Життя в борг: що найчастіше українці беруть у кредит та як не потрапити у фінансове ярмо

Жити тут і зараз, не відкладаючи бажання на потім — звучить привабливо, але якою ціною? Українці дедалі частіше беруть кредити, але чи завжди вони виправдані?

Спеціально для LIGA.Life фінансистка, незалежна фінансова радниця, авторка і ведуча телевізійного проєкту "Код достатку" Марина Абрамович розповіла, що стоїть за цією фінансовою звичкою та як не потрапити в боргову пастку.

На що беруть кредити українці

— Насправді, тема кредитів для нас досить болюча. Український менталітет не до кінця розуміє економічну доцільність кредитних коштів. На Заході кредити дійсно сприяють швидшому досягненню масштабних цілей, як-от придбання власного житла через іпотечне кредитування, купівля автівки тощо.

В Україні, на жаль, споживче кредитування "з’їдає" ще незароблені кошти більшості населення.

Вихід з кредитних пасток — один із найпоширеніших запитів в моїй практиці. Зазвичай закриваємо використані кредитні ліміти в межах 100 000 – 200 000 грн.

Особливо засмучує реальна статистика споживчого кредитування у 2024 році.

Понад 50% кредитних коштів українці витрачали на медичні послуги та ліки, що є прямим свідченням відсутності будь-яких фінансових резервів, полісів медичного страхування та базової фінансової грамотності.

На другому місці — кредити на цифрову та побутову техніку, трохи менш як 30%.

Це теж своєрідний прояв нашого менталітету (кажу це з великою любов’ю). Але факт залишається фактом — ми хочемо здаватися кращими, ніж є насправді. Бути не гіршими за сусіда — часто це цілі, нав'язані соціумом: друг купив новий гаджет, то чому б і мені не взяти його в кредит?

Фінальна кредитна статистика свідчить про те, що 20-25% українців беруть кредити, бо їм не вистачає коштів "дожити" до кінця місяця. Тут вже постає питання затребуваності навичок, професійності та досвіду, що безпосередньо впливає на рівень доходу, а також економічних реалій у країні.

Підсумовуючи, зауважу, що здебільшого споживче кредитування є вимушеним кроком. Однак нерідко трапляються випадки фінансового невігластва — коли кредитні кошти витрачаються не на першочергові потреби, а на дорогі подорожі, брендові речі або, що ще менш розсудливо, на святкування ювілеїв, днів народження чи навіть весіль, — розповіла Марина Абрамович.

Життя в борг

Фінансистка зауважила, що жити в борг — це звичка, яка формується за таким самим сценарієм, як і звичка прокидатися на світанку, бігати в лісі чи палити:

— Наш мозок влаштований так, що повторювані дії з часом стають звичними та сприймаються як норма.

З погляду фінансової нейропсихології, достатньо шести місяців регулярного користування кредитними коштами, щоб сформувалася звичка жити в борг.

Багато людей роками, а інколи й десятиліттями терпляче виплачують кредити, причому сума переплат за відсотками часто в рази перевищує саму позику.

На що раджу звертати увагу? Перед кожною новою покупкою в кредит варто поставити собі такі запитання:

• Чи готовий я завтра платити за свої сьогоднішні рішення?
• Чи достатньо я фінансово стабільний, адже, беручи кредит, я витрачаю ще незароблені гроші?

Хороші та погані кредити

Марина Абрамович наголошує, що кредити бувають різні: на споживання та для зростання активів:

— Останні можна вважати "умовно хорошими" кредитами, оскільки вони сприяють розвитку. Це може бути кредит на навчання, на опанування нової професії, на відкриття власної справи, на цифрову техніку, якою ви заробляєте (наприклад, для SMM-спеціалістів, фотографів чи контент-мейкерів).

Щодо кредитного навантаження на бюджет, рекомендую не перевищувати ліміт у 30% від доходу. Проте важливо враховувати контекст. Наприклад, якщо молода сім’я планує скористатися пільговою іпотекою "єОселя" для вирішення житлового питання, варто ретельно зважити всі за і проти та ухвалити виважене рішення, націлюючись у майбутньому на збільшення доходів.

Підводні камені банків і договорів

— Передусім потрібно оцінювати не сам банк чи мікрофінансову установу (яка з радістю надасть кредит, якщо у вас не зіпсована кредитна історія), а власну платоспроможність і рівень фінансових ризиків, — пояснює Марина Абрамович.

Якщо ви вже маєте кредитні зобов’язання, добре обміркуйте, чи доцільно брати ще один кредит. Запитайте себе:

• Чи є у мене хоча б мінімальні заощадження на випадок непередбачених ситуацій?
• Чи є людина (партнер, родич), яка зможе фінансово підтримати у разі втрати доходу, хвороби або інших життєвих труднощів?

— Щодо вибору кредитора, раджу аналізувати рейтинг банків і віддавати перевагу надійним установам без репутаційних ризиків. Обов’язково порівнюйте умови кредитування, комісії, процентні ставки та додаткові витрати на обслуговування боргу.

Звертайте увагу на річну процентну ставку, щоб зрозуміти фактичну вартість кредиту для вас. Базова щомісячна ставка в українських банках в межах 3-3,5% за місяць, якщо говоримо про річну, то це 42%, — додала експертка.

Проста арифметика: якщо у вас 100 000 грн використаного кредитного ліміту і ви сплачуєте лише відсотки без "тіла кредиту" (досить поширена практика), то за рік це 42 000 грн.

42 000 грн — це гроші на вітер, точніше, прибуток банку! А що з цього маєте ви? Подумайте про це.

Щодо фінансової безпеки: на фінансовому ринку чимало недобросовісних і шахрайських організацій. Перевіряйте ліцензії, уникайте сумнівних пропозицій і звертайтеся по допомогу до фінансового консультанта.

Як знайти вихід, якщо кредит є, а платити нічим?

— Так, вихід із таких ситуацій є. Для початку потрібно визнати власне кредитне фіаско і не панікувати, навіть якщо вас наполегливо "дістають" колектори. Далі — повідомити банк про фінансові труднощі та необхідність реструктуризації боргу.

Це спосіб зменшити кредитне навантаження шляхом зміни умов чинного кредитного договору. Також можна запросити у позичальника послугу пролонгації боргу. Під час якої зазвичай не нараховуються штрафні пені. Що не раджу робити — це брати новий кредит для закриття наявного, — пояснює Марина Абрамович.

Кредитна історія батьків впливає на дітей

Марина Абрамович зазначила, що кожна людина, яка хоча б раз у житті брала кредит, має позитивну або негативну історію відносин з банком:

— Наприклад, якщо ви вчасно або із затримками виплачували кредити — це і формує вашу кредитну історію. Якщо вона погана, ви можете потрапити до категорії небажаних позичальників, і банк може відмовити у кредиті.

На Заході кредитна історія та кредитний рейтинг мають велике значення. Щоб зберегти хорошу репутацію, важливо не перевантажувати себе кредитами в різних банках, дотримуватися платіжної дисципліни, уникати прострочень і штрафних санкцій.

Крім того, погана кредитна історія батьків може вплинути на можливість отримання кредиту їхніми дітьми.

Щоб перевірити власний кредитний рейтинг — показник, який відображає вашу надійність як позичальника, — потрібно отримати відповідний звіт. У ньому містяться дані про всі ваші позики, своєчасність їх погашення та випадки відмов у кредитах.

Перевірити власну кредитну історію та кредитний рейтинг можна через наступні сервіси:

• Українське бюро кредитних історій – вартість послуги 70 грн.
• SCANBE.IO – єдиний реєстр боржників.
• Онлайн-банкінг Приват24 у розділі "Кредитний рейтинг".

Брати кредит — купувати тривогу

— З погляду фінансової грамотності "жити в борг" — означає купувати тривогу. І це справді так. У найскладніших випадках кредитні зобов’язання ставали причиною втрати сну, спокою та впевненості в майбутньому.

Тому варто дотримуватися правила: "Сім разів відміряй, перш ніж брати черговий кредит на свої забаганки".

Вчимося жити на зароблені гроші, розвиваємося, формуємо правильні фінансові звички — зокрема, звичку накопичувати та примножувати кошти.

А кредити використовуємо лише як інструмент для розвитку та масштабування, радить Марина Абрамович.