Коли надворі до −20 °C: як пережити холод без втоми та "важкої голови"

Взимку наш організм стикається з справжнім випробуванням: холод працює як стрес, який висмоктує енергію, впливає на настрій і навіть змушує серце працювати напруженіше. Втома, сонливість і відчуття "важкої голови" на морозі можуть стати буденністю, а неправильний режим чи харчування лише посилюють цей ефект.Сімейна лікарка Наталія Суслова пояснює LIGA.net, що відбувається з тілом і серцем під час сильного холоду і дає практичні поради, щоб ви змогли зберегти енергію, покращити самопочуття і не втрачати контроль над своїм організмом навіть у найхолодніші дні.Чому сильний холод – стрес для організмуЗа словами Наталії Суслової, насправді стресом для організму може бути не лише температура −10 °C. Навіть −5 °C чи −1 °C, а особливо холод у поєднанні з високою вологістю, є критичним кліматичним фактором, насамперед для вразливих груп населення: людей старшого віку, військових та маленьких дітей.Вона додає, що стресова реакція організму залежить не лише від показників термометра. Наприклад, сухий мороз за −10 °C зазвичай переноситься легше, ніж температура близько нуля за умов високої вологості."В організмі існує процес, який називається термогенез – це сукупність механізмів, спрямованих на збереження тепла. Найпростіший і найшвидший з них – м’язовий тремор, коли людина починає тремтіти. Однак цей спосіб є дуже енерговитратним і нетривалим, тому організм шукає інші варіанти зігрівання", – каже терапевтка.Крім того, активується гормональна система."Холод – це різновид стресу, тож у відповідь виділяються гормони наднирників, зокрема адреналін і норадреналін. Вони сприяють утворенню тепла шляхом перерозподілу енергії: ресурси, які раніше витрачалися на інші процеси, спрямовуються на підтримку температури тіла", – пояснює сімейна лікарка.Також у холодний період змінюється функціональна активність гормонів щитоподібної залози – це природний адаптаційний механізм організму до зими.Втома, сонливість і "важка голова" у морозЯк пояснює сімейна лікарка, в холодний період ми "сповільнюємося", майже як тварини взимку. Організм намагається зберегти енергію: ми акумулюємо жирові запаси, більше утеплюємося, знижується рівень активності.Водночас, зазначає Наталія Суслова, гормони щитоподібної залози підвищують основний обмін речовин, щоб підтримувати температуру тіла."Гормони наднирників – адреналін і норадреналін – сприяють розщепленню жирової тканини, яка є однією з найбільш енергомістких і теплопродукуючих у нашому організмі. Паралельно відбувається звуження судин шкіри – саме тому ми відчуваємо похолодання кінцівок. Це захисний механізм, який дає змогу зменшити периферичні втрати тепла і зберегти його для життєво важливих органів", – каже вона.Терапевтка також застерігає від "зігрівання" алкоголем: "Він різко розширює периферичні судини: людина швидко відчуває тепло, але водночас організм стрімко втрачає накопичене тепло. Як казав мій викладач з біохімії, алкоголем можна "зігріватися" лише за однієї умови – якщо ви вже перебуваєте в теплому приміщенні. В іншому разі ризик переохолодження лише зростає".Холод і серцево-судинна системаЗа словами лікарки, у холоді організм переживає своєрідний гормональний і метаболічний "шторм". Значна частина енергії витрачається не на фізичну чи розумову активність, а на вироблення тепла.У відповідь організм компенсаторно подає сигнали про потребу у відпочинку: з’являються сонливість, утома, зниження концентрації, відчуття важкості в голові."Це фізіологічна реакція, особливо якщо вплив холоду був короткочасним. Організм потребує часу, їжі та сну, щоб відновити енергетичні ресурси", – пояснює Суслова.Енергетичні витрати організму взимкуХолод – значний стресовий фактор для організму, особливо для людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями. До групи підвищеного ризику лікарка відносить:людей із серцево-судинними захворюваннями, зокрема артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця;пацієнтів із хронічними захворюваннями легень, бронхіальною астмою або обструктивними хворобами;людей із цукровим діабетом, ожирінням, а також курців;військових та інших людей, чия професійна діяльність передбачає тривале перебування на холоді.За її словами, під впливом низьких температур активуються гормони наднирників, відбувається звуження судин, знижується еластичність артерій і підвищується в’язкість крові. Кров перерозподіляється на користь внутрішніх органів, тоді як мікроциркуляція в периферичних тканинах погіршується.У результаті зростає ризик тромбозів, частіше загострюється артеріальна гіпертензія, ускладнюється перебіг ішемічної хвороби серця та виникають напади стенокардії.Водночас холод впливає і на загальний енергетичний баланс організму. У зимовий період частина енергії, яку зазвичай витрачають на рух, дихання та роботу нервової й серцево-судинної систем, починає активніше спрямовуватися на утворення тепла."Якщо за комфортних умов близько 10% енергії витрачається на терморегуляцію, а решта – на інші фізіологічні процеси, то взимку ці пропорції зміщуються на користь зігрівання організму. Саме це стає причиною відчуття втоми, сонливості та зниження працездатності навіть у відносно здорових людей", – пояснює лікарка.З огляду на це в період сильних морозів особливо важливими є жорсткіший контроль артеріального тиску та функції дихальної системи у людей із груп високого ризику, а також дотримання заходів захисту від холоду, щоб мінімізувати негативний вплив низьких температур на серцево-судинну систему.Чи потрібно змінювати харчування та режим дняСімейна лікарка Наталія Суслова підтвердила, що в холодний період варто коригувати як харчування, так і режим дня, щоб підтримати енергетичний баланс.Харчування:раціон має бути щільним і нутритивно збалансованим, з достатньою кількістю білків, жирів та вуглеводів;теплі напої допомагають підтримувати температуру тіла між основними прийманнями їжі;критично не можна бути на дієтах, які складаються лише з салатів чи фруктів, адже організму потрібна енергія для термогенезу.Режим харчування:хоча б триразове і регулярне харчування;уникання тривалих проміжків без їжі допомагає підтримувати стабільний енергоресурс.Сон і відпочинок:намагайтеся лягати трохи раніше, особливо у короткі зимові дні;зменшення впливу синього світла від гаджетів у вечірній час допомагає організму відновлюватися швидше.Поповнення рідини:відчуття спраги після перебування на холоді – нормальна реакція, бо термогенез витрачає багато води;важливо пити достатньо води, бажано теплої або кімнатної температури, навіть більше, ніж у спеку;не забувайте, що холодний клімат не знижує потребу організму у воді – навпаки, підтримка водного балансу критично важлива.Коли мороз небезпечнийПевні реакції на холод є нормальними: легке похолодання кінцівок, відчуття втоми або сонливість – це природні адаптаційні механізми організму.Проте є симптоми, наголошує Наталія Суслова, які сигналізують про необхідність медичної допомоги, особливо у людей із хронічними захворюваннями:наростання задишки або посилення кашлю;неконтрольоване підвищення артеріального тиску або неефективність ліків, які зазвичай його регулюють;часте або неритмічне серцебиття, біль або дискомфорт у грудях;сильні головні болі, запаморочення;загострення хронічних захворювань легень, особливо під час застуди або переохолодження.У таких випадках не можна займатися самолікуванням. Своєчасне звернення до лікаря допомагає уникнути ускладнень і госпіталізації та мінімізує ризик серйозних наслідків для здоров’я.Читайте такожЖиття при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними