Пояснення

Наукою по ковіду | Стаціонари з хворими на коронавірус: чого очікувати, коли прийде біда. Дослідження й цифри

6 хвилин
Стаціонари з хворими на коронавірус: чого очікувати, коли прийде біда. Дослідження й цифри - Фото
Ілюстративне фото: depositphotos.com
01.12.2021, 08:45

Лише вдумайтесь, за кілька тижнів листопада сталося понад 14% усіх летальних випадків з початку пандемії!

В Україні все більше людей зіштовхуються із захворюванням на ковід. Можливо, це не торкнулося особисто вас, проте зараз важко знайти родину, колектив або спільноту, яку коронавірус оминув. І, хоча більшість випадків цієї хвороби легкі, ситуація щодня стає більш критичною.

Якщо вам здалося, що цей пасаж занадто драматичний – звернімося до офіційної вітчизняної статистики.

За перші чотири тижні листопада (дані на 23 листопада) було майже 48 000 підтверджених випадків ковіду, які вимагали госпіталізації. А кількість померлих внаслідок коронавірусної хвороби – майже 12 000. 

Дійсно, більшість смертей – люди старші 60 років. І для противників вакцинації цей факт якимось дивом підтверджує неважливість ковіду. Але за ці чотири тижні померло понад 1000 людей віком від 50 до 59 років і ще понад 600 людей молодших за 49 років. 

Як бачимо зі щоденної статистики, це не дуже лякає наших співвітчизників: на 24 листопада лише трохи більше 24% українців повністю вакциновані

Саме тому розповідаємо про те, що відбувається із пацієнтами з ковідом в лікарнях.

Проблеми тих, хто з ковідом потрапив до лікарні

Пацієнти, яких госпіталізували, потребують ретельного нагляду. Ключові можливості, доступні в лікарні, – постійний моніторинг з боку медперсоналу. Стан пацієнтів з тяжким ковідом може змінюватися різко. Тому оцінка таких параметрів як частота серцевих скорочень, частота дихання, сатурація (тобто насичення гемоглобіну киснем) – є вкрай важливою. 

Деякі пацієнти – в критичному стані, тобто мають серйозний ризик померти. Таких госпіталізують до відділень інтенсивної терапії. Там постійно моніторять їхні життєві показники. Крім іншого, є доступними складніші медичні процедури, такі як штучна вентиляція легень.

Коли стан тяжкохворих пацієнтів покращується, коли їхня дихальна та серцево-судинна система стабілізує свої функції, вони повертаються у звичайні ковідні відділення.

То з якими проблемами стикаються пацієнти, госпіталізовані з ковідом?

Ковід уражає легені. Внаслідок цього зменшується кількість кисню в крові, тобто виникає гіпоксія.

І це вкрай небезпечно, адже за таких умов не можуть працювати нормально ні серце, ні мозок, ні нирки, ні безліч інших наших систем органів.

Саме тому багато пацієнтів із ковідом потребують кисневої терапії. У звичайному повітрі кисню лише 21%. Хворим із ураженими легенями дають кисневу маску, через яку подають суміш зі значно більшою концентрацією кисню, що дозволяє боротися з гіпоксією. За допомогою такої маски можна підвищити відсоток кисню у вдихуваній суміші до 60%.

Але це працює лише доти, поки пацієнти здатні дихати самі. Кожен наш рух (зокрема, кожен вдих та кожне скорочення серця) потребує витрат енергії. Енергія в достатній кількості в наших клітинах виробляється лише за наявності кисню. Тому в умовах гіпоксії іноді кисню недостатньо для потрібного енергоутворення.

Отже, в людини просто може забракнути сил на дихання.

У такій ситуації жодна маска з киснем не допоможе, і медики вдаються до механічної вентиляції легень. 

У справу вступає апарат, який не просто подає кисень, а ще має компресор для "надування" легень. Тобто тепер енергію, необхідну для дихання, ми беремо не в клітинах, а в лікарняній електромережі.

Механічна вентиляція легень сама собою не виліковує пошкоджені легені.

За допомогою цієї технології лікарі виграють час, дають можливість організму виживати, поки легені відновлюються за допомогою власних ресурсів організму. За дуже багатьох патології (особливо тяжких) все, що ми можемо зробити, – це створити оптимальні умови, в яких організм встигне впоратися з хворобою. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин

Механічна вентиляція легень – надзвичайно корисна технологія, але і непроста. Окремий челендж – під’єднання людей до дихальних апаратів. У більш легких випадках це здійснюється через спеціальні маски, які закріплюються на голові як шолом.

В інших – пацієнти потребують інтубації. Тобто їм у трахею вводять трубку, через яку апарат і здійснює вентиляцію легень. 

Для проведення інтубації в трахеї пацієнтам вводять препарати для наркозу (оскільки процедура вкрай некомфортна, а мучити людей нікому з медиків не подобається). Саме через ці препарати заінтубовані пацієнти на штучній вентиляції легень зазвичай перебувають не у свідомості, а в медикаментозному сні. І це може тривати днями чи навіть тижнями.

Тепер, коли ми уявляємо, що таке вентиляція легень, варто згадати деякі пов’язані з нею міфи. Наприклад, що через механічну вентиляцію пацієнти помирають, відповідно, треба від неї всіма силами відмовлятись і відбиватись.

Правда в тому, що пацієнти на механічній вентиляції дійсно мають вищі ризики померти. Але це обумовлено іншим: коли вам настільки погано, що ви не можете дихати самі, шанси померти зростають.

А втім, навіть у літніх людей із ковідом, які перебували на штучній вентиляції легень, кількість тих, хто вижив протягом 6 місяців від початку хвороби, сягала майже 60%.

Тому не варто боятися дихальних апаратів – так, вони з’являються в житті через погані обставини, але є дієвою технологією порятунку життя.

Крім проблем із диханням, коронавірусні пацієнти можуть мати порушення коагуляції (згортання крові). А саме – гіперкоагуляцію – тобто підвищення згортальної здатності. Це супроводжується тромбоутворенням, і залежно від місця, де ці тромби з’явились, викликає різні патологої. 

Наприклад, тромбоемболію (закупорку) легеневої артерії, тромбози глибоких вен кінцівок, ураження міокарда та інсульти.

Досить поширеними є тромбози мікросудин, які зумовлюють появу так званих "ковідних пальців".

Серед госпіталізованих з ковідом пацієнтів, згідно з дослідженнями, тромботичні ускладнення трапляються у 14%. А серед тих, хто потрапив у відділення інтенсивної терапії, тромбози спостерігаються у 57%.

Госпіталізація дозволяє оцінити стан згортальної функції крові та коригувати її спеціальними препаратами, які "розріджують" кров. Цікаво, що в медіа та соцмережах досить поширені лякалки про вакцини, які буцімто викликають тромбози, але про те, що ковід викликає тромбози набагато частіше, майже не говорять.

Загалом близько 45% пацієнтів, госпіталізованих із ковідом, матимуть те чи інше ускладнення.

Найчастіше це – патології серцево-судинної та дихальної системи. 

Втім, тяжкий перебіг ковіду також підвищує ризики ураження нирок. Функцією нирок є "очищення" плазми крові від непотрібних в організмі речовин. Тому в разі гострого ниркового ураження у пацієнтів з ковідом можуть розвинутися серйозні порушення водно-сольового балансу. 

Такі пацієнти отримують нирково-замісну терапію (гемодіаліз). Фактично замість нирок у них кров очищує апарат через спеціальні фільтри.

І одразу хочу сказати. Наведена у цьому відео інформація не є страшилкою – це просто опис того, чим є тяжкий ковід.

Є спокуса сподіватися на те, що серйозно хворіють та госпіталізуються лише люди з факторами ризику (вік, ожиріння, діабет тощо).

Але насправді відсутність хронічних захворювань не є гарантією гепі-енду: серед померлих у листопаді українців понад 16% не мали супутньої патології. Тобто приблизно кожен шостий померлий не мав вагомих факторів ризику.

Крім того, у лікарні з ковідом за три тижні листопада потрапило понад 2000 дітей та понад 7700 дорослих молодших 50 років.

За жовтневими даними, 94% госпіталізованих з ковідом українців не отримали жодної дози вакцини.

Стационары с больными коронавирусом: чего ждать, когда придет беда. Научные данные
Андрій Сем'янків (MedGoblin)
науковий редактор проєкту LIGA.Life Наукою по ковіду, анестезіолог, , к.м.н
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини