"Дармові" дипломи, Або що відбувається з реформою вищої освіти в Україні

Коли Сергія Шкарлета ще тільки пророкували на посаду міністра освіти та науки, його називали ставлеником ректорів, який "відкочуватиме" назад розпочаті реформи у вишах. 

За словами ексзаступника міністра в МОН з питань вищої освіти Єгора Стадного, ідеї Шкарлета "діаметрально протилежні" тому, що робила команда міністерки Ганни Новосад. Вона відмовилася залишатися в МОН в уряді Дениса Шмигаля. 

Чим є реформа

 

У липні 2014 року ухвалили Закон "Про вищу освіту", який запускав зміни. Частину запланованого почали впроваджувати Лілія Гриневич та Ганна Новосад. Якщо Гриневич більше зосереджувалася на шкільній освіті, то Новосад – на вищій. Єгор Стадний, нині віцепрезидент із бакалаврських програм Київської школи економіки (KSE), курував розвиток вищої освіти. Називає LIGA.Life три головні зміни, які відбулися.

1. Змінили механізм фінансування вишів

Раніше університет отримував гроші виключно за кількістю студентів, тому виші були зацікавлені працювати більше на кількість, що часто знижує рівень освіти. 

Могли набирати студентів без базових знань, і їх не відраховували, щоб не втрачати кошти. Та й механізм розподілу грошей, додає Стадний, був непрозорим. 

Тепер же виші отримують гроші за результатом роботи, де число студентів – один із показників. За формулою, впровадженою на початку 2020 року, 80% бюджету попереднього року університети отримують гарантовано, решту – залежно від показників: позиції у міжнародних рейтингах, залучених коштів від наукових замовлень та грантів, масштабу університету, наскільки випускники працевлаштовані (для цього має запрацювати моніторинг працевлаштування випускників). 

Водночас усі розрахунки та результат розподілу вперше за усі роки опубліковані на сайті МОН.

2. Університети отримали більше коштів від контрактників

Одним із найбільших досягнень під час роботи у МОН Стадний вважає запровадження індикативної собівартості контрактного навчання. 

Передбачали, що вартість навчання буде співмірна з доходами людей у регіоні.

"Це непопулярний крок. Але якісна освіта потребує чималого ресурсу. На жаль, відбувався шалений демпінг. Держава витрачала на бюджетників набагато більше, ніж університети брали з контрактників. Діти, які навчалися на бюджеті, фактично недоотримували ресурсу на освіту, бо ділилися ним з контрактниками", – пояснює Стадний.

Підвищили ціни для 38 спеціальностей, найбільш популярних серед контрактників: право, економіка, політологія, менеджмент, маркетинг, міжнародні відносини, журналістика,  фінанси, дизайн, туризм, готельно-ресторанна справа та інші. Вартість  навчання ще за 83 спеціальностями не зростатиме.

Підвищення мінімальної ціни має відбуватися поступово: до 60% від держфінансування на одного студента-бюджетника у 2020 році, до 70% – у 2021 та до 80% – у 2022.

"Нам казали, що ніхто не піде в університети і вони втратять кошти, але сталося навпаки – нововведення принесло на 20% більше надходжень до вишів від вступників у 2020 році, ніж у 2019-му. Заклади отримали на понад 250 млн грн більше. По суті, ми змусили університети наближати ціни до співвідносних з тим, скільки треба понести витрат для забезпечення якісної освіти, зарплат викладачів, обладнання тощо. Можна скільки хочеш казати дітям і батькам, що рік навчання на ІТ коштує 11 000 грн, але за такі гроші не можна дати якісну освіту", – пояснює Стадний.

3. Ефективність ректорів 

Запровадили основні показники ефективності для ректорів. За словами Стадного, це викликало невдоволення частини людей:

"Раніше найнятий державою менеджер (ректор) міг п’ять років працювати без будь-яких зафіксованих цілей та завдань від держави. Зараз створені передумови для того, щоб усі побачили, хто з ректорів справді успішний, а хто – менш ефективний. Відтепер закон вимагає, щоб МОН, укладаючи договір з обраним вишем ректором, прописувало в контракті цілі, дедлайни та чіткі індикатори. За систематичне їхнє невиконання можна розривати контракт".

Половина завдань була з огляду на держполітику, решта – обіцянки самого ректора на виборах. У контрактах фіксували цілі з залучення позабюджетних коштів: треба було працювати з бізнесом та грантами, розширювати викладання окремих курсів англійською, створювати англомовні програми, платити викладачам залежно від їхньої майстерності та досягнень, оптимізувати адмінапарат вишу і підвищувати рівень працевлаштування випускників.

Стадний каже, ще багато точкових змін у вищій освіті відбулися завдяки ухваленому Радою законопроєкту №2299. Він набув чинності 1 січня 2020 року. 

 

Як вищу освіту бачить Шкарлет

 

Сергій Шкарлет був ректором Чернігівського технологічного університету, має досвід в управлінні вишів й заявляв про потребу реформи вищої освіти. Виступав за повну автономію університетів і підвищення цін на контракт.

За початою реформою, заклади мали отримати фінансову та управлінську автономію. Тобто університети можуть здавати в оренду приміщення й залишати собі 100% коштів (а не 50%, як нині). Або заробляти на власних продуктах чи самостійно визначати, скільки викладачів потрібно вишу і яку зарплату вони повинні отримувати. Повна автономія ж дає максимальну свободу при керуванні навчальним закладом з мінімальним держконтролем.

У 2021 році Шкарлет планує, серед іншого, запровадити електронне ліцензування у вищій освіті (тепер продовжити ліцензію можна, подавши документи через Єдину державну електронну базу з питань освіти, а не везти пакет документів до МОН. Це також зменшує корупційні ризики. Впровадження змін почали за керівництва Новосад).

Також хоче взяти кредит в Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реформ у вищій освіті (перемовини й фінальні домовленості були за Новосад); запустити електронну систему моніторингу працевлаштування випускників вишів та розробити й запустити єдину електронну платформу з набору іноземних студентів.

Окрім того, очільник МОН озвучував суперечливі заяви. Як-от трансформація ЗНО.

"У нас є напрацювання. ЗНО потрібно залишити, але у специфічній формі. Наприклад, у вигляді тесту на здатність до навчання – як варіант для людей, у яких вже є страховий стаж. Для тих, хто вступає на бюджет, ЗНО потрібно точно. А хто планує навчатися на контракті, можуть здавати ЗНО у вигляді тесту на здатність до навчання".

Також він пропонував збільшити вагу атестата при вступі до вишів (як раніше зробив Табачник) і обговорював ідею скасувати ЗНО для заочників. 

Експерти пояснювали, що це загрожує поверненням корупційних схем при вступі. Натомість Шкарлет вважав, що це має допомогти з вмотивованістю до навчання учнів у школі.

Міністр повідомив, що МОН розробляє зміни до формули розподілу держвидатків для вишів, оскільки вона не враховує "важливих показників, які свідчать про результати діяльності університетів".

"Не береться до уваги те, що заклади вищої освіти виконують і соціальну функцію, наприклад, щодо підтримки дітей-сиріт, студентів з тимчасово окупованих територій та інше. Розподіл видатків має бути справедливим", – сказав він. Які зміни планують, Шкарлет не уточнив.

Liga.Life звернулася до Міністерства освіти з проханням про коментар щодо того, як Сергій Шкарлет планує реформувати сферу вищої освіти. У МОН відповіли, що він продовжуватиме реформи освітньої системи, розпочаті у попередні роки.

Зокрема зазначається, що команда МОН здійснює "розробку законопроєкту, який надає закладам вищої освіти право (повноваження) самостійно розпоряджатися коштами, визначати внутрішню систему та рівень оплати праці, вільно залучати пожертви та інвестиції, при цьому залишаючись неприбутковою організацією".

Щодо планів на найближчий час, то планується унормувати механізм визначення цільових показників, які включаються до контракту керівників (ректорів) закладів вищої освіти.

Загалом у МОН перерахували все, що було сказано раніше – про угоду з Міжнародним банком, запуск системи моніторингу працевлаштування випускників, розробку Концепції державної цільової програми відновлення студентських гуртожитків тощо.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

 

Чи є загроза згортання реформи

 

Депутатка фракції "Слуга народу" і голова підкомітету з питань вищої освіти Ради Юлія Гришина запевняє, що політика МОН відповідає Закону "Про вищу освіту". І додає, що парламентський комітет з МОН розробляють законопроєкт щодо змін системи фінансування та управління вишами, і зараз він на фінальних стадіях доопрацювання.

"Він передбачає реальну фінансову автономію закладів вищої освіти. Університети зможуть ретельно розподіляти фінанси та краще розвивати освітній і науковий потенціал. Зміни передбачаються до Бюджетного, Податкового кодексів та Закону "Про вищу освіту". Розраховуємо весною мати зареєстрований проєкт закону", – сказала Гришина.

Щодо росту цін на контракт у 2021 році, за її словами, їх не планують підвищувати. "Враховуючи коронакризу, Міністерство готує зміни до законодавства, щоб залишити рівень індикативної собівартості 2021 року на рівні 2020", – розповіла Гришина.

Депутатка фракції "Голос" і секретарка комітету Ради з питань освіти Наталія Піпа налаштована більш рішуче. Каже, нині очільник МОН діє в інтересах окремих ректорів, які підтримували його прихід на посаду і виступали проти реформи.

"Те, що частина ректорів не хотіли змін (мова про закон №2299, що запустив вищеописані зміни. – Ред.), не мали бажання прощатися зі старою корупційною системою, призвело до того, що вони зустрілися з президентом і привели до влади Сергія Шкарлета. Міністр тепер діє в їхніх інтересах. Попередні умови таких ректорів більше задовольняли, бо дозволяли без проблем отримувати держзамовлення і організовувати навчальний процес на свій лад, не дбаючи про рівень навчання", – пояснює депутатка.

За її словами, більшість членів Комітету підтримує норми Закону про вищу освіту.

"Вважаю, що відкату вищої освіти не повинно бути. Але є загрози для освітніх реформ. Законодавча влада встановлює правила гри, а виконавча має їх виконувати. МОН в особі Шкарлета робитиме все можливе, щоб гальмувати реформу. Все, що від нього вимагатиме закон і громадськість, він номінально зробить, а де не буде тиску громадськості і закону, намагатиметься протидіяти або й зривати", – вважає депутатка.

За її словами, за сім місяців, які Шкарлет очолює Міносвіти, була змога переконатися, що його слова не завжди відповідають діям.

"Ми чуємо, що МОН робитиме все можливе, щоб реалізувати реформи. А потім бачимо, як Сергій Шкарлет намагається їх нівелювати: замість вдосконалення ЗНО пропонує скасувати його для контрактників, замість втілення Нової української школи – навчання з 5 років, замість реформи старших класів НУШ – положення про ліцеї, яке не відповідає принципам НУШ і профільної освіти", – пояснює Піпа.

Додає: "Запуск моніторингу працевлаштування випускників за законом мав відбутись до кінця 2020 року. Не виконані вимоги постанови, яка затверджує формулу розподілу фінансування. Оголошені наміри змінити формулу та заморозити зростання індикативної собівартості, хоча на меті має бути збільшення надходжень до університетів. Потрібно не заморожувати індикативну собівартість, а розвивати дво-тривідсоткове або навіть безвідсоткове кредитування для здобуття вищої освіти", – каже Стадний.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

 

Що далі

 

У червні 2020 року Володимир Зеленський створив раду з питань розвитку вищої освіти. Її персональний склад досі не затверджений. Уряд мав розробити та затвердити до 1 листопада 2020 року стратегію розвитку вищої освіти на 2021 – 2031 рр.. Ще минулого року проєкт стратегії винесли на громадське обговорення – і не затвердили.

За документом, протягом 10 років планують держінвестування у матеріально-технічну, лабораторну та клінічну бази вишів, участь держави у створенні нових дослідницьких лабораторій і центрів, зокрема спільно з національними та зарубіжними високотехнологічними компаніями тощо.

На думку ректора Херсонського державного університету Олександра Співаковського, будь-яка тактика без чітко прописаних цифр щодо фінансування для втілення – папірець: "Перше, з чого має починатися стратегія – розуміння того, скільки потрібно грошей. Якщо є відповідь, стратегія правильна. Я цього у документі не знайшов".

За словами Співаковського, у плані немає відповіді, де візьмуть гроші на реформи, а без коштів це – фейк. Немає відповіді на питання, як влада збирається повертати довіру суспільства до українського диплому та мотивувати викладачів.

Каже: поки немає очікувань, що Україна наздожене європейський рівень вищої освіти. Навпаки, її якість знижуватиметься, поки в країні не припинять займатися популізмом та договірняками.

"Як фінансуватися університетам, коли вартість контрактного навчання – 50% від вартості держзамовлення? А зростає мінімальна зарплата, ціни на компослуги. Держава дає на вищу освіту у середньому 16 млрд грн. І ще 11 млрд грн університети заробляють на контрактах зі студентами. Загалом це мільярд доларів на всю вищу освіту (понад 200 вишів). Середній американський університет має бюджет $120 млн.  Тож, коли говоримо про реформи, треба зрозуміти, де ми", – розповідає Співаковський.

Додає, що мають бути професори, які допомагатимуть студентам, але нині їхня зарплата не перевищує 11-12 000 гривень, а у старших викладачів ще менше – 6000 грн. Тож якість викладання часто відповідна. 

Наводить приклад свого університету. Через пандемію зі студїдальні пішов орендар. У приміщенні зробили ремонт на 1 млн грн та було обладнання на 2 млн грн. Щоб воно не стояло без діла, ректор запропонував викладачам з кафедри готельного та ресторанного бізнесу організувати там якийсь бізнес. У відповідь отримав: "Ми не знаємо, як це зробити".

"Тобто люди самі не знають, як зробити те, чому мали би навчати студентів. Довіра до них нульова", – каже ректор. Прогнозує, якщо фінансування вишів не збільшиться, буде скорочення штату викладачів. 

Під час зустрічі з президентом він запропонував збільшити фінансування вищої освіти хоча б до трьох мільярдів доларів. 

"Цих коштів з податків ми не візьмемо – їх точно немає. Це означає, що треба запускати кредитну модель фінансування вищої освіти. Тобто частково залишається те, що дає держава, частково те, що платять самі люди, які хочуть отримати вищу освіту, і додатково ми залучаємо кредитні ресурси через банки", – пояснює Співаковський.

Зазначає, що Європейський банк підтримує таку ідею і готовий виділяти кошти за моделлю, коли держава гасить відсотки, а тіло кредиту – той, хто навчається: "Так ми і змінюємо поведінку людей, бо студент йде не за дипломом, а за тим, що на виході має щось коштувати на ринку праці".

Ректор додає, що є частина керівників, які зацікавлені у тому, щоб нічого не змінювалося. Оскільки тоді залишається поле для корупції.

"Але тоді вища освіта у небезпеці, бо кількість крутих студентів постійно знижуватиметься. Більшатиме талановитої молоді, яка покидає країну", – підсумовує Співаковський.

Яка ж стратегія реформування вищої освіти за Шкарлетом? Поки незрозуміло. Конкретних кроків досі не було, лише наміри. Наразі більшість напрацювань у вищій освіті, які втілює МОН, зробили ще його попередники.