Чому ми ненавидимо тих, хто думає інакше, ніж ми – що кажуть вчені та їхні дослідження

Нещодавно у Києві напали на ведучого Телебачення "Торонто" через жартівливий анонс його стендапу про те, що "традиційну українську сім’ю треба закрити, як Тетчер шахти…".

"Ненавиджу свою сім’ю" – зі сльозами на очах каже 15-річна Ізабелла у відео на TikTok, розчарувавшись реакцією близьких на Джорджа Флойда, афроамериканця, якого вбив поліцейський. Відео набрало понад 1,5 млн переглядів.

У суді у Флориді, США, Джеф Нельсон-Фолкерсон заявив, що має отримати опіку над 10-річними дітьми, бо дружина, мовляв, має "серйозні проблеми з психологічним контролем": нав’язує дітям веганську дієту, рідко дозволяє дітям відвідати бабусю з дідусем, бо в них "шкіряні меблі" і вони можуть дати дітям їжу тваринного походження.

У Лондонському районі Сохо двоє людей влаштували антивеганський протест – публічно їли сирих білок і знімали це на відео. Редактор кулінарного журналу різко відреагував на пропозицію друкувати підбірки рецептів без складників тваринного походження. Мовляв, краще буду публікувати статті про вбивство ваганів і що буде, якщо нагодувати їх стейками.

Чому так важко знайти порозуміння

Є дослідження, яке ділить наші уявлення на доказові і недоказові. Вчені лабораторії біологічної динаміки та теоретичної медицини Університету Каліфорнії кажуть, що математичні, географічні та інші вимірювані дані створюють доказові уявлення. А етичні чи релігійні, які не перевіриш дослідами, належать до категорії бездоказових.

Вчені кажуть, що в процес сприйняття залучені різні системи мозку. І як ми сприймаємо інформацію, залежить від виду інформації – доказова вона чи ні.

Якщо контекст апелює до доказової інформації, активуються зони, що відповідають за когнітивні функції (пам’ять, увага). Але коли мова про погляди, які не перевіриш в лабораторії, активується острівцева кора мозку. Її пов’язують з обробкою внутрішніх сигналів про стан тіла. Вона впливає на суб’єктивні відчуття.

Дослідники вважають, що ці сигнали дають почуттям впевненість у власних бездоказових уявленнях. Саме це ми описуємо як "віру", "інтуїцію" чи "нутром чую". 

Тому суперечки про погляди на життя такі ж продуктивні, як обговорення власних сексуальних фантазій чи огиди до чогось. Саме тому так важко приміряти на себе протилежні погляди.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

До того ж, у 2016 роді група учених з Університету Південної Кароліни повідомила: люди схильні занижувати довіру до фактів, які не відповідають їхнім твердим переконанням.

Досліди також показали, що на судження, які протирічать поглядам учасників експерименту, мозок реагує активізацією острівцевої кори та мигдалини. Тобто вмикаються ділянки, які відповідають за емоційні реакції та найменш пов’язані зі здатність мислити тверезо.

Також цікаво, що прилади зафіксували активізацію певної мережі нейронів, мережі пасивного режиму роботи мозку (DefaultModeNetwork). Вона вмикається, коли людина розфокусована і "занурена" в себе.

Автор книги про емоційний інтелект Деніел Гоулман описав цей стан так: "Наш розум блукає у роздумах про нас самих – думках, емоціях, стосунках. Наш пасивний режим постійно пише сюжет фільму, у якому кожен з нас – звірка, знову і знову відтворюючи радісні і сумні моменти. Ця "я-система" обдумує наше життя, проблеми і тривоги".

Якщо глянути на наукові висновки, виходить, що наші погляди на світ ірраціональні, і примирити їх за допомогою розумної аргументації неможливо. А от зачепити і викликати спалахи ненависті – дуже легко.

Як боротьба за права може радикалізувати

Найсильнішою формою відстоювання своїх поглядів є соціальний протест. Коли люди намагаються змінити суспільний лад, який протирічить їхнім поглядам. Сила будь-якого протестного руку – коли є єдність поглядів учасників. Але тут є протилежний бік.

Рух BlackLivesMatters, утворений після вбивства поліцейським афроамериканця Джорджа Флойда, показує, як після перших заяв та демонстрацій світ наводнили повідомлення про розбиті вітрини та пограбовані крамниці, які були на шляху протестувальників.

Фактично вимоги зупинити насильство і відновити справедливість переросли у хвилю порушень закону. Одна з лідерок руху Юсра Хогалі назвала білих "недолюдьми з генетичним дефектом".

Радикалізуватися можуть навіть, здавалось би, мирні соціальні ініціативи на кшталт закликів їсти менше м’яса. Є випадки, коли австралійські чи британські вегани починають переслідувати фермерів, називаючи їх убивцями. Є й такі, які вважають, що мають право "звільняти" тварин, шкодячи маленьким фермерам.

Людина, яка одержима ідеєю, може боротися за одних живих істот, і водночас бути готовою шкодити іншим. І тоді частина людей починає сприймати цю ідею як загрозу.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Telegram: тільки корисна інформація для українських родин

Чим радикалізація ще загрожує

Фізик-теоретик Лоуренс Краус схвильований тим, як "боротьба з расизмом" витісняє цілі напрямки наукових досліджень, як це сталося в Університеті штату Мічиган. Через мітинги пішов у відставку віцепрезидент, фізик Стівен Сюї, оскільки людей обурила його робота над тим, як генетика пов’язана з когнітивними здібностями.

У Канаді засудили хіміка, бо він виступив проти того, аби наймати вчених за принципом рівності, якщо це дискримінує найдостойніших кандидатів. Зачепило й італійського ученого з міжнародної лабораторії CERN, де розташований Великий адронний колайдер. Через тиск людей він скасував свій семінар по статистичному дисбалансу між чоловічою та жіночою статтю у фізиці, і відмовився від своєї посади у лабораторії.

"Маємо зберегти можливість доброзичливої незгоди", – заявили 150 відомих діячів літератури, науки й мистецтва, серед яких Френсіс Фукуяма, Джоан Роулінг, Маргарет Етвуд, Гаррі Каспаров. Автори листа вітають рух за громадянські права, але хвилюються, що це може створити "атмосферу нетерпимості":

"Ми заперечуємо фальшивий вибір між справедливістю і свободою, які не можуть існувати один без одного. Як письменники, ми потребуємо культури, яка залишає нам свободу експерименту, права на ризик і навіть помилки".

Підписуйтесь на LIGA.Life в Instagram: тільки корисна інформація для український родин

Що може допомогти

Марк Цукерберг в своєму маніфесті "Building Global Community" каже, що просто знайомити людей з різними думками не має сенсу. Це не допоможе подолати поляризацію суспільства. Мовляв, знайомство з протилежною точкою зору лише поглибить поляризацію, представляючи інші точки зору як чужі.

Тому Цукерберг вважає, що найкращим рішенням є знайомитися не просто з думками, а один з одним як особистостями. Мовляв, якщо ми об’єднаємося з людьми на основі чогось спільного – улюблена команда, телешоу, хобі – буде легше говорити про те, в чому ми різні.

І це працює! Ось промова одного з представників руху Black Lives Matters перед учасниками ралі на підтримку Трампа. За 2хв на сцені людині вдалося знайти слова, після яких обурення натовпу змінилось на задоволене схвалення: "Ми всі – американці. Ми не хочемо ніяких подачок, не хочемо того, що належить вам. Ми об’єднані нашими правами на свободу, незалежність і даної Богом можливістю прагнути до щастя".

Ще одним аргументом на користь цієї теорії є ролик "Все, що нас об’єднує", знятий для датського телебачення. В його основі – психологічний експеримент. Автори сформували групи людей: лікарі, офісні працівники, робочі, підлітки тощо.

А потім просили вийти в центр кімнати тих, хто любить танцювати, у кого були прийомні батьки, хто вірить у життя після смерті, хто втрачав близьких, хто закохувався. "Може, нас об’єднує більше, ніж нам здається?".

Олексій Купрієнко, СЕО траблшутингового агентства Underdog The UnLawyers, для LIGA.Life