"Я говорю з чат-ботом, бо більше нема з ким": чому ШІ стає другом, партнером або терапевтом

Уявіть: людина щодня годинами розмовляє з чат-ботом. Ділиться переживаннями, питає поради, навіть відчуває зв’язок. Вона знає, що "співрозмовник" – не справжній. Але мозок реагує так, ніби перед нею – жива істота.

Люди формують міцні емоційні зв'язки з чат-ботами, починають прив’язуватись до штучного інтелекту, іноді загострюючи почуття самотності. А ті, хто користуються ChatGPT для виконання щоденних завдань, можуть втратити навички критичного мислення та мотивацію.

Спеціально для LIGA.net клінічний психолог Олександр Конев розповів:

• чому ми прив’язуємося до ботів і до чого тут самотність?
• чому ми хочемо, щоб ШІ вирішував за нас, коли самі не можемо визначитись?
• як не втратити себе в контакті з віртуальним "іншим"?

Чому люди емоційно прив’язуються до чат-ботів або ШІ?

ШІ створює ефект "емоційного дзеркала" без ризику. З ним можна говорити на особисті теми без страху, що тебе переб’ють, не зрозуміють або просто втомляться слухати. Це вже чимала рідкість у сучасному спілкуванні. Особливо якщо людина давно в ізоляції – емоційній або соціальній, коментує для LIGA.net Олександр Конев.

– Така взаємодія не дає повноцінного досвіду близькості, але імітує її на базовому рівні. Є реакція, є увага, є підтримка. Усе це створює ілюзію контакту, у якому нічого не загрожує: можна бути собою, не бути занадто обережним, не витрачати енергію на "правильне" формулювання або саморегуляцію.