Зміст:
  1. Символіка глиняного посуду на Святвечір
  2. Традиції використання глиняного посуду
  3. Як обрати якісний глиняний посуд?
  4. Традиційні страви в глиняному посуді
  5. Догляд за глиняним посудом
  6. Глиняний посуд як частина святкової автентичності

Глиняний посуд – це не просто предмети побуту, а значна частина української культури, яка передається з покоління в покоління як священний скарб. Він поєднує символізм, родинні цінності та атмосферу затишку. Про його особливе значення у святкових обрядах та поради щодо вибору для Святвечора LIGA.Life розпитала в етнографки, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України Тетяни Пірус.

Глиняний посуд на Святвечір – це не лише прикраса для столу, а й частина нашої духовної спадщини. Він символізує єдність поколінь і родинні цінності.

Фото: freepik.com

Символіка глиняного посуду на Святвечір

Глиняний посуд із давніх часів мав глибоке символічне значення. В українській культурі глина втілює зв’язок людини з природою, землею та пращурами. На Святвечір часто використовували новий посуд, виготовлений вручну й прикрашений традиційними орнаментами. У багатьох родинах глиняні вироби передавалися у спадок, стаючи частиною сімейної історії.

— Глиняний посуд був важливим не лише для подавання святкових страв, а й для обрядових практик, які зберігали родинну ідентичність. Наприклад, у макітрах подавали кутю, а в глечиках — узвар. У деяких місцевостях до Святвечора також купували нові предмети побуту, такі як макітра чи качалка, — пояснює Тетяна Пірус.

Етнографка Тетяна Пірус
Етнографка Тетяна Пірус

Назви глиняного посуду відображають багатство української мови й традицій: макітра, миска, ринка, глечик, кухлик, слоїк, горнятко, друшляк, сільничка, макітра на оказію, горщик на оказію. У кожному регіоні ці терміни могли мати свої особливості.

Традиції використання глиняного посуду

Використання глиняного посуду на Святвечір тісно пов’язане з обрядовими практиками, які забезпечували родинне благополуччя. Їжа у глиняному посуді, освячена в церкві, ставала символом добробуту й гармонії.

За словами Тетяни Пірус, у давнину глиняний посуд виготовляли із доступних матеріалів. Його перевага над дерев’яним полягала в довговічності: глина витримує високі температури та не боїться вогню.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

— Глиняний посуд використовувався не лише в побуті, а й у ритуалах. Наприклад, його застосовували при освяченні води чи під час складання Снопа-Дідуха – символу родинної гармонії, — додає етнографка.

Як обрати якісний глиняний посуд?

Сьогодні вибір глиняного посуду великий, але варто звертати увагу на його якість. Тетяна Пірус радить підтримувати вітчизняних майстрів, які створюють екологічно безпечні вироби з натуральної глини.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Поради від етнографки:

  1. Перевірка якості: обирайте посуд без тріщин чи сколів. Якісний виріб "звучить", якщо легенько постукати по ньому.
  2. Матеріал: уникайте посуду з великою кількістю поливи або хімічних домішок.
  3. Міцність: обирайте посуд із товстими стінками – він краще зберігає тепло й довше служить.
  4. Декор: традиційний орнамент додає святкової атмосфери й підтримує культурні цінності.

— Колись гончарі з Вінниччини створювали чудовий посуд, що служив десятиліттями. Сьогодні варто підтримувати народних майстрів, адже їхні вироби не лише функціональні, а й зберігають частину нашої історії, — зазначає Тетяна Пірус.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Традиційні страви в глиняному посуді

На особливу увагу заслуговує кутя, яка традиційно подавалася в глиняних макітрах. Це символічна страва, що є частиною обряду, який об’єднує родину. Макітра стала не тільки посудом для святкового обіду, а й символом єдності.

Кутю зазвичай подавали у великій макітрі чи спеціальному посуді, який у селі Бубнівка на Вінниччині мав назву "поставець на кутю". Це глиняна велика кругла посудина, заввишки до 10 см, розмальована ззовні та всередині традиційним бубнівським розписом. Поставець на кутю вперше був виготовлений у 1949 році та зберігається у фондовій колекції Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, — зауважила Тетяна Пірус.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

У глиняних мисках також подавали вареники, борщ, узвар – страви, що стали важливими елементами святкової трапези.

Узвар наливали у полив’яний глечик, а для усіх присутніх ставили кухлики. У горщиках готували борщ і капусняк, який насипали у великі миски і ставили на стіл. У мисках подавали млинці, пироги, вареники, голубці, шматочки смаженої риби. У глибоких мисках подавали горох та гречану (чи пшоняну) кашу. Холодець із риби подавали у полумисках на Святий вечір, — додала Тетяна Пірус.

Страви, подані в глиняному посуді, мають неповторний смак і додають святу особливого шарму. До речі, для кожного присутнього за столом була дерев’яна ложка.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

— Колись традиційно усі споживали страви з одного посуду, у якому була та чи інша страва. Окремо залишали мисочку з кутею та ложки для душ померлих родичів. Наливали узвару у кухлик, який ставили поруч. Після споживання 12 страв зі столу нічого не прибирали до сходу сонця – до ранку. Якщо порахувати кількість одиниць посуду, у якому готували страви в печі та у якому вони знаходились на столі лише на Святвечір, то буде до трьох десятків, — каже Тетяна Пірус.

Догляд за глиняним посудом

Фото: freepik.com

Щоб глиняний посуд служив довго і правильно виконував свою роль, важливо дотримуватися кількох простих правил. Перш за все, варто пам’ятати, що глина – це природний матеріал, який потребує делікатного догляду:

  • Після покупки замочіть новий посуд у холодній воді на кілька годин, щоб уникнути тріщин.
  • Уникайте різких перепадів температур. Не ставте гарячий посуд у холодну воду.
  • Мийте вручну без абразивних засобів. Посудомийна машина може пошкодити виріб.
  • Не зберігайте рідини тривалий час – глина може вбирати вологу.

Глиняний посуд як частина святкової автентичності

Глиняний посуд на Святвечір – це більше, ніж просто посуд. Його спокійна кольорова гама створює атмосферу затишку, а унікальні орнаменти підкреслюють святковість моменту.

Фото: freepik.com
Фото: freepik.com

Етнографка також нагадує, що у 2019 році Косівська мальована кераміка була включена до списку нематеріальної культурної спадщини людства. Її приклад показує, наскільки важливо зберігати традиції гончарства в Україні.

— Вибираючи глиняний посуд для святкового столу, ми не лише дотримуємося традицій, а й допомагаємо зберегти культуру та підтримуємо майстрів, які продовжують цю справу, — підсумовує Тетяна Пірус.

Читай також: Рецепти для пісної вечері: запечена картопля з помідорами, голубці, овочеві котлети