Не лише паляниця. 10 українських слів, яких не розуміють росіяни

Любі читачі й ще любіші читачки! Редакція вітає вас із останнім зимовим випуском мовно-дорадчої рубрики й бажає вдатного початку весни, найскорішого тепла та вогню в серці.

Перш ніж узятися до діла й розібрати чергову мовну тему, нагадаю вам, що всі свої зауваги й запитання ми наполегливо рекомендуємо надсилати на редакційну пошту [email protected] — якщо вам, звісно, хочеться дістати на них відповіді чи коментарі. Пошту ми читаємо й щотижня вибираємо все найцікавіше для розгляду.

Ну а тепер — про слова.

Сьогодні поговоримо про розмаїтість української лексики, бо тема ця приємна, серця наші від неї сповнюються гордістю, хочеться пишатися й ділитися прочитаним. На це ми й розраховуємо, а ви не підведіть.

Звісно, зараз усім хочеться вигідно порівнювати українське з російським. А хто ми такі, щоб хоч раз вам не вгодити? Тож — порівняймо не кривлячи душею.

По-перше, в українській мові є дуже багато слів, які не мають однослівних російських відповідників. Ось дивіться:

• книгарня — книжный магазин (назви інших магазинів теж можна утворювати за допомогою наростків -арня чи -ярня);
• вирій (куди відлітають птахи) — теплые края;
• шахівниця — шахматная доска;
• переможу — одержу победу.

По-друге, ті, хто давно читає інтернет, напевно, пам’ятають картинки про кілька різних українських відповідників до одного багатозначного російського слова. Ці картинки буцімто свідчили про неймовірне багатство нашої мови. Мене тоді дуже цікавило, чому впевнені в собі оптимісти не можуть вивести мовне багатство і з картинок про одне надзвичайно містке й багатозначне українське слово на позначення кількох російських. Ось вам кілька ілюстрацій до кожного з напрямів (використано матеріали з російсько-українського фразеологічного словника Валер’яна Підмогильного та Євгена Плужника (1928), практичного російсько-українського словника за редакцією Майка Йогансена, Михайла Наконечного, Костя Німчинова та Бориса Ткаченка  (1926) і "Словаря української мови" Бориса Грінченка (1907–1909)):

• болтать — 1) балакати, гомоніти, гуторити, патякати; 2) мотляти, теліпати;
• включать — 1) заводити, включати; 2) зараховувати; 3) вмикати;
• масло — 1) масло; 2) олія; 3) мастило;
• открывать — 1) відчиняти (двері, вікно); 2) відкривати (збори); 3) винаходити (нові засоби лікування); 4) розплющувати (очі); 5) розгортати (книжку); 6) відкорковувати (пляшку);
• разойтись, расходиться — 1) розійтись, розходитись; 2) розцуратись, розсваритись; 3) різнитись; 4) не погоджуватися; 5) розпалитися; 6) розсохнутись; 7) розминутись.

А тепер — кілька українських слів, які можна перекласти російською дуже по-різному:

• бентежити — 1) смущать; 2) сбивать с толку; 3) тревожить; 4) срамить;
• берег — 1) берег; 2) край, борт; 3) кайма; 4) обрез в книге;
• точити — 1) точить; 2) острить; 3) цедить; 4) очищать (зерно); 5) рыть; 6) грызть; 7) точити камінь — катить камень; 8) точити війну — вести войну; 9) точити брехню — врать; 10) точити баляндраси — болтать вздор;
• закидати, закинути — 1) забрасывать, забросить; 2) потерять; 3) садить, посадить на яму, в тюрьму; 4) выпивать (закинути в голову); 5) заговаривать, намекать; 6) посматривать, поглядывать.

Бачите, як усе по-різному влаштовано в обох мовах? Читайте словники, пірнайте в морські глибини книжок — і діставайте з пишних ярів скарби!