Як говорять в різних регіонах України: 10 найцікавіших діалектів від Донеччини до Опілля

Любі читачі й ще любіші читачки, редакція сама не знає, як так сталось, але сталося так, що ми з вами в цьому мовно-дорадчому човні пливемо вже десятий тиждень. А це, погодьтесь, який-не-який, а ювілей. Тому з нагоди свята нині буде подвійна порція бризок мислі й цікавих фактів!

По-перше, настав час розвінчати міф, що українська мова буває лише одна, причому тільки та, якою говорять у новинах. Це зовсім не так. У новинах звучить (чи принаймні має звучати) літературна українська мова — дитина історично-культурно-політичних обставин державотворення й тривалих та важких домовленостей між представниками різних регіонів (про це колись іншим разом).

У житті зовсім не обов’язково говорити літературно там, де вас про це чітко не просять, — і цілком нормально вживати ту українську мову, до якої у вас лежить серце, голова й артикуляційний апарат.

Не всі говірки певної мови схожі на її літературний варіант — бо його основою стають лише деякі (з тих місць, де писалися визначні твори чи загалом було трохи більше масової культури, ніж деінде). У Німеччині чи Італії, скажімо, носії північних і південних говірок узагалі можуть одне одного не зрозуміти. А у нас? 

Ось вам десять речень говірками різних регіонів України. Чи є серед них ваша?

Північно-західна Чернігівщина 

Кікі пакладзі лє щакєта, да нє шиндикєй сюди-туди, ні воднага каліва целага нє астанєцца! 

(Кукурудзу поклади біля паркана, та не метушись сюди-туди, жодного кущика цілого не лишиться!)

Вінниччина (Немирівський район)

Ондого коло шопи, де чара стойит – по їден бік різі всипали, по другий – чапрача росте.

(Он там, коло хліва, де сковорода стоїть – по один бік стружок насипали, по другий – тоненькі гілочки ростуть.)

Гуцульщина

Я си сночі верг котюги та й штрик через воринє в берду.

(Я минулої ночі злякався собаки і стрибнув через загорожу зі схилу.)

Закарпаття

Натягни на ся ґаті, узьми луйтру та пуйди на пуд гербевошом комино почистити.

(Одягни штани, візьми драбину та піди на горище кочергою димохід почистити.)

Львів

Не кремпуйся взяти гарасівку до маринарки, має бути в тому накаслику, що під психою. 

(Не соромся пов'язати узірчасту стрічку під піджак, має бути в тій тумбочці, що під дзеркалом.)

Черкащина

— На, покушай. Як? — Байдуже. 

(— На, покуштуй. Як тобі? — Нормально.)

Покуття/Опілля

Як у сінех затворено, то подай си биз вікно до цимбри.

(Якщо вхідні двері зачинені, влізь до кімнати крізь вікно.)

Межа Галичини й Волині (Сокальщина)

Ішовім дурх села і виджу, жи стоїть субі якась дівчинина мізерна в вулици білє Гантона.

(Ішов я вздовж села і бачу, що стоїть собі якась дрібна дівчина на вулиці біля Антона.)

Донеччина

Бери коногонку, толчонку на тормозок і йди собі жужалкою на роботу.

(Бери налобний ліхтарик, картопляне пюре на перекус і йди собі золою/шлаком на роботу.)

Північна Чернігівщина

Вуон чуччо кала лузки за воўкам сачив, із здароваю галавою! 

(Він ось щойно біля штучного озера за вовком слідкував, із великою головою.)

А наостанок вам два запитання з пошти (куди ласкаво прошу писати все, що вас турбує в мовній царині).

Вітаю, Ольго! 

Насправді італійське Cipollino (читається "Чипполіно") походить якраз від італійського ж cipolla (читається "чиполла"), яке й означає "цибуля". Вони навіть звучать схоже (і мають спільне латинське коріння). Тому перекладачі цієї казки часом не оминають нагоди зробити таке промовисте ім’я ближчим до української мови. Адже й за сюжетом цей герой змушує плакати своїх ворогів саме тому, що він — цибулина!

Ростиславе, час найліпше казати так, як буде зрозуміло тим, кому ви про нього повідомляєте :) Обидві форми, які ви навели, — правильні й ходові в розмовній мові, щоправда, в різних регіонах. П’ять по дванадцятій — те саме, що п’ять на першу. До речі, остання форма структурно аж ніяк не схожа на російське "пять минут первого". Бо "пять минут первого" — це скорочення від "пять минут первого часа", де година мислиться як сукупність хвилин (схоже на "пять кусков первого торта"), а п’ять хвилин на першу — це скорочення від п’ять хвилин на першу годину, де година має свої чіткі межі (схоже на п’ять кроків на першу ділянку). Тому вживайте ту форму, яка вам до душі!