Пояснення

Досліджуємо тіло | Не дратуйте кишківник та мозок. Чому стрес викликає розлади травлення та навпаки

7 хвилин
Не дратуйте кишківник та мозок. Чому стрес викликає розлади травлення та навпаки - Фото
Фото: LIGA.net
27.08.2021, 07:00

LIGA.Life вдалося взяти інтерв’ю у нашого кишківника, перекладачем виступила гастроентерологиня Софія Бучок.

Експертка підтвердила, що все сказане кишківником доведено наукою.

– Кишківнику, як би ви могли описати свій характер?

Я чутлива та ревнива натура. Наприклад, "метелики у животі", які виникають під час хвилювання, – моя робота. Люблю спокій та гармонію, а бактерії всередині мене (мікробіом) – баланс. 

Хвилювання, стрес, тривога та паніка призводять до вивільнення нейромедіаторів (гормонів) та цитокінів. Вони пригнічують бактерії всередині мене, порушуючи їхній баланс. Це призводить до запалення у моїй слизовій, а відповідного – мого роздратування.

У відповідь на негативні емоції я бойкотую та не виконую свої професійні функції – перетравлення та випорожнення. Мій страйк призводить до діареї, закрепів, болі внизу живота, здуття, розладів травлення та печії.

Ба більше, якщо негативні емоції не зникають протягом тривалого часу, я надсилаю "листа" нервовими шляхами до мозку. Він також обурюється і вмикає режим втоми, поганого настрою, головного болю та навіть депресії.

– Як ви спілкуєтеся з головним мозком? 

Мені допомагає ентеральна нервова система (ЕНС) – мій власний мозок. Це мережа нейронів, нейромедіаторів та білків, розташована в оболонках тканин, що вистилають все навколо мене: стравохід, шлунок, тонкий кишківник та товсту кишку. 

Зазвичай вона регулює мою буденну роботу – травлення. ЕНС контролює все: вироблення ферментів, які розщеплюють їжу, та всмоктування поживних речовин у кров.

Якщо під час травлення виникають проблеми, вона посилає сигнал нейронними мережами до блукаючого нерву. Саме він з’єднує наше листування з мозком, утворюючи вісь "кишківник-мозок".

За допомогою вивільнення нейромедіаторів та кишкових гормонів нерв миттєво передає інформацію до мозку. Так він дізнається про мій дискомфорт чи поганий настрій.

– Які теми ви обговорюєте з мозком?

Раніше всі думали, що ми спілкуємося лише про апетит та інфекції. Наприклад, якщо я відчуваю голод, у кров вивільняється "гормон голоду" – грелін. Мозок зчитує цю інформацію і формує в голові апетитну думку про тарілку вареників чи миску борщу.

 Проте насправді наші теми набагато глибші. Ми обговорюємо стан одне одного під дією стресу, поганого настрою та хвилювання.

– Чи може мозок надсилати вам повідомлення?

Звичайно! Бувають дні, коли я працюю із задоволенням, а усі бактерії всередині мене – у балансі. Але раптом людина побачила шматок вишневого пирога. Мозок миттєво повідомляє мені про це. У результаті я починаю крутитись, а шлунок – бурчати.

Також мозок надсилає інформацію через блукаючий нерв. Наприклад, хоче швидко повідомити мені про хвилювання перед екзаменом чи важливою зустріччю. Звичайно, я таким "листам" не дуже тішуся. Адже хвилювання – стресор, який пригнічує мою роботу та провокує діарею або закреп.

– Коли зникають симптоми діареї чи закрепу?

Як тільки мозок заспокоїться та забуде про страх і хвилювання, він припинить надсилати нескінченні повідомлення зі штампом "тривога". Я також заспокоююсь та продовжую працювати у звичному режимі. Проте якщо такий стрес буде постійною реакцією на життєві ситуації, а мозок перебуватиме у довготривалому напруженні, ми зі шлунком за себе не відповідаємо. 

У шлунку може розвинутись функціональна диспепсія – захворювання, яке характеризується болями, відчуттям повного шлунку (навіть після маленької порції їжі) та печінням.

А у мені – синдром подразненого кишківника (СПК), який не тільки погіршить процес травлення та випорожнення, але й призведе до погіршення задоволення життям.

– Які головні симптоми синдрому подразненого кишківника?

Біль внизу живота, здуття, діарея або закрепи.

– Що ще, окрім стресу, може викликати цей синдром?

Серед можливих причин:

  • Інфекція. Вірус або бактерія зменшують кількість бактерій всередині мене, викликаючи важкий напад діареї.

  • Скорочення м’язів. Мої стінки вистелені м’язовими шарами, які скорочуються під час переміщення їжі травним трактом. Довготривалі сутички їжі можуть викликати газоутворення, здуття живота та діарею. А слабкі скорочення моїх м’язів уповільнюють проходження їжі та призводять до твердого стільця.

  • Генетика. Якщо у родича мого носія були проблеми з кишківником, то ймовірність моїх хвороб зростає.

  • Погіршення зв’язку з мозком. Некоординовані листування між мною та мозком можуть викликати надмірну реакцію на зміни у процесі травлення: болю, діареї чи закрепів.

– Чи може цей синдром стати причиною депресії?

Так, адже людину дратує постійний дискомфорт всередині мене. Через це збільшується вивільнення "гормону стресу" – кортизолу та частота моїх тривожних повідомлень мозку. Дослідження за участі 94 000 чоловіків і жінок показало, що люди з СРК на 50% частіше страждають на тривожний розлад та на 70% – на розлад настрою, наприклад, депресію.

– Що слід зробити у разі виявлення симптомів цього стану?

Будь ласка, не купуйте знеболювальні чи ліки без рецепта лікаря. Вони можуть лише тимчасово заспокоїти рецептори сприйняття болю. Проте не покращать роботу ні мою, ні мозку.

Відкладання зустрічі з лікарем може поглибити нашу втому та невиконання обов’язків. Дискомфорт в кишківнику прогресуватиме разом з симптомами депресії.

– До якого лікаря слід звернутися?

Відведіть мене до гастроентеролога, а мозок – до психотерапевта. Нас потрібно лікувати у комплексі. Дослідження показали, що терапія зниження тривожності зменшує стрес та симптоми синдрому подразненого кишківника.

Лікарі допоможуть визначити причину розвитку синдрому та призначать правильне медикаментозне лікування. Не дивуйтесь, якщо психотерапевт призначить вам курс антидепресантів. Це частина лікування людей з помірним або важким синдромом подразненого кишківника.

– Як антидепресанти здатні покращити вашу роботу?

Оскільки ми працюємо пліч-о-пліч з мозком, антидепресанти допомагають відновити його здатність правильно реагувати на больові сигнали, які я йому надсилаю.

Ба більше, ліки позитивно впливають на нейромедіатори, розташовані всередині мене та мозку.

Наприклад, антидепресанти СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) підвищують рівень нейромедіатора серотоніну ("гормону щастя") в нервовій системі. У результаті настрій покращується, а частота закрепів знижується.

– Як запобігти захворюванням та покращити здоров’я мозку та кишківника?

Ми з мозком – прибічники здорового способу життя. Щоб ми передавали одне одному лише сигнали щастя та задоволення, уникайте стресу та дотримуйтесь наступних правил:

Висипайтесь

Нестача сну призводить до вивільнення "гормону стресу" кортизолу. Він збільшує ризик розвитку "негерметичного кишківника", коли їжа та токсини здатні проникати через мене у кров. Це порушує мій мікробіом та може призвести до здуття живота та запалення. 

Ба більше, нестача сну може підвищити вивільнення "гормону голоду" – греліну. Так людина здатна обирати шкідливі продукти для шлунково-кишкового тракту. Їхнє споживання може збільшувати кількість шкідливих бактерій всередині мене.

Харчуйтесь збалансовано 

Я люблю смачно поїсти. Серед моїх фаворитів: лосось, м’ясо індички, сири та яйця. На гарнір полюбляю вівсянку та гречку або салати з квашеною капустою, спаржею, авокадо, свіжими овочами та обов’язково оливковою олією.

Не відмовляю собі у задоволенні випити йогурт та кефір. У холодні пори року – натуральні какао, зелений чай та навіть каву. На десерт або перекус віддаю перевагу горіхам, насінням та фруктам.

Усі ці продукти – джерела необхідних поживних речовин для нашого з мозком здоров’я та працездатності:

  • поліненасичені жирні кислоти омега-3 збільшують кількість корисних бактерій у мікробіомі та зменшують ризик порушень мозку.

  • клітковина живить бактерії та полегшує випорожнення.

  • поліфеноли – антиоксиданти, які покращують розумові процеси у мозку та мою мікрофлору.

  • триптофан – амінокислота, яка перетворюється в нейромедіатор серотонін – "гормон щастя". Він покращує настрій та зменшує ризик мого дискомфорту.

Проте є група продуктів, які лише виснажують: 

  • газовані напої (алкогольні та безалкогольні) збільшують частоту здуття живота та газів.

  • джерела FODMAP – ферментовані оліго-, ди- моносахариди та поліоли. Вони є в деяких зернових, овочах, фруктах та молочних продуктах. Детальний список продуктів – за посиланням.

Не забувайте про пробіотики та пребіотики

Оскільки мої бактерії впливають на мозок, їхній ріст та розвиток може позитивно вплинути на роботу мозку. У цьому можуть допомогти:

  • пробіотики – поєднання живих корисних бактерій та дріжджів. Вони потрапляють в організм з їжею або харчовими препаратами. Їхнє головне завдання – підтримка здорового балансу бактерій всередині мене. Вони містяться в йогурті, сирах, квашеній капусті та кефірі.

  • пребіотики – це розчинна клітковина, яка допомагає бактеріям рости. Оскільки вони допомагають мені бути здоровим, я їх не перетравлюю. Пребіотики є у банані, яблуках, ягодах, зелені та спаржі.

Рухайтесь

Всередині мене є м’язи, які постійно скорочуються та розтягуються. Вони просувають їжу травним трактом. Щоб покращити їхню роботу, прогуляйтеся після роботи пішки, потренуйтесь у спортивній залі, поплавайте в басейні чи потанцюйте вдома під улюблену музику. 

Сидячий спосіб життя погіршує мою мобільність та процес травлення в цілому.

Альона Низовець
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини