Sunny Bunny. Що відомо про погрози вдруге підпалити "Жовтень" через фестиваль ЛГБТ-кіно

У київських кінотеатрах "Жовтень" та KINO42 завершується перший український ЛГБТ-кінофестиваль Sunny Bunny. За кілька днів до його старту організатори почали отримувати погрози, а в соцмережах з’явилися заклики підпалити "Жовтень" і KINO42. Тож кінотеатри звернулися до правоохоронців із проханням забезпечити громадський порядок на локаціях. 

Погрози підпалу розглядають як серйозний ризик, адже подібні прецеденти вже були. Так, у 2014 році, коли Sunny Bunny був програмою міжнародного кінофестивалю "Молодість", у "Жовтні" виникла масштабна пожежа. Загоряння сталося 29 жовтня під час показу французького фільму "Літні ночі" про трансгендерних людей. 

Як кінотеатр "Жовтень" відновлювали після пожежі, чому справу перекваліфікували на "хуліганство" і чи існує реальна загроза цього разу? LIGA.Life поспілкувалася з організаторами фестивалю Sunny Bunny, очевидицею підпалу 2014 року, ексдиректоркою "Жовтня" та координатором громадської організації "Врятуй Жовтень".

2023 рік. Погрози та заклики до підпалу

Напередодні відкриття Sunny Bunny у соцмережах почали з’являтися пости із закликами "завітати" на захід і підпалити кінотеатри "Жовтень" та KINO42. Директор кінофестивалю Богдан Жук розповідає: пост однієї із праворадикальних груп у Telegram почали масово поширювати 21 червня.

"Там не було прямого заклику до підпалу, але був зрозумілий посил. Мовляв, нагадуємо, що з 22 жовтня у кінотеатрі починається фестиваль, радимо на нього завітати. І фотографія пожежі у "Жовтні" 2014 року. В наступні дні на сторінках обох кінотеатрів у соцмережах вже з’являлися усілякі коментарі з погрозами", — пригадує він. 

На фестивалі Sunny Bunny представлено 60 фільмів у основних та спеціальних програмах. Однак, зазначає Богдан Жук, у соцмережах почали ширити неправдиву інформацію про те, що в одній із програм представлять фільм італійських режисерів про любов 17-річного харків’янина та 19-річного російського військового. 

"Було кілька фейків про фестиваль, зокрема про цей італійський фільм у програмі, якого в нас ніколи не було. Про це теж згадували у коментарях і писали погрози", — розповідає директор Sunny Bunny. 

Після появи закликів спалити кінотеатри, "Жовтень" і KINO42 звернулися до Національної поліції з проханням забезпечити громадський порядок, а організатори фестивалю винайняли додаткову охорону. Посиленням безпеки почали займатися після пожежі 29 жовтня 2014 року. Відтоді, зазначає Богдан Жук, додаткову охорону залучали постійно. Однак такої хвилі погроз раніше не було: 

"Я долучився до команди фестивалю у 2014 році й такого не пам’ятаю. Було кілька незначних протестів, люди виходили із транспарантами з якимись гомофобними заявами, одного разу хтось вкрав афішу перед входом у кінотеатр. Але це не були масові акції".

Активізацію противників кінофестивалю він пов’язує насамперед із тим, що цього року Sunny Bunny проводять вперше як окремий захід, а не як програму "Молодості". Це, додає Богдан Жук, посилює увагу радикально налаштованих людей до події. 

Наприклад, зазначає він, у програмі Sunny Bunny — показ українського фільму "Тато — мамин брат", який вийшов ще у 2018 році. У стрічці йдеться про чоловіка, чия сестра має проблеми із психічним здоров’ям, і йому доводиться стати батьком для своєї племінниці. 

"Усі ці роки ніхто не звертав уваги на фільм і не протестував проти нього. Аж тут люди чомусь вирішили, що це стрічка про інцест. Звісно, нічого такого тут і близько немає. Наша програма у відкритому доступі, її можна переглянути і легко все перевірити. Але люди, які почали це поширювати і коментувати, одразу роздули скандал, навіть не розібравшись", — пояснює директор фестивалю. 

Через подібні випадки агресія в бік організаторів Sunny Bunny та кінотеатрів "Жовтень" і KINO42 зростала. З’являлися погрози, заклики до підпалу. Враховуючи досвід 2014 року, команда фестивалю вирішила це не ігнорувати й одразу звернулася до поліції. Окрім посиленого патрулювання локацій, правоохоронці отримали скриншоти погроз. Надалі, сподівається Богдан Жук, розпочнеться розслідування. 

2014 рік. Підпал, відновлення і розслідування підпалу

Повністю ліквідувати пожежу в кінотеатрі "Жовтень" рятувальникам вдалося лише за добу — 30 жовтня. Тоді вогонь пошкодив покрівлю та перекриття даху, а також технічні приміщення та обладнання. На щастя, ніхто не постраждав. 

Одна з очевидців пожежі пригадує: у той вечір на фестивалі показували якийсь французький фільм. Уже через 10-15 хвилин після початку стрічки дівчина знудилася і разом із подругою вирішила вийти.

"Ми вийшли із зали на першому поверсі. Стоїмо менш як хвилину — аж тут двері відчиняються, звідти вибігає людина і кричить, аби їй терміново дали номер пожежної служби. Далі ще хтось вибіг, а через 30-40 секунд залу покинули усі. Був шок, людей вивели на вулицю. Ми стояли позаду кінотеатру і дивилися, як приїжджають пожежні автомобілі. Пам’ятаю, тоді хтось у натовпі сказав, що це був підпал", — розповідає Ірен МореОкеан. 

Думки розділилися. Одні вважали, що кінотеатр підпалили противники ЛГБТ-спільноти, інші підозрювали у цьому недобросовісних забудовників, які хотіли позбутися "Жовтня" та побудувати на його місці щось інше. 

Слідству вдалося встановити двох студентів, які закинули у приміщення фаєри, що й призвело до пожежі. Ті пояснили, що хотіли зірвати показ стрічки та продемонструвати негативне ставлення до ЛГБТ-фільмів. Тож прокуратура перекваліфікувала кримінальну справу зі "знищення майна шляхом підпалу" на "хуліганство і незаконне зберігання зброї та бойових припасів". 

Однак представники кінотеатру та спільнота, яка сформувалася навколо захисту "Жовтня", висловили свою незгоду з таким рішенням, і вже за пів року кримінальну справу про умисний підпал поновили. 

"Експертиза довела, що у кінці зали біля вентиляційної шахти був розлитий бензин. Те, що ті хлопці кидали на перші ряди шашки і цим нібито проявляли протест проти показу ЛГБТ-фільму — це була постановка. Доведено лише те, що це був кримінальний підпал. А хто був замовником, досі невідомо", — розповідає LIGA.Life директорка кінотеатру "Жовтень" у 2000-2018 роки Людмила Горделадзе.

Вона зазначає, що упродовж кількох років до пожежі розвитку кінотеатру намагалися постійно завадити — через суди та іншими способами. Тому, на її думку, підпал могли влаштувати для того, аби відібрати приміщення. 

"Шашки — це була постановка. Вони закрили задню частину залу, де почався вогонь, і цим ускладнили роботу пожежникам. Рятувальники нічого не бачили, їм доводилося працювати із тепловізорами — і це затягнуло час. Тому, я думаю, було дві складові цього підпалу: справді підпал у задній частині приміщення і шашки у перших рядах, які мали відвести увагу слідства", — додає ексдиректорка "Жовтня". 

Після відновлення провадження про кримінальний підпал у справі змінили слідчого — відтоді, за словами Людмили Горделадзе, нічого не відомо. Представники кінотеатру та громадської організації "Врятуй Жовтень" займалися відновленням "Жовтня". Зокрема, у наступні місяці після пожежі відбувалися акції на підтримку кінотеатру, благодійні заходи та комунікація із владою щодо конкретних рішень.

"Перше, ми вимагали відновити кінотеатр за бюджетні кошти таким чином, щоб зберегти його площу і зовнішній вигляд. Друге — знайти і покарати злочинців, які вчинили підпал. І третє — після відновлення надати будівлю кінотеатру в оренду колективу, що й було зроблено", — додає ексдиректорка "Жовтня". 

У результаті, зазначає вона, страхова компанія виплатила збитки за пошкоджену будівлю КМДА  і ТОВ "Кіноман" — за знищене обладнання. Однак у 2014 році курс долара до гривні суттєво зріс, тому ринкова вартість була невідповідною. 

"Місто отримало близько трьох мільйонів гривень компенсації, а наше підприємство — 1,4 мільйона гривень за обладнання, яке коштувало щонайменше $200 000. Потім почалося відновлення, суму на яке в бюджеті заклали на основі минулих розцінок. Зрозуміло, що інфляційні процеси усе дуже змінили. Але була воля влади, і менш ніж за рік за 53 мільйони гривень була відновлена будівля", — пригадує Людмила Горделадзе. 

Аби придбати необхідне обладнання, кінотеатр звернувся за допомогою до бізнесу. Запустили фонд, завдяки якому зібрали близько пів мільйона гривень, продавали квитки "наперед", вигадали проєкт меценатських крісел за 3000 гривень — і поступово зібрали кошти. 

Чи є паралелі?

Людмила Горделадзе зазначає: порівнювати нинішню ситуацію з погрозами підпалити кінотеатр та подію 29 жовтня 2014 року не варто, адже обставини були зовсім інші. Однак, вважає вона, рішення організаторів посилити охорону на фестивалі Sunny Bunny — правильне. 

А от координатор громадської організації "Врятуй Жовтень" Сергій Щелкунов схожість бачить: 

"Погрози підпалу, як і підпал 2014 року, я вважаю актом тероризму. Життя багатьох людей опинилися під загрозою, була знищена культурна спадщина міста. Думаю, для багатьох це була дуже сильна травмувальна подія: для киян, для любителів Подолу і фанатів кіно. Але це також стало для нас можливістю підтвердити, що в Україні є громадський рух, який може консолідуватися навколо цінностей". 

Він зазначає, що після підпалу "Жовтня" у 2014-му кінотеатр став більш захищеним від пожежі, як того вимагають норми. У приміщенні встановили сучасну пожежну систему, індикатори та новітні вогнегасники, обладнали пожежні виходи. Однак соціальну безпеку громадян, які відвідують подібні культурні заходи, кінотеатр не може забезпечити. Тому це зобов’язана зробити поліція.