Зміст:
  1. Що сталося?
  2. Реакція суспільства
  3. Допомога постраждалим

Соцмережі сколихнула історія про групу хлопців, які влаштовували у Києві вечірки з алкоголем та наркотиками, а потім знімали відео з оголеними непритомними дівчатами, кривдили й принижували їх. Ця ситуація набула розголосу, тож наступного дня до організаторів прийшли з обшуками.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Liga.Life розібралася, із чого почалася ця історія та чому звинувачення постраждалих (віктімблеймінг) насправді лише легалізує злочинні дії та призводить до гірких наслідків.

Що сталося?

Історія набула розголосу 31 січня, коли у соціальних мережах з’явилися перші пости від публічних людей. Однією з тих, хто сприяв висвітленню проблеми, стала Ярослава Кравченко — засновниця "Дикого театру" та громадська діячка. Про те, що хлопці організовують у Києві вечірки, на яких знімають на відео оголених непритомних дівчат та принижують їх, Ярослава дізналася від підписниці.

П’яні вечірки, непритомність і приниження: як віктімблеймінг може легалізувати злочин
Ярослава Кравченко

"Зранку підписниця скинула акаунт чуваків, що влаштовують вечірки, накачують дівчат алкоголем і ксанаксом (транквілізатор. — ред.), і роблять стрими, де знімають їх непритомними, голими, показують частини тіла, інколи знімають ґвалтування руками", — написала громадська діячка.

На відео, опублікованих в Instagram та Telegram, видно, що деякі дівчата почувалися погано або взагалі були непритомними, а в розмовах хлопці згадували алкоголь та "ксанакс", що є потужним транквілізатором. Хто і як застосовував цю речовину — невідомо. Також організатори вечірки виклали у соцмережі відео, де вони переносять напівоголену непритомну дівчину із ванни на диван. На іншому ролику видно, як хлопці торкаються дівчини без жодних ознак притомності та залазять їй рукою під одяг.

Як згодом стало відомо, так організатори вечірки намагалися "показати світові шл*х". У своїх історіях один із кривдників розповідав, що за чотири дні він зрозумів, що в кожної дівчини "є своя ціна". Хлопець хизувався перед підписниками, що не займався сексом із дівчатами, а лише насміхався над ними й принижував. Водночас в одній із відеотрансляцій під час вечірки він обговорював з іншими варіант "накачати" чимось дівчину, що йому сподобалася.

Після розголошення історії, відео з Instagram та Telegram-каналу хлопця почали видаляти. Хоча згодом їхній автор стверджував, що "не робив нічого поганого" і міг залишити ролики.

За справу взялися інші публічні особи, громадські та правозахисні організації, які поступово отримали персональні дані кривдників: від прізвищ та імен до прописки та державних номерних знаків авто. Вдень 1 лютого Національна поліція України повідомила, що до організаторів вечірки прийшли з обшуками.

У справі відкрили кримінальне провадження та розпочали слідчі дії. Двом хлопцям оголосили підозру за фактами виготовлення, зберігання та розповсюдження зображень порнографічного характеру, вчинених за попередньою змовою групи осіб (ст. 301, п. 3 ККУ). Їм загрожує до 7 років ув’язнення.

Реакція суспільства

Ця історія є показовою не лише тому, що хлопці свавільно принижували та кривдили дівчат, публікуючи все у соцмережі та здобуваючи цим популярність. Проявилася й інша проблема — віктімблеймінг. Під публікаціями громадських діячів про цю вечірку з’явилося чимало коментаторів, які у всьому звинувачували дівчат.

"Самі винні", "Роздули з мухи слона", "Вони мали це розуміти, коли їхали на чужу квартиру", "Нічого було пити" — такі та подібні звинувачення посипалися на адресу постраждалих. Засновниця онлайн-медіа "Свідомі" Анастасія Бакуліна, яка також займалася розголошенням історії, зазначає, що ці фрази зміщують акцент з агресора на жертву, легітимізуючи злочинні дії.

"Нам розповідають про те, що дівчата невиховані. Мовляв, це вони не знають культури, для чого вони йдуть до хлопців у квартиру, якщо знають, що там буде. Я вам відкрию секрет — вони не знають цього. Так, вони розуміють, що там буде алкоголь, що там можна буде весело провести вечір, залишитися до ранку, а потім викликати таксі додому. Але вони не знають, що їх там накачають наркотою, будуть лізти до інтимних органів і потім це виставлятимуть у сторіз", — розповіла вона на своїй сторінці в Instagram.

Звинувачуючи жертву домагання ми ніби визнаємо, що сама ситуація і дії кривдника — цілком прийнятні. У такому випадку відповідальність за те, аби насилля не відбулося, покладається на постраждалих. Так, з’являється думка, що не допустити приниження могли лише самі дівчата на цій вечірці: якби вони не приїжджали до незнайомців, якби не пили чи якби не втратили свідомість. Натомість самі кривдники аж ніяк не могли завадити цій ситуації. Та це не так.

У насиллі завжди винен лише агресор, пояснює Liga.Life адвокатка Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем" Ірина Смірнова. Утім саме через суспільний осуд та звинувачення на кшталт "Сама винна" постраждалі часто бояться звертатися до поліції.

П’яні вечірки, непритомність і приниження: як віктімблеймінг може легалізувати злочин
Ірина Смірнова

"Жертві починають навішувати ярлики, мовляв, вона була не так одягнена, йшла занадто пізно або рано на роботу, дала чи не дала відсіч нападнику і нібито спровокувала насилля. Але варто пам’ятати, що винен завжди кривдник. Не має значення, як хто був одягнений чи в якому стані перебував — усе це посягання на статеву свободу та недоторканість людини", — зазначила адвокатка.

Навпаки, такий стан постраждалої є обтяжувальною обставиною для кривдника. Тож звинувачувати у чомусь жертву — це найгірше, що можна зробити.

Справа не лише у тому, що звинувачення постраждалих призводить до того, що жертви насилля мовчать про злочини. Усе має більші масштаби, адже віктимізація може стати першою сходинкою до зґвалтування.

Допомога постраждалим

Наразі єдиний спосіб притягнути кривдника до відповідальності — написати заяву в поліцію. Звернутися до правоохоронних органів можуть як потерпілі, так і сторонні особи, які стали свідками злочину.

"У деяких випадках повідомити в поліцію — це просто наш обов’язок. Інакше мова йтиме про відповідальність за залишення особи у небезпеці. Якщо ми бачимо, що хтось посягає на життя і здоров’я іншого, то маємо вжити заходів і повідомити відповідні органи", — пояснює Ірина Смірнова.

Хто стане відправною точкою у такому випадку — неважливо. Головне, аби правоохоронці знали про факт злочину. Далі починається розслідування справи, встановлення винних та їхнє притягнення до відповідальності.

Якщо потерпілі не готові ще звертатися до поліції або потребують психологічної та юридичної допомоги, звернутися можна до правозахисних організацій:

– Підтримка від організації "ЮрФем": 068 145 5590;
– Національна гаряча лінія "ЛаСтрада" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116 123 або 0 800 500 335.

Розгляд подібних справ проходить у закритому режимі, аби не нашкодити постраждалим. Тож потерпілі можуть не боятися розголосу.