Пояснення

Історія | RE:Ukraine. Як команда Слави Балбека зробила систему модульних містечок для переселенців

10 хвилин
RE:Ukraine. Як команда Слави Балбека зробила систему модульних містечок для переселенців - Фото
Фото: Balbek Bureau
28.05.2022, 08:00

LIGA.Life розповідає, яке житло хоче створити для переселенців команда архітектора Балбека і чим воно відрізняється від інших модульних містечок

Balbek Bureau – одна з найбільших і, певно, найтитулованіших українських архітектурних і дизайн-студій із проєктами в Сан-Франциско, Пало-Альто, Лондоні та Китаї.

Його засновник Слава Балбек переконаний: "Люди, в чий будинок влучила ракета, в тимчасовому житлі мають почуватися гідно". 

Re:Ukraine/refugee houses system – один із перших в Україні архітектурних проєктів, спрямований на подолання наслідків війни, який існує не лише на словах. Команда Балбека створила концепт модульних містечок для переселенців, де буде комфортно жити, а помешкання підлаштовуватимуть під потреби різних родин. 

Будувати слід біля зруйнованих міст

Ідея проєкту спала на думку Славі в середині березня, коли він вивозив дружину на захід України. 

"Нам у Стрию через знайомих вдалося знайти квартиру, але в жахливому стані. Тоді особисто відчув проблему переселенців", – пригадує архітектор. Відтоді команда бюро ламала голову, як створити комфортне тимчасове житло переселенцям.

За роботу архітекторам ніхто не платить. Це принципова позиція, зауважує Слава. 

Спочатку думали будувати на заході України, розповідає Балбек. Та після спілкування з переселенцями зрозуміли: важливо будувати біля розбомблених і розвалених міст. Адже люди не хочуть переїжджати далеко від своїх домівок, навіть якщо покинули їх в екстремальних умовах, коли йшли бої. 

"Як тільки звільняють місто, люди повертаються. Хочуть мати можливість за 15 хв дійти до свого города чи хати. У тій же Бучі комунальники у міру сил лагодять місто, але половину відновлень люди роблять самі", – наголошує архітектор. 

Дизайн житла для переселенців

За задумом, модульне містечко має бути тимчасовим рішенням для проживання кілька місяців, пів року чи рік. Хоч сама система будівництва дозволяє жити 5-10 років.

У бюро проаналізували понад 20 проєктів такого житла у різних країнах, зокрема побудовані в Україні після 2014 року. 

Там майже немає загальних просторів, каже Слава. Це ділянка з вагончиками, поєднаними коридором. "Людина може бути або в вагончику розміром 2,5/5 м або у коридорі, або на вулиці – більше варіантів немає", – розповідає Балбек. Таке житло дало можливість вижити частині родин. Але схоже на казарми. 

Натомість команда Балбека пропонує будувати за принципом мінімального комфорту. Замість стандартного мінімуму під час будівництва містечка для переселенців запланувати вдвічі більше санвузлів і зон персонального комфорту. Коридори в житлових модулях ширші. Та обов’язково – місце для загального простору. Це як лоббі готелю чи хол гуртожитку, пояснює Балбек. Місце, де можна провести час у теплі та світлі, попрацювати чи почитати книжку на дивані.

"Загальні приміщення, за нашим задумом – це 20-25% від площі, виділеної під будівництво. Маючи можливість встановити 100 домівок, краще встановити 80 на тій самій площі, але побудувати їх за принципом мінімального комфорту", – вважає архітектор.  

Пропонують будувати житлові модулі двох типів:

1) Квартирного. Три блоки, поєднані в один комплекс, з власною кухнею, двома окремими кімнатами, власним санвузлом. Виходить маленька квартира до 40 квадратних метрів. Це одноповерхові модулі.

2) Двоповерхові комунального. У людини є персональний житловий модуль на 18 квадратних метрів. А все інше – спільне: кухня, вітальня, санвузли, кімнати для прання, для матері з дитиною, маломобільних груп. У таких модулях можна розмістити більше людей. 

Під час проєктування нової ділянки архітектори комбінують типи модулів. Адже різна щільність заселення. В комунальному модулі проживатиме більше людей.

"Ми не знаємо склад сімей, які там житимуть. Якщо буде багатодітна сім'я, то їм краще жити в модулі квартирного типу, а не в кімнаті зі спільною кухнею", – зауважує Слава.

Будівництво, за словами Балбека, має складатися з двох частин: 

1) Будується так званий white box. Фасад, екстер’єр, зовнішнє та внутрішнє облаштування. В кімнатах є розетки, вимикачі, але кімнати порожні. 

2) Меблюють модулі залежно від родини, яка має там жити. Тобто матері з дитиною не ставитимуть двоярусні ліжка. "На першу хвилю має складатися список, які родини проживатимуть у модулях, щоб кімнати оснащувати під конкретний сценарій їхнього життя", – пояснює Балбек. 

В бюро є п’ять-шість сценаріїв меблювання житла. Щоб скласти їх, опитали багато сімей.

"Кожна родина звикла жити по-різному. Тому кожен, хто користуватиметься модулем, може щось пофарбувати, наприклад", – додає Балбек. 

Коли перша хвиля переселенців виїжджатиме, модулі можна трансформувати під інші родини. У бюро розуміють, що всіх переселенців охопити не зможуть, тому наголошують, що мають бути державні правила. Утім, Балбек вважає неправильним, якщо туди селитимуть лише одну категорію переселенців (наприклад, лише багатодітних мам, чи з інвалідністю тощо). 

З чого будувати та скільки це коштує

Архітектори розглядають чотири варіанти будівництва модулів:

- дерев'яні каркаси,

- металеві каркаси з профілів,

- СІП-панелі,

- сендвіч-панелі. 

Середня вартість будівництва без меблювання – $120-130 за м². Із зовнішнім та внутрішнім упорядженням, залежно від технології будівництва, найвигідніша ціна $380-520 за м². Коли будуєш із дорогами, з під’їздами, з енергетичним вузлом, ціна зростає ще на $150. 

За ідеєю, модулі мають розбиратися, щоб можна було перевезти їх до іншої частини країни. Під час демонтажу якась частина руйнується, в середньому, на смітник іде близько 25%. Тому під час планування проєкту зважають на це. 

"Якщо будувати на полі, то під час демонтажу майже нічого не має лишитися. Навіть дорогу хочемо робити не з асфальтування, а з блоків, які можна прибрати", – пояснює Балбек. 

За проєктом у бюро намагаються класифікувати кожну ділянку і кожен генплан, щоб вивести проєктний калькулятор. Він дозволить зрозуміти, яка плюс-мінус потрібна інвестиція для будівництва тієї чи іншої конфігурації. 

Також бюро долучило юридичні компанії, які зараз напрацьовують рішення трьохсторонньої домовленості та відповідальності для схеми win-win для держави, землевласників та інвесторів. Щоб всі були в "плюсі" від проєкту. 

"Все складніше отримувати пожертви типу "ось мільйон доларів, не хочемо його назад". Набагато більше тих, хто хоче дати мільйон доларів, але повернути хоча б частину інвестицій за якийсь час. І ми маємо це пропонувати", – зауважує Балбек. 

У середині квітня його команда презентувала в Офісі Президента свою систему модульного містечка і поділилася напрацюваннями проєкту меморіалу біля Ірпінського мосту "Відкритий перелом". Проєкти сподобалися, але співпраця архітекторів із державою поки на етапі комунікації. 

Державний механізм, каже Балбек, міцний, але повільний. Тому зі свого боку архітектори працюють, не чекаючи "відмашки" від держави. "Щоб коли держава скаже: "Гайз, готові вас слухати", – проєкти були більш готові", – пояснює він. 

Читайте також: Як самому обрати адекватного архітектора, як формує ціну за свою роботу, та ознаки хорошого і поганого спеціаліста

Де можуть побудувати таке житло

Бюро веде перемовини зі створення поселень в Ужгороді, Тернополі, Тячеві, Києві. Опрацювали різні генплани для розуміння, скільки треба грошей і всього іншого для будівництва. 

Вже відомо, наприклад, що тимчасове поселення на 5500 мешканців з'явиться під Збаражем. 

Містечко відрізнятиметься розвиненою інфраструктурою та можливістю працевлаштування мешканців. На території працюватимуть магазини, заклади харчування, дитсадки й початкова школа. Біля річки облаштують зону для відпочинку. 

Проєкт реалізують з ініціативи й за підтримки Made in Ukraine, МБФ "Українська сім'я", міського голови Збаража й тернопільських підприємців. 

Команда Балбека розробила схему генплану поселення на ділянці площею 40 га. Зараз ініціатори проєкту шукають фінансових партнерів і партнерів із благоустрою території. 

Вже визначена ділянка для початку будівництва в Чернівцях. 

Є інвестор, готовий покрити будівництво тимчасового поселення для переселенців під Бучею, розповідає Балбек. 

Деталі щодо цих будівництв – скільки людей поселять, хто фінансує – архітектор поки не називає: "Щойно забудовник буде готовий поширювати інформацію, вона стане доступною".

Що і як побудують під Києвом

Днями почали пілот, щоб створити реальний житловий модуль під Києвом. Мета – довести реалістичність Re:Ukraine, каже Балбек: "Щоб охочі могли пройти повз побудований модуль, зайти до кімнати, подивитися".

Планують побудувати два житлових модулі, квартирного та комунального типу. Поселять там 15 різних родин. 

Блок квартирного типу об'єднуватиме безкоштовне помешкання для сімей, офіс команди RE:Ukraine та кілька виставкових кімнат. Блок комунального типу виконуватиме дві функції: робочу й житлову. На першому поверсі розташують коворкінг, щоб мешканці секції могли працювати та навчатися. На другому – кімнати для проживання.

Очікують, що пілот допоможе протестувати темпи будівництва та технології, скільки коштує підтримувати модулі в належному стані, забезпечувати роботу комунальних служб, як умовний ЖЕК.

Під час пілоту планують побудувати окремий модуль, щоб збирати та розбирати його. Хочуть зрозуміти, скільки переїздів витримують модулі, який % матеріалів залишається цілим після демонтажу. Це важливо для інвесторів. "Якщо інвестор будує ділянку на три роки, має чітко розуміти, що, побудувавши за 10 000$ модуль, після перевезення його потім до іншого місця зможе 50% зекономити", – пояснює Балбек.

Наразі вже мають кілька запитів від землевласників під Києвом, від постачальників матеріалів та фінансових партнерів, готових долучитися до пілоту. Незабаром обиратимуть, де саме починати будівництво. Планують будувати модулі три-чотири місяці, загалом пілотний проєкт триватиме рік. 

На етапі будівництва команда Балбека продовжить консультувати, виїжджати на об’єкти, супроводжувати безкоштовно. 

"Не збираємося на цьому заробляти. Це принципово. Зароблятимемо на інших проєктах", – пояснює Слава. 

Команда Балбека отримувала пропозицію співпраці від Польщі, Литви, Нідерландів, які хотіли побудувати подібні містечка для українських переселенців у себе. Щоб зменшити навантаження на свої міста. "Але ситуація стабілізується, "заспокоюються", – каже Слава. Був запит зі Штатів, але українських переселенців це не стосувалося. 

Перші два місяці повномасштабної війни в роботі бюро був майже штиль. Багато замовлень зупинилося. Якщо до 24 лютого було близько 35-40 проєктів, то після – залишилося 10%, розповідає архітектор: "Третина працівників пішли волонтерити або служити в ЗСУ чи ТрО, третина були в тимчасовій окупації або виїхали без техніки".

Однак уже потроху повертаються українські клієнти, розморожуються заморожені об’єкти. А завдяки медійному спалаху навколо RE:Ukraine (про проєкт написали десятки світових медіа), бюро отримало кілька міжнародних замовлень.

Читайте також: 

Ірина Петренко
Ірина Петренко
журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини