RU
Пояснення

Розбір | Псевдомінування шкіл по всій Україні: що варто знати і чи справді "з Росії" мінують

8 хвилин
 - Фото
Фото: Сайт Нацполіції України. Автор фото Андрій Новицький
01.02.2022, 11:00

LIGA.Life розбиралася в причинах цьогорічного масового "мінування" шкіл, до чого тут діти, та що з чим робити батькам

Хвиля псевдомінувань шкіл прокочується всією країною. Почалося все з двох областей.

10 січня діти вийшли з зимових канікул, і до 19 січня в поліцію надійшло 12 повідомлень про замінування шкіл у Миколаєві. Всі листи прийшли на електронну пошту – 11 на пошту СБУ у Миколаївській області та один лист – на пошту місцевої школи. 

З 10 до 25 січня поліцейські отримали 7 електронних листів про замінування черкаських шкіл. 

Про це LIGA.Life повідомили в поліції Черкаської та Миколаївської областей. 

Під час перевірок інформація жодного разу не підтвердилася. Але через постійні "мінування" школи у цих містах почали переходити на дистанційне навчання.

Такі повідомлення отримували правоохоронці Києва, Чернігова, Дніпра, Одеси, Житомира. У Львові, наприклад, днями всі школи фейково "замінували" вже втретє за місяць.

Лише з початку 2022 року правоохоронцям надійшло майже 1000 повідомлень про "замінування" по всій Україні, про це міністр внутрішніх справ Денис Монастирський розповів 31 січня в ефірі програми "Свобода слова" на  ICTV.

Для порівняння, торік у поліцію загалом надійшло 1056 повідомлень про "мінування", в 2020 році – 1031, повідомили LIGA.Life в управлінні комунікації Нацполіції України.

Довідка: За завідомо неправдиві повідомлення про мінування в Україні передбачена кримінальна відповідальність – за частиною 1 статті 259 Кримінального кодексу. Мова про 2-6 років в’язниці, якщо порушили вперше, і 4-8 років – вдруге, або якщо перше призвело до тяжких наслідків. 

Хто, чому та як повідомляє про "мінування"

Днями на Черкащині СБУ повідомила, що викрила студента-першокурсника місцевого коледжу, який через закриті телеграм-чати анонімно повідомляв про "мінування" різних закладів. Він нібито через власний телеграм-канал отримував завдання щодо псевдомінувань та оплату за їхнє виконання від російських кураторів, повідомляє СБУ.

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко пригадує, що у 2014 році, коли розпочалася війна з Росією, псевдомінувань побільшало втричі порівняно з 2013 роком. Відповідно, побільшало й відкритих кримінальних проваджень.

У 2013-му за статтею 259 Кримінального кодексу – "Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності" – було 247 облікованих кримінальних правопорушень. У 2014 році – вже 982, повідомляє експерт, посилаючись на дані Офісу генпрокурора. 

Це доводить, що "вуха фейкових мінувань в Україні ростуть" з Росії, це елемент гібридної агресії, каже Петренко. Статистика фейкових мінувань столичного метро, додає він, також це доводить. З моменту проголошення незалежності України у 1991 році до 2014-го не було зафіксовано жодного неправдивого повідомлення про замінування метро. З 2014 до 2021 року таких повідомлень було вже 243, відповіли на запит LIGA.Life у Київському метрополітені. 

Російська агресія гібридна зокрема й тому, що росіяни використовують одночасно кілька інструментів і діють по кількох напрямах, додає експерт із проблем національної безпеки Тарас Жовтенко:

- тиск на Україну з розгортанням військ на кордоні, постійна загроза вторгнення чи військової операції в різних форматах;

- проросійський вплив на українську владу, яка своїми заявами починає сама себе дистанціювати від західних партнерів;

- повідомлення про псевдомінування.

"Вони спрямовані зокрема й на те, щоб дестабілізувати суспільство ще й з середини", – каже Жовтенко.

