Олімпійські ігри: занепад "класики", нові дисципліни та перша транс-жінка

Сьогодні, 23 червня, у світі відзначають Міжнародний Олімпійський день. До Олімпіади в Токіо залишається рівно місяць. 

Там спортсмени змагатимуться у тому числі й у нових видах спорту – бейсболі/софтболі, карате, серфінгу, скелелазінню, скейтбордингу, а також додатковій дисципліні баскетболу – 3х3. 

А на Іграх в Парижі у 2024 році до олімпійської програми додасться ще й брейкінг. Так Міжнародний Олімпійський комітет популяризує Ігри серед молоді: види, які ще нещодавно були вуличними та просто "в задоволення", тепер стають олімпійськими дисциплінами, в яких почнеться запекла боротьба за нагороди.

При цьому у МОК пояснюють, що нові види спорту не впливатимуть на вже наявну програму Олімпіад. Також вони не залишатимуться обов'язковими для наступних міст, де відбуватимуться Ігри. Тобто види, в яких змагатимуться в Токіо, не обов'язково додавати до програми Олімпійських Ігор 2028 року в Лос-Анджелесі. Начебто – сучасно та цікаво, без відмови від класичної Олімпіади. Але не без підводних каменів.

Звідки в олімпійській програмі нові види?

Вболівальники звикли, що раз на чотири роки відбуваються літні Олімпійські ігри. Знають, в олімпійський рік кінець липня – початок серпня будуть спекотними не лише через температуру на вулиці, але й через справжні спортивні баталії на "Олімпі". 

Для спортсменів підготовка до Олімпіади починається за чотири роки. Тільки-но виступав на одній Олімпіаді, відпочив кілька місяців, і вперед – відпрацьовувати новий чотирирічний сезон, щоб знову боротися за олімпійське "золото".

А для організаторів Ігор підготовка починається за 8 років, а то й раніше, якщо рахувати від розробки заявку на проведення Олімпіади. 

Визначають місце проведення, затверджують програму Ігор. Наприклад, до оргкомітету літніх Олімпійських ігор 2020 року в Токіо подавали заявки 26 нових видів спорту, які сподівалися на включення до олімпійської програми. Це авіаційний спорт, американський футбол, бейсбол/софтбол, петанк, боулінг, бридж, шахи, танцювальний спорт, флорбол, фрісбі, карате, корфбол, нетбол, орієнтування, поло, ракетбол, роллер-спорт, скелелазіння, сквош, сумо, серфінг, перетягування каната, підводний спорт, водні лижі, ушу, снукер.

Пощастило лише бейсболу/софтболу, карате, серфінгу, скелелазінню та скейтбордингу. Крім того, в олімпійській програмі з'являються нові дисципліни – такі собі додаткові напрямки у вже перевірених видах спорту. 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Tokyo 2020 (@tokyo2020)

У Токіо такими стануть:

• в академічному веслуванні серед жінок – розпашні безрульні четвірки;
• у баскетболі – дисципліна 3х3, у велоспорті на треку – "медісон";
• у BMX – фристайл;
• командні змагання в дзюдо;
• змішана естафета 4х400 в легкій атлетиці;
• змішані пари в настільному тенісі;
• стрільбі з лука та кульовій стрільбі;
• змішана естафета в триатлоні;
• командні змагання в рапірі серед жінок та шаблі у чоловіків;
• нові дистанції додали в плаванні та веслуванні на каное.

Показник зацікавлення новими видами спорту організатори можуть подивитися на Юнацьких олімпійських іграх, як було, наприклад, з брейкінгом та баскетболом 3х3. Проте варто не забувати про Всесвітні Ігри – така собі Олімпіада серед неолімпійських видів, також відбувається раз на чотири роки.

"За" та "проти" нових видів спорту

Серед головних пояснень, чому МОК "за" нові види – це молодіжно, динамічно, видовищно. Міжнародному Олімпійському комітету вдасться зробити "яскраву картинку" на трансляції, яка зацікавить вболівальників і за яку сплачують спонсори.

"Модернізація Ігор відбуватиметься, бо інакше не може бути. Спорт постійно іде вперед, з'являються нові технічні види. Вейкбордінг, кайтінг, серфінг – це те, що імпонує молоді, що вони хочуть наслідувати. Логічно, що це підтягуються до олімпійської програми", – каже спортивний коментатор Валентин Щербачов.

Проти: витісняють класичні види.

А от причина "проти", каже Щербачов, відмова від класичних олімпійських видів. Олімпіада не гумова, тому скорочення вагових категорій та дисциплін відбувається постійно.

"Є чіткий напрямок Міжнародного Олімпійського комітету – омолоджувати спорт. Можливо, це правильно з комерційної точки зору та популяризації олімпійського руху. Але чи правильно стосовно спорту, коли молоді види витісняють класичні олімпійські дисципліни як греко-римська боротьба, бокс? Цю "класику" ніхто потім не поверне", – каже спортивний оглядач Іван Вербицький. 

Винними він вважає керівників тих видів спорту, які втрачають позиції в олімпійському русі: "Вони багато років почивають на лаврах і нічого не роблять, щоб їхній спорт залишався привабливим. Або щось змінюють, але настільки спаплюжено, що навіть справжні вболівальники це оцінюють негативно. У МОК кажуть, що нові види спорту – для молоді. Але я не впевнений, що цьому поколінню цікава Олімпіада як явище". 

Протягом останніх років за боротьбу, бокс та важку атлетику точиться постійна війна. З програми Ігор 2024 року, за інформацією борців, збиралися прибрати греко-римську боротьбу, а замінити її на більш видовищну – пляжну.

Важкоатлетів вже не вперше звинувачують у допінг-скандалах, а МОК дотримується головного правила – чистий спорт.

В боксі головне звинувачення – фінансові махінації.

Крім того, у видах єдиноборств зменшувалася кількість вагових категорій у чоловіків, щоб надати можливість виступати жінкам у цьому виді.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от #Paris2024 (@paris2024)

Проти: незрозуміле оцінювання, втрата головної фішки – "свободи"

Нещодавно вони ще були вуличними видами, фаном. Оцінювали виступи такі ж бі-бої, серфери, фріранери, трейсери. Тому є хвилювання, чи оцінюватимуть на Іграх нові види спорту правильно.

Щоб поставити оцінку, потрібно мати регламент, що як оцінюється, які помилки не можна допускати. Але в цьому і чарівність таких видів – "помилка" може бути цікавинкою елементу.

Художня гімнастика та синхронне плавання неодноразово потерпали від скандалів – когось із країн засуджували або навпаки комусь "дарували" нагороду.

Зазвичай, це залежить від факту, чий представник зараз очолює міжнародну федерацію.

У 2015 році представники скейтбордингу писали петицію з лозунгом "Немає скейтбордингу на Олімпійських іграх", оскільки хвилювалися, що це змінить його індивідуальність та свободу.

Такої ж думки і серфери, і трейсери, які виступали проти визнання паркуру частиною спортивної гімнастики.

Проти: непостійність у програмі

Бейсбол – один з видів, який вже прибирали з олімпійської програми (у 2008 році) та повернули через 12 років. Тому залишається питання, як готуватися до Олімпіад, якщо програма може постійно змінюватися.

І тут велика проблема не для спортсменів, а для держави. Адже олімпійці все одно тренуватимуться до змагань, а владі фінансування чотирирічного циклу підготовки потрібно закладати завчасно. 

Не пощастить державам, хто робить акцент у фінансуванні лише на олімпійські види.

Наприклад, ви ніколи не фінансували паркур, а у 2040 році він стає олімпійським видом.

Тепер за чотири роки вам потрібно знайти спортсменів, вкласти в них гроші, спробувати вибороти ліцензії, а якщо не вдасться, завжди можна сказати, що це новий вид спорту та країна була до цього не готова.

"Думаю, в Україні такі нові види з'являтимуться на аматорській основі. Хто зможе, той і займатиметься, фінансово себе підтримуватиме. Кожна країна має робити ставку на ті види спорту, які їй дають нагороди на Олімпіаді. Ми живемо тим, що нам дав ще "совок" – школи, інфраструктури. Перебудовуємося дуже повільно. Не маємо студентського та університетського спорту, як в США чи Великій Британії. У нас навіть не кожен університет має якусь спортбазу. Тому в Україні в пріоритеті фінансування – класичні олімпійські види. Але зміни є – федерації потихеньку стають самостійними, наприклад, стрибки у воду – є незалежна інфраструктура, є фінансування, є школа", – каже Щербачов.

"Якби з програми Олімпіади зникали такі види як легка атлетика, плавання, ті види, які масові, які потребують велике фінансування, то це було би відчутно для держави. А види, які балансують між Спортивним комітетом України (неолімпійські. – Ред.) і Національним олімпійським комітетом, досить добре фінансово почуваються. Взагалі, спорт має переходити на конкурентну основу, щоб ми не залежали від того, олімпійський це спорт чи ні. Щоб дитина мала змогу сама обрати, що їй подобається: брейкінг чи стрільба з лука. І цей вибір не залежав від фінансування. В ідеалі – види спорту мають заробляти на собі. Приклад – українське карате, яке розвивалося без фінансування держави", – додає Вербицький.

Що ще змінюються на Олімпіадах?

Нововведення Олімпійських ігор відбуваються постійно. І причина не лише в молодіжних видах. Організатори Ігор намагаються бути в трендах. Наприклад, боротися за гендерну рівність.

На Іграх в Токіо 49% олімпійців – жінки. Для порівняння, на Олімпіаді 1996 року їх було лише 36%. А в Парижі у 2028 році організатори запланували рівну кількість спортсменів та спортсменок.

Крім того, для гендерного балансу МОК вирішив, що на церемоніях відкриття та закриття Ігор-2020 у Токіо в кожній збірній може бути два прапороносці – чоловік та жінка. А також зобов'язав всі команди бути представленими на Іграх щонайменше однією жінкою та одним чоловіком.

Щоправда, у боротьбі за гендерну рівність збільшилася кількість конфліктів у спорті. У складі збірної Нової Зеландії на Іграх виступить транс-жінка Лорел Габбард.

Вона виступить на змаганнях з важкої атлетики у категорії до 87 кг. І це перший подібний випадок в історії змагань.

Габбард змінила стать у 35 років і з 2013 року вже виграла срібна медаль чемпіонату світу (2017 рік), золото Кубку світу (2020) року.

А коли вона виграла у 2019 році Тихоокенаські ігри, це обурило учасників змагань.

Критики вважають, що у Габбард, як у колишнього чоловіка, є біологічні переваги над спортсменками жіночої статі – збільшена щільність кісток та м’язів. Дискусії досі тривають.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от FloElite (@floelite)

А що Україна?

Бейсбол, серфінг та скейтбордінг – наразі не ті види спорту, де Україна може претендувати на нагороди.

І на Олімпіаді в Токіо у цих видах українці не виступатимуть, не змогли вибороти ліцензії.

Шанси були лише у скелелазінні та карате, проте скористатися цією можливістю на 100% українські олімпійці не змогли.

У скелелазінні спортсмени  змагатимуться в багатоборстві – швидкість, боулдерінг та складність.

Учасниками ігор стануть 40 скелелазів (по 20 чоловіків та жінок, із їхнього числа по одному – автоматично представники Японії). 

В Україні є сильні скелелази, які неодноразово були серед призерів континентальних турнірів: Данило Болдирев, Федір Самойлов та Євгенія Казбекова.

Проте майже всі вони – лідери однієї дисципліни. А щоб потрапити на Ігри та претендувати на нагороди, треба бути сильним одразу в трьох: і швидкості, і боулдерінгу, і складності.

Як результат, Токіо українські скелелази пропускають.

Проте "синьо-жовті" будуть представлені в карате. Чого від них і чекали. Наразі в активі українців три ліцензії – Анжеліки Терлюги, Станіслава Горуни та Аніти Серьогіної.

Уперше на Олімпійських іграх дебютує дисципліна баскетбол 3х3. На відміну від баскетболу 5х5, у стрітболі Україна мала б потрапити на Токіо. Але не склалося.

Спочатку жіноча команда не пройшла кваліфікаційний відбір, потім на додатковий турнір потрапила чоловіча команда, але також не впоралася.

Тож з нових видів Україна дебютує лише в карате. А вже на іграх в Парижі у 2024 році "синьо-жовті" мають підкорити брейкінг.

Адже у цій дисципліні українці тріумфували на європейському та світовому рівні ще до того, як він став олімпійським видом.