Тромби після щеплення від коронавірусу – вакцинуватися чи ні? Огляд наукових досліджень

Спочатку вакцину AstraZeneca ухвалив Європейський регулятор фармацевтичних препаратів – Європейське Агентство з лікарських засобів (ЕМА). 

Далі її почали запроваджувати європейські країни. Саме так, країни члени ЄС вакцинували своїх громадян тією ж вакциною, що і ми. Однакова вакцина під різними торговими марками.

Дещо згодом з’явилися повідомлення, що у деяких осіб після щеплення AstraZeneca реєстрували тромбози.

Але після того, як почали виявляти поодинокі випадки тромбозів, використання вакцини AstraZeneca тимчасово призупинили, аби розслідувати ситуацію. Згодом, 7 квітня, комісія оголосила, що зв’язок між щепленням AstraZeneca та тромботичними ускладненнями не можна виключити повністю, однак все одно дозволила вакцинування. І воно успішно продовжилось.

То чи дійсно вакцина вбивча і чи виправдане її застосування? Пояснюємо у спецвипуску "Наукою по ковіду".

Що ми знаємо про тромбози після щеплення проти ковіду

По-перше, тромбози у вакцинованих проти ковіду були надзвичайно рідкісним явищем. Якщо залишити поза фокусом страхітливі повідомлення в медіа, виявиться, що на сьогодні існує дві наукові публікації, присвячені цій темі, обидві в авторитетному журналі New England Journal of Medicine. 

Перша розповідає про досвід Німеччини та Австрії, де зареєстрували 11 випадків тромбозів. На той момент у Німеччині чверть від усіх вакцинованих були щеплені саме вакциною AstraZeneca.

У другій статті йдеться про п’ять пацієнтів з тромбозами в Норвегії. Загалом в Норвегії препаратом від AstraZeneca щепили на той момент понад 130 000 осіб. 

Чому хтось взагалі звернув увагу на тромбози після вакцинації та пов’язав ці події?

Справа в тому, що у більшості випадків тромби утворюються у венах нижніх кінцівок, тобто – на ногах. Потім вони можуть мігрувати та закупорювати судини легень, але виникають зазвичай саме в глибоких венах ніг. 

Натомість зараз у пацієнтів тромби формувалися у судинах мозку та черевної порожнини. 

Цікаво, що подібні тромбози спостерігають за зовсім іншого стану – "гепарин-індукованій тромбоцитопенії". 

Гепарин – препарат, яким лікують тромбози. У рідкісних випадках може викликати формування згустків крові у судинах. 

Клінічна картина "потенційно післявакцинальних" тромбозів дуже схожа на рідкісні наслідки лікування гепарином з одного боку, а з іншого – пацієнти з зареєстрованими ускладненнями у вигляді тромбозів не отримували гепарин. 

В останні роки з’явилися дані, що для подібних тромбозів тригерами можуть бути певні препарати (не лише гепарин), епізоди вірусних або бактеріальних інфекцій, деякі оперативні втручання (наприклад, заміна колінного суглобу) тощо. 

Чи пов’язані післявакцинальні тромбози саме з вакциною AstraZeneca?

Сказати важко. Навіть якщо так, вченим ще доведеться розібратись, який саме аспект вакцини є пусковим механізмом для розвитку тромбозів.

Справа в тому, що кількість випадків настільки мізерна, що це не дозволяє робити якісь висновки зі статистичною достовірністю. 

Наразі відомо, що жінки мають це ускладнення частіше. У "німецькому" дослідженні, згаданому вище, з 11 постраждали жінок було дев’ять. А їх середній вік – 36 років (найстаршій було 49). У "норвезькому" дослідженні з п’яти пацієнтів жінок було четверо, віком від 37 до 54 років.

Знаючи це, зрозуміло, чому деякі регуляторні органи країн почали обмежувати мінімальний вік для кандидатів на вакцинацію AstraZeneca. 

Тобто рішення, найімовірніше, більш популістське і менш наукове. Адже узагальнень про демографію та інші характерні особливості постраждалих від поствакцинального тромбозу ми наразі не маємо.

Що буде далі? Щеплювальна кампанія триватиме, а за вакциною AstraZeneca стежитимуть мільйони очей. У деяких осіб після вакцини реєструватимуть побічні реакції. У рідкісних випадках це будуть тромбози. І "публічність" вакцини зіграє з усіма злий жарт. 

Оскільки до щеплених людей прикута більша увага зараз, кожен тромбоз, який у них станеться (не важливо, викликаний вакциною чи ні) буде неодмінно помічений. Більше того, провину за нього, імовірно, покладуть саме на вакцину. Через це є ризик отримати завищений показник.

Згодом, коли даних побільшає, вчені зможуть визначити, чи є зв’язок між тромбозами та вакциною, які існують фактори ризику, та як можна оптимізувати використання препарат від AstraZeneca.

Описані тромбози не є якимось унікальним явищем, котре не можна пояснити нічим іншим, аніж вакциною. Тромбози різного характеру і локалізації стаються у людей постійно. 

Після повідомлень про тромбози ВООЗ задекларувала, що ризики від вакцини не переважають ризики від ковіду, тому вакцинуватись треба.

Також хибною є думка, що на ринок випустили недосліджений препарат, котрий може виявитись отрутою. Можливі ускладнення у вигляді тромбозів тільки тому і помітили, що до всіх вакцин (і AstraZeneca зокрема) прикута максимально пильна увага медиків, вчених, громадськості  та органів влади. 

Вакцину вивчили на етапі клінічних досліджень, під час яких тромбозів не спостерігали. А коли її випустили на ринок, то за препаратом, як і будь-яким іншим, продовжують спостерігати, збирати нові дані та робити висновки.

Наразі висновок відповідальних фахівців такий: ми не можемо точно сказати, чи дійсно AstraZeneca здатна викликати ускладнення у вигляді тромбозів. Але точно знаємо, що частота тромбозів, які реєструють у деяких людей після щеплень, надзвичайно низька. 

Ризик тромбозів після вакцини оцінюють десь 4-6 випадків на мільйон вакцинацій. Із летальністю у 25%.

Тобто з мільйона вакцинованих можна очікувати одну смерть від тромбозу (якщо вакцина дійсно викликає тромбоз, а ми цього не знаємо). Очевидно, що з мільйона хворих ковідом помре більше однієї людини. 

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для українських родин