Зміст:
  1. Як працює Вікіпедія?
  2. Боротьба за українського читача
  3. Замовні статті та підкуп редакторів
  4. Як допомогти українській Вікіпедії?

Вікіпедія — один із найпопулярніших інтернет-ресурсів у світі. За даними міжнародної дослідницької та технологічної компанії Gemius, у січні 2023 року вона посіла восьме місце серед найбільш відвідуваних сайтів в Україні. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Усі 19 років свого існування українська Вікіпедія була змушена конкурувати за увагу читачів із російськомовною. Лише наприкінці 2022 року кількість переглядів з України обох мовних версій майже зрівнялася. Яка робота за цим стоїть і чому українська спільнота вікіпедистів змушена захищати статті від платних редагувань, LIGA.Life розповів один з адміністраторів енциклопедії та засновник видання Tokar.ua Назар Токар

Як працює Вікіпедія?

Робота усіх мовних розділів Вікіпедії базується на п’яти основах. Вони визначають суть ресурсу і створюють підґрунтя для детальніших правил та настанов. У головному фокусі — енциклопедичність, нейтральність, загальнодоступність, повага до інших та відкритість до змін. 

Створювати нові статті чи вносити редагування у наявні може будь-хто. Для цього навіть необов’язково реєструватися. Зміни перевіряють користувачі з особливими правами — патрульні та адміністратори. Перші затверджують або відхиляють редагування, а останні також мають право видаляти чи залишати статті після обговорень, самостійно прибирати явно не важливу інформацію, блокувати редакторів та захищати сторінки від вандалізму. 

"У мене все почалося банально: читав-читав і в якийсь момент одна зі статей не сподобалася. Вона була неповною, тож я знайшов кнопку "Редагувати" і додав інформацію. Потім доповнив другу, третю, четверту — незчувся, як редагую Вікіпедію вже сім років", — розповідає Назар Токар. 

На редагування та модерацію українськомовного розділу він витрачає до кількох годин на день. Також Назар веде Telegram-канал "Моя Вікіпедія", де публікує щоденні переліки найпопулярніших статей за день, тиждень чи місяць. Окрім нього спільнота українських вікіпедистів налічує ще 46 адміністраторів.

Боротьба за українського читача

У січні 2023 року українськомовні статті на Вікіпедії отримали 91,6 млн переглядів — це на 13,5% більше за січень 2022-го. Кількість читачів зростає останні 5-7 років, але стрімкий стрибок відбувся саме минулого року. 

Так, у 2022-му українськомовний розділ вперше сягнув показника у мільярд переглядів, а наприкінці року кількість українців, які читають Вікіпедію українською та російською, майже зрівнялася. Про це інтернет-виданню MediaSapiens повідомив співзасновник громадської організації "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич.

Наслідки споживання українськомовного та російськомовного контенту на Вікіпедії суттєво різняться, зазначає Назар Токар. Найбільше це помітно у статтях на історичні або геополітичні теми. Там, де українська Вікіпедія називає самопроголошені ЛНР та ДНР терористичними організаціями, російська вживає слова "невизнані республіки". На противагу "анексії Криму" редактори із РФ пропонують статтю про "приєднання" півострова. У результаті маємо недотримання однієї з основ онлайн-енциклопедії — нейтральності точки зору. 

"Вікіпедія намагається бути нейтральною, але не є і ніколи не була такою з кількох причин. По-перше, статті пишуть і редагують люди із власними поглядами. По-друге, будь-яка стаття повинна базуватися на авторитетних джерелах, інформація не може з’являтися тут вперше. І виникає проблема, адже для різних мовних розділів авторитетні джерела будуть різними. Їхній умовний перелік формує сама спільнота. Відповідно, якщо в українській Вікіпедії авторитетними джерелами будуть "Українська правда", "Еспресо", "Ліга" чи інші видання, то в російській версії такими вважатимуться "Коммерсантъ", "Фонтанка", "Первый канал" та решта пропагандистських ЗМІ", — пояснює адміністратор українського мовного розділу. 

У такій ситуації вихід — гуглити інформацію в інтернеті українською або англійською. Здебільшого у результатах пошуку Google пропонує сторінки тією мовою, якою сформовано запит. 

"Як би це банально не звучало, але в цьому випадку мова захищає українців, навіть якщо в побуті вони спілкуються російською", — підкреслює Назар Токар. 

Подібного принципу дотримується і сама спільнота українських вікіпедистів. Раніше багато в чому редактори орієнтувалися на англомовну Вікіпедію і частково на російськомовну. Йшлося про переклад статей і правил, застосування останніх. Але згодом акцент у роботі змістився на власний досвід. Тепер правила і редагування базуються на консенсусі української спільноти й на тому, що вирішать редактори. 

Замовні статті та підкуп редакторів

Інше поле бою спільноти української Вікіпедії — протидія замовним редагуванням. Вікіпедисти працюють безплатно, але правила онлайн-енциклопедії передбачають можливість вносити зміни у статті за винагороду. В такому випадку редактор зобов’язаний вказати замовника. На практиці ж дев’ять із десяти явно платних редагувань роблять приховано. Більшість цих статей — про бізнес чи політиків. 

"Це може бути піарник якогось депутата чи компанії. Перед людиною зазвичай стоїть просте завдання: прибрати критику. Наприклад, у статті про якогось чиновника видалити інформацію, що він голосував за "диктаторські закони" 2014 року. Що робить людина? Заходить у статтю, натискає "Редагувати", видаляє все і зберігає. Але за сторінками слідкують патрульні та адміністратори. Щойно вони виявлять безпідставне видалення змісту сторінок, як одразу відхилять редагування. У повторній ситуації статтю можуть захистити від змін, а редактора — заблокувати", — розповідає Назар Токар. 

Відрізнити платного редактора від людини, яка просто внесла якісь зміни у текст, складно. Для цього потрібно моніторити діяльність користувача. Досвідчені редактори, які приховано працюють на замовлення, можуть тривалий час маскуватися, імітуючи звичайні редагування. 

На противагу цьому є випадки масового створення акаунтів для платного редагування. Це перетворилося у "бізнес" для недобросовісних піар-компаній. Їхня тактика — пропонувати політикам та бізнесменам за гроші відредагувати якусь статтю, а у випадку відмови опублікувати неприємну або компроматну інформацію про цю людину і вимагати грошей вже за видалення тексту. 

"На жаль, ці люди працюють вже давно, ми їх знаємо. Вони створюють акаунти десятками, пишуть чи редагують статті, а потім зникають. Далі все по колу. Поки йде обговорення цих редагувань, поки їх блокують, з’являється ще десяток користувачів, статей для реклами та шантажу", — ділиться адміністратор української Вікіпедії. 

Заборонити редагувати чи створювати статті на Вікіпедії неможливо, адже це суперечить основним принципам роботи онлайн-енциклопедії. Тож єдине, що залишається робити українським вікіпедистам у такому випадку — стабілізувати статті, аби читачам відображалася лише остання перевірена версія. Та це все одно не розвʼязує проблеми: нові акаунти створюють із шаленою швидкістю і порушники не планують зупинятися.

"У таких компаніях працюють десятки людей. Вони наймають студентів, які без досвіду хочуть заробити гроші. Бували випадки, коли наших активних досвідчених редакторів намагалися підкупити. Їм пропонували гроші за редагування, іноді навіть успішно", — додає Назар Токар.

Наразі українська спільнота обговорює можливі розв'язання цієї проблеми. Але однозначної відповіді, як і більших можливостей для боротьби із замовними редагуваннями, поки немає. 

Як допомогти українській Вікіпедії?

Підтримати українськомовну Вікіпедію досить просто. Для цього варто читати статті українською, ділитися ними у соцмережах, із друзями. Також розвитку спільноти допомагає участь в обговореннях статей.

"Якщо людина має час і натхнення, можна редагувати статті. Адже будь-хто без винятку щось знає краще за інших. Витративши пів години на день можна покращити якусь статтю на тему, яка вам знайома — це напряму допоможе українській Вікіпедії стати кращою", — зазначає адміністратор Вікіпедії.