахами, заповідником, небом, морем, безкрайніми плавнями і усамітненням. І, звісно, фотографією з нульовим кілометром.

Вперше я побувала там років 15 тому. Тоді подорож в це містечко була дуже дуже-дуже довгою, болючою та не дуже комфортною.

Як виявилося, у 2016 році там зробили пристойну дорогу до самісінького берега! Від Одеси їхати вже не п’ять годин – ми справилися за три з половиною (якщо виїжджати раненько).

На місці з’явилися локації для кемпінгів, трішки будинків на базах, приватні будинки з опцією ночівлі та рибалки (є навіть кілька симпатичних). Сонячні панелі стали дешевшими, тому у будинках на островах з’явилося світло, холодильники та інтернет.

І головне – людей там досі не багато (або нам пощастило із сезоном).

Можна брати напрокат каяки чи сапи і подорожувати рукавами ріки. Або кататися на невеличких катерах із місцевими.

Жити на безлюдних островах, рибалити, їздити о п’ятій ранку фотографувати пеліканів і насолоджуватися тишею.

Дорогою туди і у самому заповіднику ми зустрічали величезну кількість диких тварин та пташок, доводилося постійно гуглити. Тому буде точно цікаво і дітям.

Що ще важливо знати, якщо наважитеся поїхати

1. Їхати потрібно в травні, або пізній серпень та вересень. Влітку не пробуйте, вас зжеруть комарі. Якщо цікавить рибалка – місцеві рекомендують початок вересня.

2. Остання пристойна заправка є на виїзді з Одеси (в Овідіополі). Далі – дно.

3. Їжа, вода і все решта коштують непристойно дорого, тому краще мати з собою.

4. Можна жити в Лебедівці (найближче туристичне містечко), але від нього до Татарбунар замість дороги – стежка у полі.

Загалом туди можна спокійно заїжджати на кілька днів, робити буде що.

Що ще цікаво подивитися поруч з Одесою

На Південь:

- піщані кручі на узбережжі (більшість людей доїжджають до Санжійки, але найкрасивіші вони у Лебедівці);

- рибне господарство та кози на фермі Чорноморки у Миколаєві;

- Аккерманська фортеця у Білгороді (якщо виїхати з Одеси в бік Вилково до восьмої ранку, до неї можна швидко доїхати і не зустріти там жодного туриста);

- багато локальних великих та маленьких виноробень.

На Північ:

- Палац-Садиба Курісів у селі Курісове (його зараз відновлюють, але на територію пускають. Дуже атмосферне місце);

- устрична ферма Устриці Скіфії (краще дочекатися сухої погоди і їхати вздовж берега Тилігульського лиману через село Виноградне. Якщо їхати за навігатором – гудбай підвіска).

- Острів Березань (там космічні локації – затонула баржа, пам’ятник Шмідту та підземна фортеця/бункер) – можна дістатися корабликами з Коблево або Рибаківки.