Загалом близько 99% штучних "мінувань" по всій країні - інспіровані Росією, розповів LIGA.net співрозмовник у керівництві СБУ. Більшість повідомлень надходить із окупованої території Донбасу та з Криму і рідко з самої РФ. У більшості випадків для свого повідомлення псевдомінери використовують електронне листування, додає співрозмовник з СБУ.

На думку Богдана Петренка, в цій гібридній війні з фейковими мінуванням Росія більше є каталізатором: "Коли бачать, що хвиля "мінувань" знижується, можуть знову щось "замінувати".

Він звертає увагу, що у питанні "мінувань" завжди є хвиля. Тому "замінування" метро в Харкові відгукнеться "замінуванням" метро у Києві. 

У ситуаціях з "мінуванням" шкіл послідовниками справжніх злочинців можуть бути діти, підозрює Петренко. "Учні довго перебували на дистанційці, відвикли ходити в школу, їх це вже напружує. Тому, побачивши, що можна "мінувати", стають послідовниками", – міркує експерт. На користь цього припущення можуть свідчити новини про анонімні "мінування" шкіл минулих років: 

- 2006 рік – учень побачив жарт у "Єралаші";

- 2008 – школяр хотів зірвати урок;

- 2016 – "замінували" школу, щоб зірвати ЗНО.

Співрозмовник LIGA.net у керівництві СБУ розповідає, що сьогодні в трендах у дітей – комп'ютерна гра-симуляція, в якій що більше ви "замінували" об'єктів, то більше балів заробили. Тобто, для багатьох дітей повідомлення про мінування об’єктів – це не кримінальний злочин, а іграшка. 

За словами Петренка, настільки масштабних "мінувань" шкіл, як упродовж останніх тижнів, досі не було. Зазвичай це було теж хвилеподібне явище: "Школи "мінують" або на початку навчального року, коли діти виходять після канікул, або наприкінці навчального року, коли йдуть екзамени".

На думку поліцейських, причини небаченої досі активізації псевдомінерів можуть бути різними. У поліції Черкаської області відповіли LIGA.Life, що, окрім інструменту гібридної війни РФ та тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей, це можуть бути звичайні хуліганські мотиви, щоб створити напруження та паніку. 

У більшості випадків такі псевдомінування спрямовані на зрив якогось процесу чи є протестом: наприклад, школярі не хочуть ходити до шкіл та повідомляють про їхнє замінування, вважають у поліції Черкащини.

У Миколаївській поліції відповіли, що вивчають причини таких "замінувань" шкіл у місті. Оскільки поки нікому не повідомили про підозру за "мінування" за останні тижні, неможливо сказати, що неправдиві повідомлення про мінування шкіл – жарти учнів, підкреслюють поліцейські.

Цьогорічні масовість та публічність "мінувань" могли також привернути зловмисників, які намагаються заробити, додає Петренко. 

Він нагадав, як тиждень тому чоловік повідомив про "замінування" навчальних закладів у Броварах на Київщині, назвав себе російським терористом і зажадав 2 млн грн викупу. 

Як фейкові мінування тягнуть державні ресурси 

Без винятків усі повідомлення про мінування перевіряють СБУ та Нацполіція. На перевірки йдуть немалі ресурси. Крім поліції, долучаються фахівці держслужби з надзвичайних ситуацій, СБУ, швидкі, до робочих груп входять представники ОДА та міськвиконкому. 

Наприклад, за останні два з половиною тижні через "замінування шкіл" на Черкащині евакуювали понад 76 000 людей, розповіли LIGA.Life у місцевій поліції. 

Як повідомили в поліції Миколаївщини, у них на кожен виклик про "мінування" виїжджають:

- троє поліцейських;

- відповідальний від керівництва відділення поліції, на території обслуговування якого розташований навчальний заклад;

- два кінолога;

- двоє вибухотехніків;

- не менше чотирьох "надзвичайників". 

Витрати на відпрацювання кожного повідомлення про мінування навчальних закладів оцінюється окремо, кажуть у поліції Миколаївської області. Ведення окремого обліку витрат на виїзди для перевірки інформації про замінування не передбачено, уточнюють LIGA.Life у Департаменті фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Нацполу.

За словами начальника пресслужби "надзвичайників" у Львівській області Віталія Туровцева, приблизна вартість виклику на фейкові мінування цьогоріч – 30 000 грн. 

Богдан Петренко зауважує, що всі ці люди виїжджають на виклики коштом зарплат і бюджету. Питання в тому, що їх відривають від розслідування інших, практичніших кримінальних справ.

Чому важко карати псевдомінерів і що з цим робити

Працівники кіберполіції постійно моніторять інтернет, шукаючи інформацію щодо повідомлень про "мінування" та осіб, причетних до цього. Зазвичай зловмисники користуються засобами анонімізації, як VPN та ТОР, фейковими обліковими засобами та електронними скриньками, які не зберігають інформацію про користувачів, відповіли на запит LIGA.Life у Національній поліції України.  

Правоохоронцям важко встановити зловмисників, бо лише одне з п’яти повідомлень надходить із території України, каже очільник МВС Денис Монастирський. 

Часто доходять до певної межі, наприклад, IP-адреса, яка прив’язана до електронної пошти і розташована на території РФ. Він додає, що часто до таких правопорушень в Україні причетні неповнолітні, яких не можна притягнути до кримінальної відповідальності.

Тому, коли правоохоронці знаходять неповнолітнього псевдомінера, на його батьків складають адмінпротокол за невиконання обов’язків щодо виховання дітей (стаття 184 Кодексу про адміністративні правопорушення). Так нещодавно у Кривому Розі відшукали 17-річного псевдомінера місцевої школи, батьків якого оштрафують. 

Тому, на думку заступника директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдана Петренка, батькам та вчителям треба більше пояснювати дітям, що "мінуванням" шкіл вони несвідомо стають солдатами війни, де грають проти України на користь Росії. 

"Думаю, багато дітей патріотичні, важливо посилати їм цей сигнал", – підкреслює експерт. 

В поліції тим часом кажуть, що ювенальна превенція постійно працює з дітьми, пояснюючи їм відповідальність за подібні правопорушення. 

Чи варто евакуйовувати одразу всіх у разі повідомлення про "мінування"

Загалом фейкові повідомлення про "мінування" вже не лякають людей через усталене переконання "вибухівки все одно немає". Натомість люди дратуються через потребу щоразу полишати приміщення та спрямовують свій негатив на правоохоронців, які їх евакуюють, а не псевдомінерів, зауважує Богдан Петренко. 

Тому експерт вважає, що якби кожне повідомлення про "мінування" не супроводжувалося евакуацією – це б демотивувало зловмисників продовжувати "підривну діяльність".

У США та Великій Британії, за його словами, спочатку аналізують повідомлення про "мінування", лише після цього поліцейські або власник приміщення (для шкіл це місцева влада) вирішують, чи потрібна евакуація. 

"А у нас діють "дідівськими методами" – за кожним повідомленням евакуюють школи, садочки, хворим скасовують операції. Але зауважу, що відсутність евакуації і відсутність перевірки – це різні речі. Тобто можна не евакуйовувати школу, але привести фахівців, щоб перевірили класи і спокійно поїхали", – пояснює він.

Експерт із проблем національної безпеки Тарас Жовтенко ідею не проводити евакуацію під час перевірки на кожному "замінованому" об’єктові вважає надто ризикованою. Водночас, медійне висвітлення таких подій, на його думку, не мало б збільшувати напруження. "Гіпотетично, замість щоразу акцентувати на загрозі, яка не зникає, можна час від часу позиціонувати евакуації як навчання та тренування, щоб перевірити навички", – каже експерт.

У СБУ зауважують, що кожен випадок перевіряють так, ніби там є справжня вибухівка, бо "виходять з того, що життя людини – найвища цінність". 

В Нацполіції також підкреслили LIGA.Life, що кожне таке повідомлення оцінюється як реальна загроза безпеці, а кожний виїзд за фактом анонімного повідомлення про загрозу вибуху до завершення обстеження об’єкта розцінюється вибухотехніками як достовірний.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Псевдомінування шкіл по всій Україні: що варто знати і чи справді "з Росії" мінують
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини