Боулінг – не тільки "під пиво". Пояснюємо про спорядження, тренування, користь
"Більшість бачить боулінг як розвагу під пиво та піцу. Та насправді це складний вид спорту, який можна пояснити коротко: жбурляння важкого предмета дуже довго, але дуже точно".
Таке визначення боулінгу як виду спорту дав Віцепрезидент Всеукраїнської (Національної) Федерації Спортивного Боулінгу Юрій Кучеренко.
У інтерв’ю для LIGA.Life Юрій розповів про користь боулінгу, поділився технікою підбору куль та пояснив, чи є в Україні професійний спортивний боулінг.
Трішки історії
"Якщо вам кажуть, що боулінг зародився в США, розкажіть, що гра існувала ще у 3200 році до нашої ери. Це важко уявити, але це визнаний факт", – розповідає Юрій.
Результати розкопок в Єгипті, Індії та регіону Полінезії (група островів у Тихому океані) довели, що прототип боулінгу – гра в кеглі – існувала задовго до утворення Сполучених Штатів Америки. Для єгипетських фараонів вона навіть стала елітною розвагою.
Та тільки у XIX столітті боулінг почав розвиватися як вид спорту. Розробили правила та стандарти спорядження (кулі, кеглі, доріжки). Так принцип гри подорожував від Єгипту до Німеччини, Великої Британії та Нідерландів. Саме нідерландці згодом привезуть гру в США, де вона досягне свого піку розвитку.
"Зараз майже в кожній країні є своя федерація спорту. В Україні вона існує вже 20 років, але насправді є однією з наймолодших в Європі".
Хто може займатися спортивним боулінгом
Юрій запевняє, що спортивний боулінг не має вікових рамок. У Європі батьки віддають дітей на секцію з боулінгу, починаючи з 5-6 років. Виняток – з 2-3 років. Юрій рекомендує починати з семи років, коли дитина зможе утримати найлегшу кулю – №5, вагою в 2,26 кг.
У цей момент батькам варто уважно поставитися до вибору тренера:
Для дорослих гравців також обмежень немає. Офіційні змагання мають категорію сеньйорів, у якій виступають люди 50+. За словами Юрія, наразі в України є гравець 76 років, який виборює медалі на Чемпіонаті України серед сеньйорів.
Якщо вікових обмежень немає, то є медичні. Людям, які мають травми опорно-рухового апарату (спини, рук, ніг), краще відмовитись від занять боулінгом на професійному рівні. Тому що тривала гра з кулею вагою 7-8 кг може посилити наслідки травми.
З чого складаються тренування
Боулери-початківці спершу проходять детальний інструктаж: принципи гри, будова та застосування куль, доріжок та кеглів. Далі спортсмени вивчають основну матрицю, яка складається з п’яти елементів техніки боулінгу: кроки, замах, таймінг, кут нахилу корпусу та реліз.
Реліз є особливо важливим елементом. Оскільки без правильної і потужної підкрутки кулі важко постійно збивати страйки, які є запорукою перемоги на змаганнях.
"Як і інші види спорту, тренування з боулінгу має три частини: розминку, основну частину та заминку. Ми розігріваємо тіло, показуємо результат і розслабляємося", – пояснює Юрій.
Розминка – підготовка м’язів до тривалої фізичної активності. Триває 10-15 хвилин. Боулери приділяють окрему увагу кожній частині тіла від шиї до ніг. Далі спортсмени практикують різні техніки кидання кулі, прораховують траєкторію, розробляють стратегію, прицілюються та відпрацьовують усе це в комплексі.
Заминку замінює спеціально розроблена йога для боулерів – поєднання асан на розтягування м’язів та розслаблення.
Чи відрізняється спорядження спортивного та розважального боулінгів
"Розважальний боулінг передбачає прокатні пластмасові кулі та спеціальне взуття з плоскою підошвою. Спортсменам цього недостатньо. Кожен має щонайменше одну пару спецвзуття, де на одній з ніг є ковзаюча підошва, а на іншій – гальмівна. Кулі спортсмени також мають свої", – пояснює Юрій.
Взуття
Через те, що поверхня доріжок для боулінгу гладка та слизька боулери-спортсмени грають у спеціальному взутті. Взуття на нозі, яка робить слайд (останній крок перед жбурлянням), має спеціальну шкіряну підошву, яка дозволяє нозі ковзати, а інша нога, не слайдова, – це фактично звичайний кросівок з резиновою підошвою.
Взуття досить коштовне. Економваріант або напівпрофесійне взуття коштує 70$ (майже 2000 грн). Професійне – 150-220$ (4000-5500 грн). Юрій додає, що воно служить до 10-15 років, тому це довгострокова інвестиція.
Одяг
Дрескод для чоловіків та жінок відрізняється. У жінок правила більш лояльні. Спортсменки можуть грати в спідницях, шортах або штанах.
Чоловіки в цьому обмежені: жодних джинсів та спортивних штанів. Лише спеціальні слакси – це штани зі щільної бавовняної або міксованої тканини. Влітку головний суддя турніру заздалегідь дозволяє боулерам грати в шортах.
На офіційних змаганнях порушення дрескоду може призвести до дискваліфікації учасника.
Аксесуари
Існує безліч додаткового спорядження, яке боулери купують за власним бажанням.
Серед таких аксесуарів:
- Спеціальні рукавички: захист для зап’ястя.
- Стрічки для пальців: захист пальців від тертя та інших травмувань.
- Спеціальна пудра (тальк) для рук: зменшує вологу в руках під час тримання кулі.
- Рушник з мікрофібри: служить для витирання кулі від масла після кожного кидка.
Кулі
Спортсмени в аматорській лізі можуть користуватися прокатними кулями, проте професійні спортсмени мають спеціальні. У них є навіть своя класифікація:
- кулі для добиву (для прямого кидання) коштують 85$ (2400 грн);
- реактивні (здатні більше крутитися і збивати більше кегель під час першого удару): слабкі – 120-130$ (3300-2600 грн), середньо-реактивні – 150-160$ (4000-4500 грн), сильні реактивні кулі ("мерседеси") – 200$ (5600 грн).
Також вони відрізняються покриттям: матові, поліровані, гібриди. Кулі для боулінгу виготовляють зазвичай у США та Китаї, тому спортсмени їх замовляють за кордоном.
Спортсмени, які беруть участь у чемпіонатах міжнародного рівня, мають зареєструвати дві сумки – шість куль. Саме тому професійні боулери зазвичай мають у своєму арсеналі щонайменше шість куль.
Як обрати свою кулю
Кожна куля має свій номер. Це показник ваги у фунтах, не в кілограмах. Тобто стандартна куля №10 має вагу 4,54 кг або 10 фунтів.
- №5 – 2,26 кг;
- №6 – 2,72 кг;
- №7 – 3,18 кг;
- №8 – 3,63 кг;
- №9 – 4,08 кг;
- №10 – 4,54 кг;
- №11 – 4,99 кг;
- №12 – 5,44 кг;
- №13 – 5,90 кг;
- №14 – 6,35 кг;
- №15 – 6,80 кг;
- №16 – 7,26 кг.
"Професійні спортсмени зазвичай грають кулями №15. Вони важать приблизно 7 кг – це повноцінна гиря. Тому професіонали знають спеціальну техніку "розслабленої руки", яка допомагає зняти напруження з руки під час жбурляння", – пояснює Юрій.
10% від вашої ваги – прийнятна вага кулі. Тобто людині, яка важить 60 кг, підійдуть кулі №13-14.
Також існує більш практичний спосіб перевірки. Візьміть кулю в руки. Випряміть руку та затримайте її у такому положенні на 10 секунд. Якщо важко тримати кулю, зменште її вагу. Якщо занадто легко – збільште.
Чи корисний боулінг для здоров’я
"Спортивний боулінг – це фізична гра лише на 30% і на 70% – ментальна. Тому що спортсмену варто розрахувати траєкторію руху та амплітуду жбурляння. Точність – це запорука успіху боулера".
За словами Юрія, саме через такі властивості боулінг відносять до точних видів спорту поруч з дартсом та стрільбою з лука.
Також боулінг розвиває рівновагу та баланс, що у довгостроковій перспективі захищає тіло від травмувань та падінь.
Щодо фізпідготовки, то самого боулінгу замало. Спортсменам радять додавати у свій режим плавання та силові тренування. Адже змагання тривають щонайменше три години. Без натренованих м’язів буде важко протягом усього часу працювати з кулями, вага яких прирівнюється до гирі.
Як розвивається спортивний боулінг в Україні
В Україні боулінг розвивається у трьох вікових категоріях: молодіжний, окремий для дорослих чоловіків та жінок, а також для сеньйорів та сеньйорит – спортсменів віком 50+. Кожна з цих категорій бере участь у турнірах та чемпіонатах.
Спортивний боулінг розвивається у всій Україні: Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі, Черкасах, Рівному, Львові, Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі, Чернігові, Луцьку, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах.
Щодо системи змагань, боулінг не відрізняється від інших видів спорту. Спортсмени виступають спочатку на регіональних змаганнях, потім – на Всеукраїнських, а далі проходять відбір на Чемпіонат Європи. Найвищий ранг – Всесвітні ігри. Це міжнародні змагання для неолімпійських видів спорту. Вони також відбуваються раз на чотири роки.
Українська спортсменка Дар’я Ковальова виграла у 2012 році Кубок Європейських чемпіонів, а у 2013 тріумфувала на Всесвітніх іграх, здолавши американку Келлі Кулік. За це Дар’я та її тренер Оксана Фанигіна отримали звання Заслуженого Майстра Спорту України та Заслуженого Тренера України.
Також боулінг увійшов у програму реабілітації військових АТО. Це дало старт для заснування щорічного чемпіонату та ліги для бійців.
Боулінг є Олімпійським видом спорту для людей з вадами слуху. У Дефлімпійських іграх активно беруть участь і українські спортсмени, серед яких уже багато Олімпійських чемпіонів та призерів. У 2020 році боулінг увійшов до програми Параолімпійських ігор.
Навчитися боулінгу може кожен бажаючий. Федерація регулярно проводить безкоштовну "Школу боулінгу" у місті Києві, де за чотири вівторки кваліфіковані тренери та спортсмени розповідають та демонструють техніку гри.
Жителі інших міст України можуть звернутися до місцевих боулінг клубів та дізнатися про секції спортивного боулінгу.