Пояснення

Розбір | Завдання у Viber, втрачені знання та школа влітку: яким був навчальний рік 2020-2021

12 хвилин
Завдання у Viber, втрачені знання та школа влітку: яким був навчальний рік 2020-2021 - Фото
Ілюстративне фото: depositphotos.com
28.04.2021, 11:00

Чи можливо перевірити знання учнів через ЗНО та чи планують в Україні досліджувати якість знань, які діти здобули під час дистанційного навчання.

Закриті школи минулоріч серйозно вдарили по учнях початкових класів. Особливо помітними були втрати в навчанні в сім'ях з низьким рівнем освіти.

Про це свідчать результати дослідження Оксфордського Центру демографічних наук, засновані на даних, зібраних у Нідерландах, де школи закривали на вісім тижнів. 

Учні молодших класів втратили щонайменше 20% прогресу у навчанні, якого вони зазвичай досягають за рік. У родинах з низьким рівнем освіти цей показник сягав 50%. Це  за умов, що дистанційне навчання там організували на високому рівні.

Тож уряд Нідерландів виділив так званий "кризовий пакет" допомоги освіті на 8,5 млрд євро. Їх спрямують на збільшення кількості персоналу школи, літні програми репетиторства та ресурси на підтримку психічного здоров'я учнів.

На думку дослідників, результати є "жахливими" і, найімовірніше, відобразяться на міжнародному рівні, враховуючи факт, що чимало країн були непідготовлені до викликів дистанційного навчання, яке продовжується й у 2021 році.

Яка ситуація в Україні

Україна стала однією з країн, де дистанційне навчання практично провалили. Зокрема, ми не знаємо, скільки учні уже втратили у навчанні, і скільки ще втратять. Повноцінних досліджень знань школярів у країні досі не провели. 

"Щоб знати, як компенсувати втрати освіти під час пандемії, потрібні якісні освітні вимірювання. Нерівний доступ дітей до освіти через відсутність або нестачу комп’ютерного обладнання, поганий інтернет, психологічні особливості щодо сприйняття інформації дітьми різного віку та інші фактори вплинули на рівень знань. 

Але ні заклади освіти, ні держава не володіють інформацією про ці втрати і не можуть виробити план їхньої компенсації та компенсувати ці знання. Тому нам конче необхідні моніторингові дослідження рівня знань учнів під час дистанційного навчання", – каже освітній омбудсман Сергій Горбачов.

Якість освіти, за його словами, безпосередньо пов’язана з тим, наскільки вона доступна, як організоване дистанційне навчання і наскільки діти можуть засвоювати ці знання. 

Тому ми в Україні, додає Горбачов, мусимо визнати, що для тих, хто вчиться, особливо школярів, нерівність доступу до освіти лише загострилася.

Додає: 2531 школа в Україні розташовані в населених пунктах, де немає жодного провайдера, тому вчителі та учні не можуть під'єднатися до якісного інтернету. Усе це впливає на рівень знань.

Що кажуть освітні експерти

За словами ексрадниці міністра освіти та науки, співзасновниці ГО "Смарт освіта" Іванни Коберник, українські школи закінчують 2020-2021 навчальний рік з усвідомленням, що дистанційне чи змішане навчання може надовго увійти в наше життя і що держава не надає їм жодної підтримки.

"МОН так і не взяв на себе ролі координатора в цьому процесі, не запропонував механізмів вимірювання і подолання прогалин в знаннях, ніхто не вимірює реальних результатів дистанційного навчання, не пропонує жодних компенсаційних механізмів. 

Уряд Великої Британії виділив мільярд фунтів і набирає 15 000 вчителів, хто готовий працювати менторами та репетиторами з дітьми, які відстали під час карантину. Уряд Нідерландів виділив понад 8 млрд євро на різні заходи додаткової роботи з дітьми, в Україні – тиша", – каже Коберник.

На її думку, позиція міністерства освіти така, що, якщо не знаєш реального стану справ, то можна нічого не робити. При цьому експертка запевняє: механізми є – у законі "Про повну загальну середню освіту" закладена можливість оплати вчителям індивідуальних консультацій і роботи в малих групах. 

"Але МОН і уряду треба зробити свою частину роботи – розробити порядок використання коштів на такі цілі. Цього не відбувається. І найбільше від цього страждають діти з неблагополучних сімей. Якщо їхні батьки не розуміють цінності освіти, не займаються розвитком дітей, а школа закрита – ці діти ще сильніше відстають від своїх благополучних однолітків. Пандемія перервала цілісний освітній процес на довгий час і сподіватися, що діти просто повернуться до шкіл і все виправиться, не доводиться", – вважає Коберник.

Наголошує: потрібні вимірювання результатів школярів – не для оцінки в табель, а щоб дітям допомогти.

Співзасновниця ГО "Батьки SOS" Альона Парфьонова вважає, що навчальний рік 2020/2021 оголив всі старі проблеми української освіти. 

За літні місяці всі дотичні до освіти мали би врахувати помилки весни 2020 року, адже було вже більше інформації й розуміння, що саме гібридна форма навчання стане основною у цьому навчальному році, що очне та дистанційне навчання супроводжуватиме нас весь рік, вважає Парфьонова. 

Адже за весну 2020 року стало ясно, де у школах немає інтернету і техніки, де у батьків є проблеми доступу до освіти через брак гаджетів.

"Ми побачили відсутність програмного забезпечення для дистанційної освіти. Це і загальнонаціональні платформи для вчителів/дітей/батьків, і програми для перевірки засвоєння матеріалу, що значно полегшує роботу педагогів, це і навчання педагогів, як цим користуватись. Але державної підтримки, окрім наказів і рекомендацій, просто не було.

У регіонах всі побачили нерівний доступ до освіти дітей. Одні школи впорались із викликами, а інші чекали, що само якось владнається. Але так не сталося.

У 20/21 навчальний рік ми увійшли з тими самими граблями та розбитими лобами: без матеріально-технічної бази, без якісного контенту для організації освітнього процесу і з надією, що все буде добре", – розповідає співголова "Батьків SOS". 

Каже: за скаргами у групі чітко бачили, коли та чи інша школа йде на дистанційну освіту, адже тоді з’являлося коло питань про організацію дистанційної освіти та якість освітнього процесу: "Чи завдання у Viber є формою дистанційної освіти?", "Що робити, коли вчитель не проводить уроки у Zoom?", "Чи повинна дитина вмикати відеокамеру на уроці в Zoom?", "Чи має право вчитель вигнати дитину з Zoom-уроку?", "Якій обсяг домашніх завдань має задавати вчитель такого-то класу?", "Як оцінюватимуть через дистанційну освіту?" тощо.

"Багато повідомлень про якість підручників, зворотний зв'язок з вчителем. Бо так сталося, що завдання у Viber є, а перевірки та зворотного зв'язку з вчителем немає. Якість підручників стала мейнстримом під час жорсткого локдауну – батьки почали заглядати у підручники й дізналися про їхню якість.

Дізналися батьки й діти про інформаційну компетентність деяких вчителів. Як не прикро, але рівень  повинен бути хоча б трохи вищим, ніж створення облікового запису у Google чи реєстрації профілю у Zoom чи Skype (виявилося, це вже просунутий рівень компетентності)", – каже освітня експертка.

Додає: коли школа виходить на очну форму навчання, у "Батьки SOS" надходить величезна кількість повідомлень про булінг та цькування, особливо вчителя над дітьми.

"Традиційною вже другий рік поспіль стала дискусія про ЗНО/ДПА та їхнє скасування. Тут не сталося дива, аналізу над помилками минулого року, а просто копіювання торішнього закону без пояснень МОН. 

Нам варто зробити моніторинг результатів навчання, і ми мали би це робити наприкінці цього року, адже від того, що ми не знаємо масштаб трагедії, важко зрозуміти, як надолужити втрачене. А ми нічого не робимо, і навіть скасували ДПА у дев’ятих класах цього року", – наголошує Парфьонова.

Каже, позитивним моментом було створення Всеукраїнської школи онлайн, яка, попри критику, стала реальною допомогою школам, які все ж таки булі занепокоєні якістю освіти. Також серед позитивних моментів цього навчального року називає перехід на електронні щоденники не за кошти батьків. І з'явилася надія на оновлення системи харчування у школах.

"Останнє повідомлення про "золотий мільярд" на ноутбуки для вчителів дає надію сподіватись на не лише його освоєння, а й появу у вчителів ноутбуків, якими вони користуватимуться у роботі", – підсумовує співзасновниця ГО "Батьки SOS".

Йдеться про те, що 21 квітня у МОН повідомили, що уряд затвердив порядок та умови надання 1 млрд гривень додаткового фінансування на боротьбу з COVID-19 та його наслідками під час освітнього процесу у школах та їх розподіл між місцевими бюджетами. Крім іншого, кошти спрямують на закупівлю ноутбуків для педагогів.

Що кажуть у МОН

LIGA.Life звернулася за коментарем до Міносвіти щодо того, чи планують у МОН проводити загальнонаціональну оцінку знань учнів після року "карантинного" навчання. Якщо так, то, коли як і хто проведе таке оцінювання. Також запитали, які проблеми у МОН виявили в освіті за цей час та як планують їх розв’язувати.

На запит у МОН відповіли письмово: для перевірки рівня знань учнів відповідно до держстандартів, вчителі, як завжди, мають провести "поточні тематичні, семестрові й річні контрольні роботи". Повна відповідь – на скрінах.

Щодо перевірки, наскільки діти засвоїли програму за рік карантину і дистанційки, сказали, що планують "продовжувати дослідження" з визначення рівня читацької та математичної компетентності, але лише випускників початкової школи, які вчилися не за програмою Нової української школи, а за старим держстандартом.

"Крім того, дані тестування використовуватимуться для з’ясування залежності результатів навчання в початковій школі від соціально-економічних факторів, інформація про які збиратиметься під час анкетування", – заявили у МОН.

Також інформацію планують використати, щоб порівняти з показниками учнів, які вчились за програмою НУШ. Але, як проводитимуть аналіз знань учнів початкових класів Нової української школи, у МОН не уточнили. Адже цього року скасували державну підсумкову атестацію для учнів четвертих класів – перших випускників НУШ.

Лише додали, що МОН разом з фондом "The LEGO Foundation" та Австралійською радою освітніх досліджень (ACER) проводитимуть моніторинг якості початкової освіти "Ефективність впровадження діяльнісних та ігрових методів навчання в освітній процес Нової української школи". Триватиме він чотири роки. Але коли розпочнеться – невідомо.

Оскільки вичерпних та чітких відповідей на запитання ми не отримали, скерували у МОН ще один запит, аби уточнити:

  • Чи планується моніторинг знань всіх учнів, які вчилися на дистанційному чи змішаному навчанні? 
  • Чи є у МОН дані про успішність учнів різних регіонів, які провели різну кількість часу у червоній зоні й, відповідно, більшу частину часу були на дистанційному чи змішаному навчанні?
  • Якщо підсумкові контрольні, якийсь моніторинг покажуть, що діти все ж відстають у навчанні, чи планує МОН звертатися до Кабміну з проханням виділити кошти на те, щоб допомогти дітям наздогнати програму. Наприклад, за допомогою літніх програм репетиторства/консультацій при школах абощо. 
  • Яка у МОН стратегія надолуження знань учнями та розв'язання інших проблемних питань в освіті? Яка сума потрібна для її реалізації?
  • Як МОН допомагатиме школам напрацювати стратегію роботи у наступний навчальний рік? Адже поки незрозуміло, якою буде ситуація. Які фактори враховуватимуть? Які проблемні питання треба розв'язати до 1 вересня?

На момент публікації у міністерстві не відповіли на ці запитання. Але стверджують, що прогрес у дистанційному навчанні у порівнянні з минулим роком очевидний. Заявляють, що ситуація "значно покращилася" завдяки наполегливій праці вчителів та "напрацюванням" самого МОНу.

Серед таких напрацювань назвали створення і запуск платформи "Всеукраїнська школа онлайн" для учнів 5-11 класів (спільно з Мінцифри, Українським центром розвитку освіти та ГС "Освіторія").

Кажуть: на створення 1000 уроків з держбюджету витратили 17 786 614 грн. Нині здійснюється перерозподіл коштів на роботи з розробки та розміщення додаткових 399 уроків  на суму 7 182 000 грн.

Також серед напрацювань МОН виділяють запуск е-журналів та е-щоденників у школах.

Додають: цього року передбачена субвенція в розмірі 500 млн грн з держбюджету на підключення шкіл до фіксованого широкосмугового доступу до швидкісного інтернету, насамперед у сільській місцевості. Але рішення ще перебуває на погодженні Кабміну.

Як оцінити рівень знань учнів

Голова Держслужби якості освіти Руслан Гурак вважає, що більш предметно про якість освіти за цей навчальний рік можна буде говорити після того, як школи проведуть підсумкову атестацію:

"За її результатами буде видно, як закінчується навчальний рік і які є виклики. Зможемо говорити про якість через інструмент ЗНО, яке також буде наприкінці року. Все решта – суб’єктивні оцінки учителів, батьків, учнів".

Гурак додає, що не бачить катастрофічної картини з результатами оцінювань знань, які можуть бути наприкінці року: "Не буде суттєвої відмінності між результатами ЗНО цього року з попередніми".

Але говорити про рівень знань учнів лише за результатами ЗНО навряд чи можливо. Цьогорічні випускники більшу частину часу шкільних років навчалися у звичайному режимі, а останній рік посилено покращували свої знання, хто самостійно, хто – з репетиторами.

На думку вчителя молодших класів дніпропетровської школи №35, який увійшов у топ-10 найкращих учителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2020 Андрія Олійника, результати навчання можна назвати достатніми, але вони не 100%-ві. 

"Назвати їх позитивними можна, але у порівнянні з минулими роками, коли не було дистанційного навчання, якість знань була значно кращою. Бо проблеми з технічним зв'язком, відсутність гаджетів абощо – були, є і будуть. Особливо у маленьких містах та селах", – каже педагог.

За його словами, нині вчителі намагаються самостійно оцінити знання учнів за рік: "У кінці року ми проведемо діагностичні роботи. Бо ми не можемо випустити дітей і не промоніторити, що вони засвоїли".

Пояснює: під час Zoom-уроків свідомо намагався робити акцент на основні предмети – математику, українську мову тощо. Але іншим предметам приділяв значно менше уваги, переважно вони залишалися для самостійного опрацювання учнями. Тож знання з тих предметів могли бути втрачені.

Завершення навчального року

Нині 11 регіонів України перебувають у червоній зоні карантину. Зокрема і столиця.  Діти, у тому числі учні початкових класів, вчаться онлайн. 

Поки не прогнозують, чи повернуться діти за парти до кінця травня.

Проте деякі школи вже планують продовжити навчальний рік до середини червня. У МОН кажуть, що рішення за самими школами. 

"Освітній процес у школах організовується в межах навчального року, що розпочинається 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року", – пояснили у міністерстві LIGA.Life.

В освітянських групах у соцмережах педагоги повідомляють, що в окремих регіонах місцева влада продовжила навчальний рік до 10-22 червня. Наприклад, на Черкащині – до 11 червня, на Одещині – до 16 червня, на Сумщині – до 22 червня.

Яна Міланова
Яна Міланова
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини