Де ховатися у Києві, якщо Росія атакуватиме. Огляд укриттів

Якщо сирена загуде

Якщо у Києві почнеться надзвичайну ситуація – увімкнуть сирену – сигнал цивільного захисту. Він означає: "Увага всім", – каже директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.

Людей інформуватимуть, що робити далі, через інтернет, телебачення, радіо, мобільний зв'язок. У разі проблем із інтернетом, усі рятувальні машини, поліцейські, навіть швидкі будуть обладнані гучномовцями. 

Вони курсуватимуть містом з інструкціями: спускатися в укриття чи готуватися до евакуації. Механізм системи оповіщення відпрацьований, запевняє Ткачук. 

За його словами, щодня в Києві перебуває майже 5 млн людей. Залишається на ніч – 3,7 млн (інформація від мобільних операторів). Одночасно надати можливість для захисту в місті зможуть для 2,8 млн людей. 

"Втім, потреби спускати в укриття одночасно всім не буде", – зауважує Ткачук. Площа Києва – 850 кв. км. Якщо бойові дії розпочнуться на лівому березі, то потрібно його захищати, а правий берег інформувати чи евакуювати, та навпаки, пояснює він. 

Якщо оголосять надзвичайну ситуацію, люди зможуть сховатися в підвалах, напівпідвальних приміщеннях, станціях метро, підземних паркінгах та навіть підземних переходах. 

Все це – так звані споруди подвійного призначення, розраховані для укриття. Наразі в місті їх майже 4500, за інформацією Романа Ткачука.

Коли звучить сигнал цивільного захисту, громадський транспорт зупиняється, щоб пасажири знайшли місце для укриття.

Підвал

Під час такої ситуації у Києві більшість ховатиметься саме в підвалах та напівпідвальних приміщеннях, каже Ткачук. За законодавством, у таких місцях мають бути лави, освітлення, вони мають бути належно промарковані. 

На стіні будівлі – напис "укриття" зі стрілкою, яка вказує напрямок. На дверях підвалу – маркування, що це захисна споруда цивільного захисту, а також вказане прізвище і телефон відповідальної особи, яка зберігає ключі від підвалу. Після дзвінка ця людина зобов’язана відкрити двері споруди за 15-20 хв, розповідає Роман Ткачук.

Такий типовий підвал у житловому будинку показали в Солом’янському районі міста на вулиці Волинській. 

Підвальне приміщення розраховане на 250 людей. Тьмяне світло, невисока стеля, кам’яна підлога, побілені цегляні стіни та специфічний запах близькості до землі... Є централізоване водопостачання, туалету немає. Ткачук каже, що так у більшості підвалів. Переважно там можуть поставити відро для елементарного санвузла. 

Підвали не розраховані на довге перебування – лише на 2-3 год, підкреслює він.

"На сході України так і працювало... Під час ударів люди спускалися в укриття, а потім поверталися в будинки", – каже заступник начальника управління відділу планування заходів цивільного захисту ДСНС Олег Стоволос.

"Якщо особливий період дійде того стану, що люди вимушені ховатися в укритті 3-4 дні, буде евакуація. Ніхто не триматиме тут стільки часу", – додає Ткачук. 

Він розповідає, що у разі надзвичайної ситуації райадміністрації стають відповідальними зокрема і за захист мешканців. Також є міська та районні евакуаційні комісії в кожній адміністрації. Залежно від ситуації, будуть окремо ухвалювати рішення щодо евакуації.

 

В Департаменті муніципальної безпеки цілодобово працює оперативний черговий, який готуватиме повідомлення для людей про те, що сталося або може статися, і що робити. Якщо вирішать евакуювати людей, їм повідомлять, де розташовані евакуаційні пункти, що брати із собою, на скільки часу буде евакуація. Спочатку вивозитимуть цивільних, останніми – тих, хто евакуюватиме місцевих, додає заступник начальника управління відділу планування заходів цивільного захисту ДСНС Стоволос. 

Він розповідає, що весь громадський транспорт піде для евакуації: "Людей перевозитимуть з району в район, чи в Київську область. Зважаючи на рішення". 

Роман Ткачук наголошує: у разі надзвичайної ситуації всі підвальні та напівпідвальні приміщення передбачені для захисту. Почувши сирену, можете використовувати будь-яку захисну споруду. Не обов’язково власного будинку. 

Важливо знати: багато таких приміщень використовують комерційні структури. Там можуть бути аптеки, банки, крамниці тощо. За словами Романа, з 2014 року райадміністрації інформують балансоутримувачів чи орендаторів приміщень про те, що якщо в місті увімкнуть сигнал цивільного захисту – вони повинні надати укриття всім, хто поруч. 

"Відкривайте інтерактивну карту вже сьогодні, знайдіть найближчі укриття поруч з домом, роботою. Це може бути кафе чи магазин, але маєте знати, де укритися, якщо настане особливий період", – відмічає Ткачук.

Якщо, наприклад, сигнал застав на Хрещатику, укриттям може стати підземний паркінг у ЦУМі, підземні переходи на Хрещатику, станція метро. 

Якщо мешканець Києва хоче більше дізнатися про те, що робити у разі надзвичайної ситуації, він може також зателефонувати в контактний центр КМДА за номером 1551, каже Ткачук.

Паркінг

Як приклад використання підземного паркінгу як укриття, журналістам показали приміщення в Солом’янському районі міста за адресою просп. Повітрофлотський, 41. Це паркінг райадміністрації та ЦНАПу.

Тут можуть перебувати 600 людей, розповідає начальник відділу з питань цивільного захисту Солом'янського району Анатолій Ткач. 

У звичайному режимі тут припарковані купа автомобілів. Втім, за словами Ткача, після оповіщення через гучномовець машини з паркінгу прибираються на вулицю за 5-7 хв (проводили випробування). 

В укритті є три туалети, є бачки для питної води.

"За нормами тут люди можуть бути близько 1,5 год, але реальні умови дозволяють перебувати до 10 год", – вважає Ткач.

Нам здалося, що в паркінгу доволі прохолодно. Як тут бути десять годин? "Насправді, нижче "нуля" не буває. Навіть у -20 на вулиці тут – від нуля до плюсу", – відреагував на це Анатолій.

Якщо пройти вглиб паркінгу, там є простора кімната зі столами та комп'ютерами. На випадок біди паралельно з укриттям тут працюватиме військовий комісаріат, пояснив начальник відділу з питань цивільного захисту Солом'янського району.

Читайте також: "Тривожна валізка" : що робити, якщо Росія таки вирішить атакувати

Сховища

Окрім близько 4500 споруд подвійного використання, у фонд цивільного захисту Києва входять 514 захисних споруд (сховищ). 

Усі сховища розташовані на підприємствах критичної інфраструктури. За законодавством укриватися у сховищі можна до двох діб. Ці приміщення призначені лише для укриття людей, які забезпечуватимуть життя міста і продовжать роботу навіть у разі оголошення надзвичайної ситуації. 

За наявності вільного місця людину "з вулиці" в сховище пустять. Але в більшості випадків це буде не найкращий шлях, каже Роман Ткачук. 

"Бо сховища на підприємствах. Завод Антонова, наприклад, має три сховища, але мешканцю Святошинського району йти на завод Антонова та шукати сховище... Його пустять для захисту, але добиратися довго", – пояснює він. 

Приклад такого сховища журналістам показали за адресою вул. Богдана Хмельницького, 24. 

Це сховище другого класу, розташоване під будівлею однієї з райадміністрацій. Приміщення може вмістити до 300 людей, з яких 60 – працівники. У цьому місці зосередиться керування райадміністрацією в особливий період. 

В сховищі є окрема фільтровентиляційна установка, дизельгенератор – на випадок вимкнення електрики. 

Чи перевіряють укриття? 

ДСНС разом з Департаментом житлово-комунальної інфраструктури КМДА, представниками відділів цивільного захисту в райадміністраціях постійно перевіряють приміщення для укриття, переконують Роман Ткачук і Олег Стоволос. Від початку року, наприклад, перевірили понад 300 сховищ з 514 та більш ніж 2500 споруд подвійного призначення з майже 5000 приміщень.

Дивляться насамперед чи готові приміщення укривати людей, чи відповідають нормам. Якщо ні – місце прибирають зі списку укриттів, тобто з карти КМДА. 

Загалом з майже 5000 об’єктів десь 19% приміщень нині не готові приймати людей, каже директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. 

За його словами, чиновники постійно працюють з відповідальними за неготові до захисту приміщення. Просять їх виправити недоліки та повернути приміщення у фонд захисних споруд цивільного захисту. 

Ткачук пояснює, що відповідальність за утримання укриття – виключно на балансоутримувачах: "Якщо з державною та комунальною формою власності можемо знайти порозуміння та важелі впливу на балансоутримувачів, то з укриттями приватної форми власності складна ситуація". 

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА розповідає, що з кінця 90-х років деякі сховища були разом із підприємствами передані в приватну власність, підприємці їх використовують на власний розсуд, а сховища – занедбані. Приміщення можуть бути затоплені, з купою сміття, не відповідати технічним вимогам, наприклад, не працює фільтро-вентиляційна установка, дизель-генератор. 

"Наприклад, пишемо звернення (через такі порушення. – Ред.) до прокуратури, а там: "Не наше питання, звертайтеся до ДСНС". ДСНС: "Це не наше питання, звертайтеся в правоохоронні органи". І ходимо колом", – пояснює він. 

На запитання, чи передбачені штрафи для відповідальних за такі укриття, Ткачук відповів: "Я працюю в системі надзвичайних ситуація з кінця 90-х років, не бачив жодного комерсанта, якого б покарали за такі речі". 

Він каже, що наразі, за законодавством, за такі порушення  неможливо покарати, тому слід змінювати законодавство – ввести кримінальну відповідальність за порушення цивільного захисту.

Війна в Україні тим часом триває уже восьмий рік.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин