Зміст:
  1. Фактори ризику
  2. Які хвороби серцево-судинної системи "помолодшали"?
  3. Скільки живуть після інфаркту?
  4. Симптоми, які часто ігнорують
  5. Якщо немає скарг
  6. Методи профілактики для людей до 40 років

Сидячий спосіб життя, стрес та шкідливі звички зробили серцеві хвороби значно "молодшими".

Як сучасне життя впливає на появу проблем із серцево-судинною системою та що робити, аби зберегти здоров'я, спеціально для LIGA.Life розповіла кандидатка медичних наук, функціональний діагност, лікарка-кардіологиня в Україні та Швейцарії Віра Горбачова.

Фактори ризику

— За останні 50, а то й 30 років людство зробило гігантські кроки вперед у технологічному, науковому, цифровому та логістичному розвитку. Комунікація і глобалізація дали нам тотальну доступність через інтернет-зв’язок, розвиток сфер послуг і харчування.

Однак сучасний спосіб життя, маючи чимало відчутних переваг, також створює низку серйозних ризиків, зокрема для серцево-судинного здоров’я, — розповідає Віра Горбачова.

кандидатка медичних наук, функціональний діагност, лікарка-кардіологиня в Україні та Швейцарії Віра Горбачова
Кандидатка медичних наук, функціональний діагност, лікарка-кардіологиня в Україні та Швейцарії Віра Горбачова

Фактори, які підвищують ризик виникнення атеросклерозу та серцево-судинних хвороб:

Сидячий спосіб життя

Довготривала відсутність фізичної активності, особливо сидіння за комп’ютером понад шість годин на день, значно підвищує ризик серцевих захворювань навіть у тих, хто періодично займається спортом.

Нездорове харчування

Надмірне споживання трансжирів, цукру, солі, фастфуду, напівфабрикатів та солодких напоїв сприяє підвищенню рівня холестерину, цукру в крові, розвитку артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, цукрового діабету та інших патологій.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Шкідливі звички

— Тютюнопаління і зловживання алкоголем сприяють виникненню найстрашнішого, на думку українців, сценарію в житті: "тромб відірвався".

Особливу небезпеку становить вживання наркотичних речовин, які провокують розвиток інфарктів, тромбозів, аритмій та серцевої недостатності, — наголошує кардіологиня.

Хронічний стрес

Сучасний темп життя, постійне напруження, робота в умовах жорстких дедлайнів, особисті проблеми, а також перебування в умовах війни чи вимушене переміщення створюють додатковий тиск на серце та судини.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Недосипання

Хронічний брак сну (менше 7–9 годин на добу) є суттєвим чинником ризику для серцево-судинної системи.

Забруднення довкілля

До прикладу, забруднене повітря сприяє розвитку серцево-судинних захворювань, погіршуючи функцію серця та судин.

Які хвороби серцево-судинної системи "помолодшали"?

Сучасні фактори ризику, пов’язані зі способом життя, призводять до того, що серцево-судинні захворювання, які раніше були характерними для людей старшого віку, дедалі частіше діагностуються у молодих людей.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Віра Горбачова розповідає, що, зокрема, "помолодшали" такі хвороби:

  1. Артеріальна гіпертензія. Хронічно підвищений артеріальний тиск дедалі частіше зустрічається у людей віком 30 років і молодше.

  2. Ішемічна хвороба серця. Недостатнє кровопостачання серця через звуження коронарних судин, що може викликати стенокардію та інші ускладнення, дедалі частіше діагностується у молодих пацієнтів.

  3. Серцева недостатність. Стан, коли серце не може забезпечити адекватний кровообіг для потреб організму, дедалі частіше діагностується у молодих через хронічний стрес, погане харчування, недосипання та інші чинники.

  4. Інфаркт міокарда. Гостре порушення кровообігу в серцевому м’язі, яке колись асоціювалося переважно з літніми людьми, зараз нерідко трапляється у віці 30–40 років і навіть раніше.
Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Скільки живуть після інфаркту?

— Сучасні методи лікування дозволяють пацієнтам жити десятиліттями після перенесеного інфаркту за умови, що кваліфікована медична допомога була надана вчасно. Завдяки сучасним підходам до терапії серце може настільки відновитися, що у деяких випадках не залишається ні структурних змін серцевого м’яза, ні порушень у його функціонуванні, — зазначає лікарка.

Смертельним хворобам серця можна запобігти завдяки сучасним методам лікування, таким як медикаментозне лікування, операції та зміни способу життя.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

— Тривалість життя пацієнтів після інфаркту багато в чому залежить від кількох ключових факторів. По-перше, це своєчасно надана допомога, зокрема оперативне "відкриття" судини, яке в ідеалі потрібно виконати протягом перших двох годин.

По-друге, важливу роль відіграє впровадження та дотримання змін у способі життя. І, нарешті, регулярне виконання рекомендацій щодо медикаментозної терапії та контроль стану здоров’я під наглядом лікаря — усе це є визначальним для довголіття пацієнта, — зазначає Віра Горбачова.

Симптоми, які часто ігнорують

Сьогоднішня молодь завдяки доступності якісної інформації та знанню мов значно краще обізнана у питаннях здоров’я.

Вони розуміють важливість своєчасного звернення до лікаря, знають про необхідність перевірки рівня холестерину, артеріального тиску і навіть усвідомлюють, що при наявності випадків раптової серцевої смерті чи ранніх інфарктів у родичів необхідно пройти обстеження у кардіолога, навіть за відсутності скарг.

Однак все ще трапляються випадки легковажного ставлення до можливих симптомів серцевих захворювань, особливо серед молодих людей, які не пов’язують ці прояви із серцем.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Симптоми, які мають стати "червоними прапорцями" для звернення до лікаря, включають:

  • раптовий біль у грудях із задишкою, слабкістю, холодним потом, кашлем;
  • біль / дискомфорт у грудях або ненормальна задишка при фізичному навантаженні;
  • відчуття неритмічного серцебиття, особливо при фізичному навантаженні, запаморочення або втрата свідомості.

Такі симптоми можуть бути проявом хвороб системи кровообігу чи навіть ревматичної хвороби серця, і подібні сигнали не можна ігнорувати, адже вчасне звернення до спеціаліста може врятувати життя.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Якщо немає скарг

За відсутності симптомів хвороб серцево-судинної системи, профілактичні обстеження варто почати з 40 років для чоловіків і з 50 років для жінок.

Проте, якщо в родині є випадки смертельних хвороб серця або ішемічної хвороби серця, обстеження слід проходити раніше.

— Профілактичні обстеження серця варто починати залежно від наявності факторів ризику. Якщо ризиків немає, чоловікам рекомендовано проходити такі обстеження, як ЕКГ та аналізи крові, починаючи з 40 років, а жінкам — з 50 років або з моменту настання менопаузи.

Однак у разі обтяженої спадковості, наприклад, якщо у батька був інсульт чи інфаркт до 55 років або у матері — до 65 років, а також за наявності шкідливих звичок, варто звернутися до кардіолога для обстеження незалежно від віку, навіть за відсутності скарг, — пояснила Віра Горбачова.

Для спортсменів чекап у кардіолога бажано починати проводити вже з підліткового віку.

Методи профілактики для людей до 40 років

— Для людей до 40 років найефективніші методи профілактики серцево-судинних захворювань включають здоровий спосіб життя, регулярний контроль основних показників здоров’я та уникнення шкідливих звичок, — радить кардіологиня.

Відмова від паління

  • Відмова від паління суттєво знижує ризик серцево-судинних захворювань атеросклеротичного походження.
  • Це не лише ефективний, а й економічно вигідний підхід до профілактики.
  • Курцям рекомендовано лікування нікотинової залежності, зокрема використання нікотинозамісної терапії.

Фото: freepik.com

Контроль артеріального тиску

  • Оптимальний рівень артеріального тиску для людей 18–69 років: систолічний: 120–130 мм рт. ст., діастолічний: 80 мм рт. ст.
  • Регулярний моніторинг АТ допомагає вчасно виявити відхилення.

Перевірка рівня холестерину

  • Вперше перевірити рівень холестерину (ліпідограму) слід у 25 років.
  • Частота подальших перевірок залежить від результатів першого аналізу.

Підтримання здорової ваги

  • Контролюйте окружність талії:

    • У чоловіків ≥ 94 см, у жінок ≥ 80 см — підвищений ризик.

    • У чоловіків ≥ 102 см, у жінок ≥ 88 см — значно підвищений ризик серцево-судинних ускладнень.

Регулярна фізична активність

  • Виконуйте мінімум 2,5 години помірних або 1,5 години інтенсивних аеробних навантажень на тиждень.
  • Альтернатива: 30–40 хвилин фізичних вправ щодня + 2–3 силові тренування на тиждень.
  • Для більшої користі обсяг фізичної активності можна подвоїти.

Інтегруйте активність у повсякденне життя:

  • Використовуйте сходи замість ліфта.
  • Пересувайтеся велосипедом замість автомобіля.
  • Займайтеся ходьбою, бігом, плаванням чи їздою на велосипеді.
Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Підтримка здорової ваги та фізична активність допомагають запобігти розвитку серцево-судинних хвороб, таких як ішемічна хвороба серця.

Здоровий сон

  • Спіть 7–9 годин на добу.
  • Уникайте подразників, таких як шум і надмірне освітлення.

Управління стресом

  • Практики для зменшення стресу: медитація, хобі, регулярний відпочинок.

Здорове харчування

Зменшення споживання насичених жирів і солі дозволяє запобігти розвитку хвороб судин. Дотримуйтесь основних правил:

  • Насичені жири — менше 10% від денного раціону.
  • Уникайте трансжирів.
  • Сіль — менше 5 г на день.
  • Клітковина — 30–45 г на день (переважно з цільнозернових продуктів).
  • Фрукти — ≥ 200 г на день (2–3 порції).
  • Овочі — ≥ 200 г на день (2–3 порції).
  • Червоне м’ясо — 300–500 г на тиждень (обмежуйте споживання обробленого м’яса).
  • Риба (особливо жирна) — 1–2 рази на тиждень.
  • Горіхи (несолоні) — 30 г на день.
  • Уникайте напоїв із доданим цукром, зокрема фруктових соків.
  • Алкоголь — не більше 100 г на тиждень.

Дотримання цих рекомендацій допоможе запобігти появі хвороб серцево-судинної системи, таких як хронічна серцева недостатність, ревматична хвороба серця або інфаркт міокарда та інших.