Роботу пропонують 100% випускників. Як дуальна освіта працює у Володимир-Волинському

Дуальна освіта у Володимир-Волинському училищі запрацювала понад 10 років тому — ще до того, як систему врегулювали на законодавчому рівні та значно раніше, ніж в Україні запустили пілотний проєкт з її впровадження. 

Нову форму навчання училищу запропонувала меблева фабрика "Гербор–холдінг". Так на підприємстві хотіли розв’язати проблему з браком кадрів та старінням професії. Фабрика досі співпрацює з училищем та пропонує роботу всім його випускникам.

Як усе почалось

Молодь неохоче погоджується на роботу, яку треба виконувати руками", — скаржиться Сергій Хвалько, начальник виробництва "Гербор–холдінг". На його підприємстві готують корпусні меблі для домівок та офісів. 

Фабрика базується у прикордонному містечку Володимир-Волинський, де затримати молодь завжди було завданням із зірочкою.

У 2008 році на фабриці працювала понад тисяча людей, однак був постійний брак кадрів. Як розповідає начальник виробництва, колектив складався переважно з робітників середнього та старшого віку.  

"Вже тоді було модно навчатися на юриста чи психолога, а технічні та інженерні спеціальності просідали. Якщо молоді люди й приходили до нас на роботу після училища, вони навіть не могли увімкнути верстат. А на нашій фабриці треба працювати з високотехнологічним автоматизованим обладнанням", — пояснює Сергій Хвалько.

Тоді виникла ідея створити у Володимир-Волинському училищі окрему спеціальність під потреби підприємства — оператора на автоматичних та напівавтоматичних лініях у деревообробленні, з набором у 25 учнів.

Щоб отримати випускників, здатних працювати на верстатах, вирішили ліцензувати спеціальність за формою дуальної освіти. 

За рахунок підприємства в училищі облаштували кабінет для теоретичного навчання. Увесь методичний матеріал з нуля розробила інженерка деревооброблення фабрики Світлана Дукельська, яку запросили викладати в училище.

Як влаштоване навчання

Учні мають 40% теоретичних занять, по 30% — виробничого навчання та практики. На початку першого семестру їм викладають теорію, зокрема з охорони праці. 

Уже за шість тижнів інженер з виробництва проводить вступний інструктаж та ознайомчу екскурсію на фабриці.

"Підприємство має три великих цехи, там і проводимо виробниче навчання: учнів ділять на малі групи та погоджують програму, за якою вони рухатимуться від простіших до складніших операцій. Кожен учень має змогу вчитися безпосередньо на обладнанні", — розповідає Світлана Дукельська.

Навчальна програма організована відповідно до розрядів, себто кваліфікаційних рівнів: у першому семестрі учні отримують третій розряд, під час випуску — вже четвертий.

За словами Світлани, виробниче навчання триває по шість годин два дні на тиждень. За кожним учнем наглядає наставник — майстер або бригадир.

Практику проходять протягом двох місяців у першому семестрі, та ще понад місяць — у другому. Працюють по сім годин, що майже дорівнює повноцінній робочій зміні.

Як мотивують учнів

"На виробництві є частина працівників, які налаштовують верстати та виконують основну роботу з деревооброблення, решта — складає деталі. Вмотивовані студенти стежать за першою, складнішою, частиною роботи та вчаться у цих працівників", — розповідає начальник з виробництва.

За його словами, дві третини учнів допитливі та вмотивовані під час виробничого навчання.

Учень дуальної освіти Дмитро Вагерич розповідає: "Під час навчання ми працюємо з напарниками — досвідченими деревообробниками, а під час практики маємо робити все самостійно, тому спершу виникали труднощі. Але ми швидко втягнулись у процес".

За його словами, учні розуміють, що від рівня їхньої роботи залежатиме стартова зарплата — її призначає бригадир, залежно від кваліфікації учня. Відтак учні намагаються навчитися всьому ще до працевлаштування.

За практику платять мінімальну зарплату: 50% від заробленого отримує училище, 50% — кожен учень.

"Де ви себе бачите?"

Працівники підприємства входять до атестаційної комісії. Очолює її технолог з виробництва. Одразу на захисті дипломних робіт учням пропонують працевлаштування на фабриці.

"За рік навчання вони звикають до підприємства. На момент випуску кожен розуміє, на якому процесі, з яким обладнанням хоче та, що важливо, вміє працювати. Голова комісії запитує кожного: "А де ви себе бачите?" Учні можуть обрати будь-яку роботу на фабриці", — говорить Сергій Хвалько.

За словами Світлани Дукельської, майже всі вони погоджуються, адже отримують працевлаштування за трудовою книжкою, медичне страхування та зарплату в 12-13 000 гривень. 

Але у зв’язку з різними обставинами, чи служба в армії чи переїзд, частина випускників з часом звільняється, тому запит на нові кадри є завжди.

"Ми точно не плануємо призупиняти співпрацю з училищем, навпаки — треба підтримувати і посилювати", — переконує Сергій Хвалько.

Автор – Христина Гаврилюк для Liga.net

Матеріали розроблені за підтримки Програми EU4Skills, спільно з Міністерством освіти і науки України. Програма "EU4Skills: кращі навички для сучасної України" фінансується ЄС і його державами-членами — Німеччиною, Фінляндією, Польщею та Естонією і має на меті підтримку впровадження реформи професійної освіти в Україні. Програма EU4Skills працює на національному рівні та у 7 обраних областях: Вінницькій, Полтавській, Запорізькій, Рівненській, Львівській, Миколаївській, Чернівецькій.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії.