"Не так страшні чужі воші, як свої гниди", – пригадує своє перебування в окупації Галина Кухаренко з села Катюжанка на Київщині. Коли село захопили росіяни у перші дні великої війни, Галина разом з чоловіком і дітьми були вдома. Згодом, одного дня сусіди попередили жінку, що її Сашу шукають. Олександр – ветеран АТО. 

"Люди, свої, місцеві, почали здавати. За сигарети, горілку", – розповідала LIGA.Life Галина. Так одного дня прийшли й затримали Сашу. Галина до сьомої вечора бігала між російськими блокпостами, вимагаючи його звільнити. 

"Дивна поведінка деяких односельців була. Казали: "Що ти коїш? З ними треба дружити! Домовлятися!". Як домовлятися з тими, хто приходить на твою землю зі зброєю?" – питала жінка.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?
деокупаціяпсихологнаукою по болю