Що хоче змінити в Академії наук новий керівник. Головне з інтерв'ю Анатолія Загороднього

9 листопада на порталі Рубрика вийшло інтерв’ю з керівником Національної академії наук України Анатолієм Загороднім.

LIGA.Life відібрав головне з розмови з президентом НАНУ.

Вважає, що Академія має бути ближчою до суспільства в комунікаціях.

Потрібно за будь-яку ціну пробиватися на телеканали, можливо, мати свій канал в YouTube, працювати з блогерами, виходити на мас-медіа у будь-який спосіб, інформувати суспільство про позитивні зрушення в житті Академії. 

Фінансування 170 установ НАН – рівнозначне фінансуванню одного добре забезпеченого американського університету.

Також наша Академія – це, значною мірою, структура, схожа на наукове товариство Макса Планка в Німеччині. Товариство має інститути, лабораторії, та й функції приблизно такі самі. Так от – річний бюджет цього товариства від держави (не від бізнесу, чи за рахунок впроваджень) ще кілька років тому складав 8,5 млрд євро, а у нас – 4 млрд гривень! Помножили на 30, то це приблизно 255(!) млрд гривень. От і порівнюйте.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Про використання розробок НАН.

...і представники "Мотор Січі" і КБ "Південне" визнають, що дуже багато чого використовується з наших розробок. Я вже не кажу про участь інститутів Академії в роботах з продовження термінів експлуатації атомних енергоблоків (на сьогодні продовжено термін експлуатації одинадцяти енергоблоків, а це економія в десятки мільярдів доларів), створення нових високоврожайних сортів зернових культур (якими сьогодні засівається третина всіх посівних площ), розроблення нових методів і засобів контролю залишкового ресурсу великих інженерних конструкцій і споруд та багато чого іншого.

Чому українські тест-системи не пішли у виробництво.

Це вже питання до Міністерства охорони здоров'я та до Центру громадського здоров'я. Там почалася бюрократична тяганина. Сказали, наче, є якісь кращі системи, дешевші… Я не хочу це коментувати.

Про зарплату молодого спеціаліста в НАН.

Це залежить від звання. Якщо це кандидат наук, молодший науковий співробітник після захисту дисертації, то це десь близько 8 тисяч гривень. Ви ж розумієте, що молодій людині проіснувати на ці кошти вкрай складно.

Про те, чому ніхто не хоче вкладати кошти в українську науку.

Цей бік діяльності академії потрібно суттєво підсилити. Потрібно комунікувати, підтримувати малий та середній інноваційний бізнес, який міг би стати рушійною силою для розробок та якихось впроваджень. Нехай невеликих, але дуже корисних розробок. 

Вкрай потрібен сприятливий інноваційний клімат для малих компаній. Я сподіваюся, що ми зрушимо цю справу з мертвої точки. Потрібно ввести на законодавчому рівні стимули, податкові канікули. 

Про вартість майна, яким володіє НАНУ.

Станом на липень цього року балансова вартість наших основних засобів становить порядка 40 млрд гривень.

Це всі активи академії, у тому числі великі земельні ділянки – заповідники, дендропарки, дослідні поля. Воно так виглядає, що багато добра, але зиску воно особливо не приносить, та і далеко не все воно може давати прибуток (наприклад, земельні ділянки, які і в оренду ми здати не маємо права). 

Хоче провести детальну інвентаризацію всієї нерухомості і земельних ділянок, які належать Академії.

...і зробити все для того, щоб те майно, яке не може бути в подальшому використано в інтересах академії, передати державі за умови, що хоча б частину коштів від його реалізації отримає академія якраз для розвитку матеріально-технічної та лабораторної бази своїх інститутів.

Вважає, що НАН має суттєво підсилити прикладні дослідження, впровадження прикладних розробок.

Головна мета – це зміцнити і піднести роль академії як вищої наукової організації, що здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в інтересах держави і суспільства. 

Вважає, що Україні потрібна національна програма гуманітарного розвитку суспільства.

Часом можна почути навіть від колег-природничників, що все це – гуманітарна сфера, та кому вона потрібна… Але я вважаю, що це дуже хибна думка, бо зрештою саме інститути соціо-гуманітарної секції забезпечують вивчення і збереження культурного спадку. 

Як на мене, крім збереження спадщини, гуманітарії мають пропонувати бачення перспектив культурних напрямів розвитку країни, приділяти увагу сучасній літературі, музиці, кіно, театру, взагалі мистецтву, а також  соціології, соціальній психології.

Переконний, що НАН має оперативно реагувати на ті виклики, які постають перед державою і суспільством.

...це і стихійні лиха, і пандемії, і проблеми науково-технічного комплексу.

Про виїзд кадрів за кордон.

Відтік йде не тільки за кордон, а й всередині країни. Всі науковці непогано розуміються на комп'ютерній справі. Частина з них йде в ІТ-бізнес, системними адміністраторами в різні установи. І попит на таких фахівців є. Як затримати? 

Є три позиції, які планує відстоювати як Президент НАНУ:

• Гідна зарплата, шляхом створення молодіжних дослідницьких колективів. Фінансування близько мільйона гривень на рік на команду з 3-5 осіб. Це дає змогу мати пристойну зарплату, а якщо потрібно, то ще й поїхати на конференцію чи стажування. Ми плануємо збільшити кількість таких молодіжних колективів. 
• Умови для кар’єрного зростання в кожній установі. Людина має відчувати, що вона може отримати посаду, завідувати лабораторією, відділом. Може зробити кар'єру. Потрібно вишукувати кращих і створювати їм умови. Має бути відновлений кадровий резерв. Колись таке поняття було, тепер потрібно його поновити.
• Житло. Якщо не безкоштовне, то за помірними цінами. Так воно в усьому світі. Або, наприклад, передача квартир в лізинг. В результаті реалізації інвестиційних проєктів НАН України отримує від забудовника квартири і розподіляє їх, як службове житло. Сьогодні службове житло надається безкоштовно, а відтак його не вистачає. Але якщо його зробити трішки оплачуваним, то його кількість можна було б збільшити в три-чотири рази і забезпечувати житлом майже всіх охочих.

7 жовтня 2020 року Анатолія Загороднього обрали президентом НАНУ.

19 серпня у віці 101 року помер Борис Патон, який очолював академію з 1962 року.