Жінки – не інкубатори. Чи потрібно забороняти аборти в Україні

"Ніхто не має права вбивати ненароджених дітей!", "Аборт – гріх!", "Не дамо знищувати наше майбутнє!". Такі вислови щодо заборони абортів нерідко можна почути наживо чи на просторах інтернету.

В Україні, за статистикою МОЗ, у 2021 році 55 156 осіб вдавалися до штучного переривання вагітності. У зв'язку з такою кількістю абортів часто з'являються петиції про необхідність заборони проведення такої процедури. Їх підтримують, апелюючи до низької демографічної ситуації, виїзду багатьох громадян за кордон та етичних поглядів. Але досі однозначної думки в цьому питанні немає. 

Огляд законодавства

В Україні аборт дозволений відповідно до ч. 6 ст. 281 ЦКУ й може здійснюватися за бажанням жінки, якщо вагітність не перевищує 12 тижнів, адже що менший термін, то менші ризики ускладнень. Тому вагітність від 12 до 22 тижнів дозволено переривати лише за медичними показами. Це стосується ситуацій, коли існує загроза життю чи здоров'ю матері або коли жінка не може самостійно виносити дитину через стан свого здоров'я. 

Однак, ст. 134 ККУ має обмеження та покарання у разі: проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти; примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи; незаконного проведення аборту, що спричинило тривале погіршення здоров’я, безплідність або смерть потерпілої особи. 

Як зазначає юристка Катерина Ілікчієва, з 2018 до 2022 років було відкрито 6 кримінальних проваджень за цією статтею.

"Незаконне проведення аборту, залежно від характеру скоєного злочину, карається штрафом, громадськими/виправними роботами або обмеженням/позбавленням  волі", – говорить вона.

Збільшення народжуваності

За словами соціолога Володимира Шелухіна, вплив абортів на народжуваність не такий значний, адже це комплекс складних і різнорідних проблем, які не можна розв'язати шляхом одного рішення. 

"У 1921 році в Україні були легалізовані аборти, а у 1925 році коефіцієнт народжуваності був високим і все ще становив 5.39, що майже вп’ятеро вище сучасних значень", – розповідає соціолог.

Він додає, що демографічна ситуація почала стрімко знижуватися впродовж 1930-1940-х років, але не через легальність абортів, а внаслідок голодомору, світової війни та сталінської індустріалізації. А заборона абортів у 1936 році в СРСР не зумовила зменшення спаду народжуваності.

За даними Опендатабот, у 2020 році зафіксували найнижчу народжуваність за останні 10 років: 293 457 осiб, коли смертність – 616 835 осiб. І з початком повномасштабного вторгнення чисельність населення зменшилася ще більше. Але заборона абортів ніяк не зробить "бум" народжуваності.

"Злодії викрали з вашого авто акумулятор і подряпали капот. А ваша мета – терміново їхати. Що робитиметемете? Шукати акумулятор, звісно, а не фарбуватимете капот. Люди, які пропонують поліпшувати народжуваність шляхом заборони абортів, якраз з-поміж тих, які б почали фарбувати капот", – пояснив Володимир Шелухін.

Також, зі слів гінекологині Юлії Малової, материнство мусить бути щасливим та дитина має приходити в цей світ бажаною та своєчасно.

"Кожна конкретна родина має право на планування і повинна тільки сама вирішувати, коли народжувати, скільки дітей мати і як запобігати вагітності. Безумовно, всі ми бажаємо, щоб народжувалося якомога більше українців. Але, по-перше, це бажання родини, по-друге, – права людини", – наголошує лікарка.

Продуктивність дітей

Володимир Шелухін розповідає про соціолога та економіста Гері Беккера, який запропонував модель "кількості/якості" дітей. 

У традиційних суспільствах у яких жили наші прапрадіди й прапрабабусі, коли родини були багатодітними й жили переважно у сільській місцевості, діти були економічною цінністю. Їх можна було рано залучати до праці, тому у сімей були стимули народжувати багато дітей. 

У сучасному суспільстві трудовий потенціал дітей низький, стимули народжувати менші. Навпаки, діти провокують витрати, яких не було 150 років тому. 

Оскільки з модернізацією зростає роль освіти, то як довів Беккер, вирішальною для економіки стає "якість" дітей, те що соціальні дослідники називають "людським капіталом" – здоров’я, навички, знання та мотивація. 

"На початку 2000-х у Румунії проводили дослідження соціальних наслідків заборони абортів. Було виявлено, що діти, які народилися в період заборони, мали вищу схильність до протиправної поведінки й гірші освітні результати. Бо дітей переважно виховували батьки, які не хотіли їхньої появи на світ", – зазначає Шелухін.

Тому, якщо не буде можливості зробити аборт і в сім’ях буде велика народжуваність, то продуктивність дітей значно знизиться, адже забезпечити їх усім потрібним стане маломожливим. 

До того ж економіка України ще більше погіршиться, тому що буде потреба у коштах на забезпечення багатодітних сімей, яких стане більше.

Ймовірні наслідки

Юлія Малова говорить, що аборт – не та процедура, яка додає здоров'я, репродукції та репродуктивного здоров'я. Завжди є ймовірність того, що можна отримати якісь небажані ефекти.

"Якою б не була контрацепція, які б наслідки вона не мала – все-таки це краще, ніж небажана вагітність чи переривання її", – додає вона.

Попри це нелегальність абортів викличе значні погіршення. Природно, коли щось забороняють, багато людей з цим не згодні і намагаються обійти вето. У нашому випадку, безумовно, почне виникати підпільність. Що призведе до появи неякісних, невідповідних медичним правилам абортів, які робитимуть нелегальні "спеціалісти" та шкодитимуть здоров’ю жінки або навіть призведуть до смерті.

"По-перше, є ризики гнійно-септичних ускладнень, після чого жінка взагалі може втратити можливість бути мамою. По-друге, якщо йдеться про хірургічні втручання, то це ризики кровотечі та пошкодження матки. По-третє, якщо неправильно проведена діагностика, може бути позаматкова вагітність. Крім цього, може статися так, що вагітність не перерветься", – говорить Юлія Малова. 

Також вона розповідає, що люди вдаються до "домашніх" методів переривання вагітності, коли аборти були нелегальними: вводили мильні розчини, приймали рослинні препарати, бігали, стрибали, парились у гарячих ваннах, що дуже згубно діяло на організм.

Тому вона узагальнює й вважає, що усі медичні втручання повинні здійснюватися кваліфікованими лікарями в акредитованому медичному закладі. Тому що коли лікар радить метод переривання вагітності, то він бере на себе відповідальність за це та те, що він проводить.

Додатково, аби не нашкодити здоров'ю, але маючи бажання зробити аборт, деякі можуть вдатися до так званого абортного туризму. Тобто виїхати в країну, де вони легалізовані, та зробити там.

Такий досвід отримала Польща, де аборти дозволені у випадку загрози здоров’ю та життю матері, зґвалтування та інцесту. Тому дуже часто польки виїжджають в іншу країну, щоб перервати вагітність.

Але для України такий спосіб не завжди матиме популярність, адже більшість їдуть до нас, бо аборти дешевші (від 1800 грн до 9000 грн залежно від типу). А за кордоном, наприклад, в Австрії, сума варіюється від 330 до 939 євро. Це не всім буде по кишені, тому українки повертатимуться до відомих народних методів або до підпільності. Хоча все ж і таке поняття як "абортний туризм" розвиватиметься.

"Негативні наслідки суттєво переважать позитивні – саме тому заборона недоцільна. В українському суспільстві за останнє десятиліття стало більш стримано-толерантне ставлення до абортів, ЛГБТ-спільноти, розлучень. Заборона заблокує багаторічну тенденцію ціннісної лібералізації", – каже Володимир Шелухін.

Розв'язання проблеми

Аби зменшити кількість абортів, а також підвищити вік першого статевого акту, в Україні було створено електронну петицію щодо впровадження обов’язкового статевого виховання в систему освіти, яка набрала достатню кількість підписів громадян. Відповідно до цього, Зеленський відреагував на неї та звернувся до Кабміну з проханням опрацювати викладені в електронній петиції пропозиції.

До прикладу: Данія, Нідерланди, Швеція, Німеччина – країни, де статеве виховання та сексуальна освіта включена в навчальну програму. Там з дітьми говорять стосовно теми сексу, контрацепції, вагітності й різних хвороб, які передаються статевим шляхом. 

Статистика показує, що це доволі ефективно: різниця між показниками була помітна навіть у 2015 році, коли коефіцієнт народжуваності у дівчат 15-17 років в Україні становив 26,8% та в 5,3 раза перевищував відповідний показник у порівнянні зі Швецією.

Юлія Малова вважає, що слід якомога раніше почати говорити про це, насамперед у контексті абортів, – про контрацептиви.

"І потрібно знати не лише про методи контрацепції, а про їхні переваги. Тоді ми не матимемо небажаних вагітностей й, відповідно, може статися так, що в нас не буде багато абортів", – каже гінекологиня. 

Також Володимир Шелухін говорить про необхідність такої освіти, щоб було розуміння того, що таке аборт. Бо це значний шок і стрес для організму. Особливо, якщо він ранній і в жінки є супутні патології.

Тому краще, щоб аборт був крайнім рішенням. В ідеалі його варто уникати. 

"Розвиток поваги одне до одного і до себе, свого тіла, своє "душі" врешті-решт, дозволить людям уникати травматичного втручання в організм.", – зазначає він.

Варто розуміти, що закон про заборону не дасть нам бажаного ефекту, він може посприяти лише видимій статистиці. Але вона не потрібна, коли люди далі перериватимуть вагітність за межами країни або нелегально, що шкодитиме здоров'ю.

У жодному разі аборт не пропагується та не подається хорошою і безпечною процедурою. Потрібно розуміти, що він також має свої ризики та небезпеки для організму. Через це першочергово потрібно говорити про введення в шкільну програму сексуальної освіти або проведення інших тренінгів на цю тему для різної вікової категорії, схиляючись до досвіду інших країн та їхніх показників.

Яна Манько, студентка Національного університету "Острозька академія" для LIGA.life