−10 °C і нижче: що насправді відбувається з організмом людини під час морозів

Для людського організму низькі температури – набагато серйозніший виклик, ніж може здатись на перший погляд. Навіть у здорових людей холод запускає складні фізіологічні процеси, які впливають на самопочуття, рівень енергії, роботу серця та судин.Сімейна лікарка, терапевтка Наталія Суслова пояснює LIGA.net, як холод змушує організм буквально перерозподіляти всі ресурси на виживання і чим це небезпечно.Чому сильний холод – стрес для організмуЗа словами Наталії Суслової, насправді стресом для організму може бути не лише температура −10 °C. Навіть −5 °C чи −1 °C, а особливо холод у поєднанні з високою вологістю, є критичним кліматичним фактором, насамперед для вразливих груп населення: людей старшого віку, військових та маленьких дітей.Вона додає, що стресова реакція організму залежить не лише від показників термометра. Наприклад, сухий мороз за −10 °C зазвичай переноситься легше, ніж температура близько нуля за умов високої вологості."В організмі існує процес, який називається термогенез – це сукупність механізмів, спрямованих на збереження тепла. Найпростіший і найшвидший з них – м’язовий тремор, коли людина починає тремтіти. Однак цей спосіб є дуже енерговитратним і нетривалим, тому організм шукає інші варіанти зігрівання", – каже терапевтка.Крім того, активується гормональна система."Холод – це різновид стресу, тож у відповідь виділяються гормони наднирників, зокрема адреналін і норадреналін. Вони сприяють утворенню тепла шляхом перерозподілу енергії: ресурси, які раніше витрачалися на інші процеси, спрямовуються на підтримку температури тіла", – пояснює сімейна лікарка.Також у холодний період змінюється функціональна активність гормонів щитоподібної залози – це природний адаптаційний механізм організму до зими.Втома, сонливість і "важка голова" у морозЯк пояснює сімейна лікарка, в холодний період ми "сповільнюємося", майже як тварини взимку. Організм намагається зберегти енергію: ми акумулюємо жирові запаси, більше утеплюємося, знижується рівень активності.Водночас, зазначає Наталія Суслова, гормони щитоподібної залози підвищують основний обмін речовин, щоб підтримувати температуру тіла."Гормони наднирників – адреналін і норадреналін – сприяють розщепленню жирової тканини, яка є однією з найбільш енергомістких і теплопродукуючих у нашому організмі. Паралельно відбувається звуження судин шкіри – саме тому ми відчуваємо похолодання кінцівок. Це захисний механізм, який дає змогу зменшити периферичні втрати тепла і зберегти його для життєво важливих органів", – каже вона.Терапевтка також застерігає від "зігрівання" алкоголем: "Він різко розширює периферичні судини: людина швидко відчуває тепло, але водночас організм стрімко втрачає накопичене тепло. Як казав мій викладач з біохімії, алкоголем можна "зігріватися" лише за однієї умови – якщо ви вже перебуваєте в теплому приміщенні. В іншому разі ризик переохолодження лише зростає".Холод і серцево-судинна системаЗа словами лікарки, у холоді організм переживає своєрідний гормональний і метаболічний "шторм". Значна частина енергії витрачається не на фізичну чи розумову активність, а на вироблення тепла.У відповідь організм компенсаторно подає сигнали про потребу у відпочинку: з’являються сонливість, утома, зниження концентрації, відчуття важкості в голові."Це фізіологічна реакція, особливо якщо вплив холоду був короткочасним. Організм потребує часу, їжі та сну, щоб відновити енергетичні ресурси", – пояснює Суслова.Енергетичні витрати організму взимкуХолод – значний стресовий фактор для організму, особливо для людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями. До групи підвищеного ризику лікарка відносить:людей із серцево-судинними захворюваннями, зокрема артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця;пацієнтів із хронічними захворюваннями легень, бронхіальною астмою або обструктивними хворобами;людей із цукровим діабетом, ожирінням, а також курців;військових та інших людей, чия професійна діяльність передбачає тривале перебування на холоді.За її словами, під впливом низьких температур активуються гормони наднирників, відбувається звуження судин, знижується еластичність артерій і підвищується в’язкість крові. Кров перерозподіляється на користь внутрішніх органів, тоді як мікроциркуляція в периферичних тканинах погіршується.У результаті зростає ризик тромбозів, частіше загострюється артеріальна гіпертензія, ускладнюється перебіг ішемічної хвороби серця та виникають напади стенокардії.Водночас холод впливає і на загальний енергетичний баланс організму. У зимовий період частина енергії, яку зазвичай витрачають на рух, дихання та роботу нервової й серцево-судинної систем, починає активніше спрямовуватися на утворення тепла."Якщо за комфортних умов близько 10% енергії витрачається на терморегуляцію, а решта – на інші фізіологічні процеси, то взимку ці пропорції зміщуються на користь зігрівання організму. Саме це стає причиною відчуття втоми, сонливості та зниження працездатності навіть у відносно здорових людей", – пояснює лікарка.З огляду на це в період сильних морозів особливо важливими є жорсткіший контроль артеріального тиску та функції дихальної системи у людей із груп високого ризику, а також дотримання заходів захисту від холоду, щоб мінімізувати негативний вплив низьких температур на серцево-судинну систему.Чи потрібно змінювати харчування та режим дняСімейна лікарка Наталія Суслова підтвердила, що в холодний період варто коригувати як харчування, так і режим дня, щоб підтримати енергетичний баланс.Харчування:раціон має бути щільним і нутритивно збалансованим, з достатньою кількістю білків, жирів та вуглеводів;теплі напої допомагають підтримувати температуру тіла між основними прийманнями їжі;критично не можна бути на дієтах, які складаються лише з салатів чи фруктів, адже організму потрібна енергія для термогенезу.Режим харчування:хоча б триразове і регулярне харчування;уникання тривалих проміжків без їжі допомагає підтримувати стабільний енергоресурс.Сон і відпочинок:намагайтеся лягати трохи раніше, особливо у короткі зимові дні;зменшення впливу синього світла від гаджетів у вечірній час допомагає організму відновлюватися швидше.Поповнення рідини:відчуття спраги після перебування на холоді – нормальна реакція, бо термогенез витрачає багато води;важливо пити достатньо води, бажано теплої або кімнатної температури, навіть більше, ніж у спеку;не забувайте, що холодний клімат не знижує потребу організму у воді – навпаки, підтримка водного балансу критично важлива.Коли мороз небезпечнийПевні реакції на холод є нормальними: легке похолодання кінцівок, відчуття втоми або сонливість – це природні адаптаційні механізми організму.Проте є симптоми, наголошує Наталія Суслова, які сигналізують про необхідність медичної допомоги, особливо у людей із хронічними захворюваннями:наростання задишки або посилення кашлю;неконтрольоване підвищення артеріального тиску або неефективність ліків, які зазвичай його регулюють;часте або неритмічне серцебиття, біль або дискомфорт у грудях;сильні головні болі, запаморочення;загострення хронічних захворювань легень, особливо під час застуди або переохолодження.У таких випадках не можна займатися самолікуванням. Своєчасне звернення до лікаря допомагає уникнути ускладнень і госпіталізації та мінімізує ризик серйозних наслідків для здоров’я.Читайте такожЖиття при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними