"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok

На перший погляд — це просто гра. Підлітки лягають на підлогу, заплющують очі, хтось тримає руки над їхнім чолом і шепоче: "Червоні двері, жовті двері"… Але потім трапляються дивні речі: комусь стає зле, хтось перестає розмовляти, когось охоплює паніка.

Це не містика. І не вигадка. Це — небезпечна гра з психікою, яка активно поширюється в TikTok і групах для підлітків. Що стоїть за бажанням "пограти в транс", чим це може закінчитись і як захистити свою дитину — спеціально для LIGA.Life пояснила психологиня і кризова консультантка Ірина Шеньє.

У чому сенс гри

Національна соціальна сервісна служба України повідомила, що серед підлітків почала поширюватися небезпечна гра — "Червоні двері, жовті двері", також відома як "Двері розуму". У ній один підліток стає "провідником", інший — "гравцем", якого вводять у трансоподібний стан.

Підліток, який грає, починає бачити уявні "видіння", ніби потрапляє в інший світ. Але насправді ця гра — маніпуляція та форма психологічного впливу.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от • Запоріжжя , Україна 🇺🇦 (@zptown)

Чому "Червоні двері, жовті двері" приваблюють підлітків

Ірина Шеньє розповіла, що у підлітковому віці формується ідентичність — "Хто я? Чи я особливий/особлива? Де межа мого досвіду?" Саме тому підлітки тягнуться до всього, що дає відчуття іншості, ризику, "таємного знання":

— Гра типу "Червоні двері, жовті двері" імітує досвід занурення у підсвідомість, дозволяє відчути себе "обраним" або "сміливим". Це ніби безоплатний квиток у світ містики, підсвідомих візій і "дорослого страху". А ще — це спосіб належати до групи. Адже в TikTok це "тренд", а в реальному житті — перевірка на те, "чи ти свій".

Які ризики можуть виникнути після участі в таких трансоподібних іграх

На відміну від звичних рольових ігор, трансоподібні практики змінюють стан свідомості. Підліток втрачає контроль, входить у стан напівгіпнозу, відкриває внутрішній емоційний "архів", до якого ще не готовий, каже психологиня.

Можливі наслідки:

• тривожні розлади;
• панічні атаки;
• порушення сну;
• нав’язливі образи або страхи;
• замкнутість, перепади настрою, агресія.

Навіть разова "гра" може стати пусковим механізмом для загострення вже наявної вразливості психіки, особливо у дітей із тривожністю, підвищеною чутливістю чи складною сімейною ситуацією.

Чи може ця гра справді викликати психічні розлади

— Так, може. Не завжди, але ризик є, — розповідає Ірина Шеньє.

Після участі дитина може:

• раптово змінити поведінку;
• замкнутись у собі;
• почати уникати контакту, боятися темряви, не зможе спати одна;
• проявляти емоційну нестабільність або, навпаки, "відключення";
• скаржитися на дивні сни, страхи, думки, які її "переслідують".

Пам’ятайте: навіть якщо гра здається "безневинною" — психіка дитини ще формується. І будь-яке втручання без захисту та розуміння може мати наслідки.

Як батьки можуть запідозрити участь дитини у грі

Експертка пояснила, що насамперед потрібно спостерігати за дитиною і не критикувати.

Ознаки, які мають насторожити:

• дитина різко змінює інтереси, замикається, уникає розмов;
• захоплено говорить про містичні чи "енергетичні" практики, які раніше її не цікавили;
• з’являється специфічний лексикон: "провідник", "підсвідомість", "вихід", "двері";
• дитина боїться спати або вмикати світло;
• підліток віддаляється від друзів, крім тих, хто "в темі".

Ірина Шеньє радить: "Не лякайте дитину фразами на кшталт "ти граєшся в сатанізм". Це лише закриє її. Поставте відкрите запитання: "Ти чула про цю гру? Що про неї думаєш?" Так ви збережете місток довіри".

Чим небезпечне підкорення "провіднику" у грі — з погляду психології

— Ця частина гри — особливо тривожна. Один учасник (провідник) контролює поведінку іншого, дає вказівки, "веде" його у зміненому стані свідомості. Тобто дитина віддає контроль над собою — і привчається, що це нормально.

У реальному житті це підвищує ризик стати жертвою психологічного чи навіть сексуального насилля. Бо дитина вже мала досвід — виконувати без запитань, довіряти, навіть якщо страшно, — розповіла психологиня.

— Крім того, підкорення "провіднику" і груповий тиск можуть використовуватися для підготовки підлітків до виконання небезпечних або злочинних дій, зокрема на користь країни-агресора, — додали в Національній соціальній сервісній службі України.

Як захистити дітей: поради для батьків і шкіл

Ірина Шеньє розповіла, як діяти батькам, щоб захистити дітей від небезпечних трендів:

• Говоріть про це відверто. Не лякайте, а пояснюйте: "Є ігри, які можуть шкодити психіці. Ми не хочемо тебе обмежувати — ми хочемо, щоб ти була(в) у безпеці".
• Пояснюйте, як працює психіка. Що більше дитина розуміє, що транс — це не магія, а фізіологія мозку, то менше шансів, що вона захопиться цим.
• Підтримуйте критичне мислення. Допомагайте дитині розпізнавати маніпуляції, обговорюйте приклади з фільмів, новин, соцмереж.
• Навчайте, як сказати "ні" групі. Розігруйте ситуації: "Уяви, друзі кличуть — а ти не хочеш. Що скажеш?" Це дає дитині внутрішній інструмент для захисту.
• Школам — не замовчувати, а проговорювати. Інформування — краще, ніж заборони. Лекції, інтерактиви, зустрічі з психологами — те, що реально працює.

Підлітки — не дурні й не "збиті з пантелику". Вони шукають себе. І свою силу. Просто часто — у неправильних місцях.

"Наше завдання як дорослих — не лякати, а бути поруч. Не контролювати — а підтримати. Не закривати двері — а відчинити вікно довіри", — резюмувала Ірина Шеньє.