Знайти дизайн-код українського села, якого раніше не помічали. Досвід Balbek Bureau

У 2023 році українська архітектурна студія Balbek Bureau запустила проєкт RE:Ukraine Villages — це онлайн-конструктор, який дозволяє за кілька хвилин "зібрати" типову для українського села хату. Отриманих креслень цілком достатньо для будівництва. Проєкт створили, щоб полегшити відбудову зруйнованих внаслідок російських обстрілів сільських будинків та вберегти обличчя українського села від типових й "швидких" проєктів.

Відбудувати типову сільську хату можна за традиціями 6 регіонів — Київської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей, а нещодавно розробники додали ще й Миколаївську та Запорізьку. Проєкт почали розробляти ще у 2022 році, та за останній рік він перетворився з прикладного конструктора у масштабну дослідницьку платформу, яка взяла на себе вивчення автентики українських сільських будинків, зведених упродовж останніх 100 років.

"Виявляється, наша архітектурна автентичність завжди була у нас під носом, просто ми цього не помічали", — каже Віталіна Гошовська, lead-архітекторка проєкту RE:Ukraine Villages від Balbek Bureau. У розмові з LIGA.Life Віталіна ділиться тонкощами досліджень Миколаївської та Запорізької областей, пояснює, як працює конструктор та хто ним може користуватись, а також розповідає, чому команда проєкту вирішила змістити фокус із відбудови на збереження національної спадщини (та які насправді можливості це відкриває).

З чого усе почалось та чому цим займаються

Ідея проєкту зародилась під час гуманітарних місій після початку вторгнення, ще у 2022 році. Засновник бюро Слава Балбек у той час волонтерив у деокупованих селах Київської області. Помітивши, як багато сільських будинків з характерними локальними елементами зруйновано, Слава зрозумів, що їх потрібно рятувати, а отже — треба дослідити й зафіксувати те, що вціліло.

"А війна ще дужче підсилила ось це відчуття "свого", і коли ти бачиш, як це руйнують і знищують, то починаєш усвідомлювати, наскільки насправді вагома цінність нашої спадщини", — каже Віталіна Гошовська.

Коли проєкт тільки-но запустили, стало очевидно, що без детальних польових досліджень не обійтись. Тож вже у червні 2022 року відбулись перші експедиції деокупованою Київщиною, потім почали досліджувати села Чернігівської, Харківської та Сумської областей, які навесні 2022-го звільнили від окупантів.

На технічні розробки команда проєкту витратила дев'ять місяців і вже у травні 2023 року офіційно представила онлайн-конструктор, який дозволяв "зібрати" модель автентичного будиночка, характерного для Київської та Чернігівської областей. Наприкінці року додали Харківщину та Сумщину, а тепер з’явились Миколаївська та Запорізька області. До кінця травня планують додати ще Херсонську, Дніпропетровську й Одеську області. У планах команди — "покрити" так всю Україну, зокрема, й тимчасово окуповані регіони.

Головна прикладна ціль проєкту — це допомога мешканцям українських сіл у відбудові зруйнованого житла. "Ми сподівались, що цей конструктор дуже полегшить людям життя під час відбудови. Фактично, ви отримуєте PDF-файл з готовими плануваннями та кресленнями, за яким уже можна будувати житло, це суттєво спрощує процес", — розповідає Віталіна.

Інший важливий мотив, чому створюють RE:Ukraine Villages, — щоб вберегти сільські населені пункти від типової забудови, а відтак врятувати традиційне архітектурне "обличчя" українського села. Адже відбудова передбачає швидкі та утилітарні рішення, які дозволять мешканцям швидко відновити житло й повернутися до мирного життя. "Це звісно непогано, але так ми можемо втратити дизайн-код українського села. Ми вирішили дати якісь альтернативні способи відбудови", — пояснила Гошовська.

З кожним новим дослідженим селом команда віднаходила дедалі більше автентичної архітектури. До того ж кожен регіон вирізнявся своїми унікальними особливостями й не був схожий на інший. Наприклад, на Київщині будинки мають переважно подовгу форму, на Чернігівщині – більшість хатин з дерева та виділяють дерев'яним автентичним декором, різьбою. Харківщина — це переважно цегляна архітектура. Цікавою особливістю Київщини є лави, які зустрічались практично біля кожного будинку. Усі відмінності систематизували й додали до конструктора.

"Я виросла в СМТ, де було дуже багато приватних будинків, але я ніколи не звертала на них увагу і не вважала чимось особливим. А завдяки нашому проєкту я зрозуміла, що насправді автентичність нашої архітектури завжди була у нас під носом, просто ми її не помічали, — каже Віталіна. — Тому цей проєкт певною мірою можна вважати відкриттям, як би це гучно не звучало. Ми стали помічати своє, почали розуміти, чим ми особливі, як наш спосіб життя відображається в архітектурі і як кожна людина інтерпретує себе через власний будинок".

Читайте також: Що не так з переходами у центрі Києва

Хто і як може користуватись конструктором

RE:Ukraine Villages — це онлайн-платформа з вільними доступом. Користувач спочатку обирає регіон, за "дизайн-кодом" якого хоче відбудувати або створити новий будинок. Далі — підтягується конфігуратор, у якому обираєш спершу планування будинку, потім форму даху, розмір веранди, вікон та інші компоненти, характерні для хатин кожної області. "Ви отримуєте доступ до конструктора, у якому можна "складати" будиночок і одразу розуміти, який він матиме вигляд", — каже Віталіна.

В середньому користувач має пройти 12 кроків, від вибору планування й форми даху — до дрібних елементів, наприклад, декору навколо вікон чи фронтону будівлі (трикутна частина фасаду будинку, — Ред.) Кількість кроків може варіюватись від регіону до регіону — наприклад, в одній області більше різноманіття декору (обрамлення) вікон, в іншій — покрівель хатин.

"На Київщині у нас п'ять варіантів дахів будинків, а на Сумщині — тільки три. Чернігівська область — вікна там оздоблюють тільки дерев’яним декором, тож у нас там 6 варіантів обрамлень, а в іншій області їх взагалі може не бути", — пояснила Гошовська.

Конструктор адаптований для усіх людей, які хочуть скористатись ним для відбудови будинку або ж для створення нової хати з традиційною стилістикою регіону. Якихось особливих навичок мати не треба — потрібен лише смартфон або ноутбук і доступ до інтернету. "І це все. А наші UX-дизайнери вже попрацювали, щоб користування було доступним й зрозумілим усім без винятку", — додає lead-архітекторка проєкту.

Після виконання усіх етапів користувач отримує PDF-файл, який складається з двох частин. Перша — з планом будівлі, кресленнями, планом даху та колірною гамою. Друга — уже містить решту елементів, які обрав користувач, а також перелік інших доступних рішень й поради щодо матеріалів. "Це такий альбом, який ти можеш використовувати як основу для будівництва, а в процесі можеш навіть змінити якесь рішення", — додає Віталіна.

Планування будиночків вирішили осучаснити — зробили їх просторішими й світлішими. Також на кожній схемі креслень позначають орієнтовне розташування меблів — це може підказати людині, як краще організувати простір. "Планування більше схожі на планування квартир, там більше простору та повітря. На цьому ми й зупинились, сам інтер’єр ми не деталізуємо, адже це — простір для власного вираження кожної людини", — зазначає Гошовська.

На питання, чи використовував уже хтось конструктор Balbek Bureau, щоб відновити зруйнований будинок, Віталіна відповідає, що такі випадки поки не документували, однак команда вже працює над механізмом, який дозволить користувачам ділитися своїм досвідом. Архітектори запевняють, що "правильного" способу використання конструктора не існує: навіть якщо з креслень запозичили лише кілька оригінальних елементів, проєкт вже виконав свою роль.

"Ми ж бо даємо загальне бачення, а вже кожен адаптує ці рішення під себе, бо, наприклад, хтось може не будувати веранду або захоче будинок іншого планування. Для нас значно важливіше зафіксувати й зберегти ці візуальні елементи та передати далі, щоб вони жили", — підкреслює Віталіна й додає, що у планах Balbek Bureau — своїми силами відновити один з пошкоджених сільських будинків, використовуючи конструктор. Такий будинок уже знайшли й спілкуються з власниками, щоб почати відбудову.

Лінія фронту та OLX-оголошення. Як проводять дослідження

Процес дослідження сільської спадщини триває безперервно з червня 2022 року. В середньому, щоб вивчити одну область потрібно два місяці, каже Віталіна Гошовська. Усі дослідження мають два напрями:

1) польовий — коли волонтери безпосередньо досліджують кожне село, фотографують будиночки та їхні елементи й спілкуються з мешканцями.

2) Дистанційний — під час якого команда досліджує інтернет-джерела, вивчає фото у вільному доступі та навіть оголошення на OLX.

"Ці два процеси йдуть паралельно, а потім ми синхронізуємось і починаємо робити фінальну добірку елементів — збираємо на одну дошку взагалі всю інформацію, яку знаходимо", — пояснює Віталіна.

До польових досліджень залучають волонтерів — зараз їх близько 25, усі працюють у різних регіонах. Щоб стати волонтером, треба заповнити форму. Якщо є бажання допомогти проєкту, але немає можливості волонтерити, команда створила платформу "Батьківська хата", куди усі охочі можуть завантажити фото хатини, в якій проживали батьки чи дідусь з бабусею.

"Зараз у нас є двоє крутих волонтерів-архітекторів, які роблять дуже якісний ресьорч, адже максимально зацікавлені у цьому. Але близькість фронту і часткова окупація східних областей ускладнює процес дослідження, ми не хочемо наражати волонтерів на небезпеку, тож, Запорізьку та Миколаївську області ми фактично дослідили дистанційно, базуючись на онлайн-джерелах", — розповідає Гошовська.

У ці регіони було лише кілька експедицій, але вони не дали значного результату, адже усі будинки у досліджуваних селах були практично зруйновані. Слава Балбек також долучався до проєкту як волонтер і в одному із сіл Миколаївщини відзняв цілу вулицю з сільськими хатами 1958 року побудови, які стали дуже цінною базою для проєкту.

"Також наш колега Антон Сивашенко, який з перших днів війни у ЗСУ, перебуваючи на лінії фронту на Запорізькому напрямку, зробив декілька світлин одного напівзруйнованого будинку, у якому прочитувались дуже цінні декоративні елементи", — додала Віталіна.

Зараз команда планує зосередитись на тих областях, які можна дослідити польовими методами. Утім, в майбутньому хочуть досліджувати також тимчасово окуповані території — Донецьку, Луганську області та Крим. У цьому процесі будуть спиратись досвід вже досліджених Запорізької та Миколаївської областей, для вивчення яких використовували онлайн-джерела.

Грецькі мотиви, ліпнина та меноніти: що унікального в Запорізькій та Миколаївській областях

Архітектура сільських будиночків у цих регіонах має дуже виразну візуальну складову, каже Віталіна. Особливо це стосується Миколаївщини, яка дуже багата на ліпний декор. "Це перша область з досліджених, де починає з’являтись ліпнина і навіть переважати над іншим декором. Тобто якщо Чернігівщина багата своїм дерев’яним декором, то Миколаївщина — ліпниною", — розповіла вона й зазначила, що для Миколаївської у конструктор додали аж 5 варіантів ліпнини довкола вікон.

У регіонах простежуються також "мультикультурні ниточки". Деякі хатини Миколаївщини вирізняються елементами давньогрецької архітектури — не дивно, адже в області збереглись залишки грецьких поселень VI ст. до нашої ери.

У селах Миколаївської області є традиція — там паркан облаштовують як частину зовнішньої стіни будинку. З’ясувалось, що ця традиція бере початок ще з XIX століття. "Тож ми передбачили це в конструкторі — за аналогією, як на Київщині створили типологію лавок", — зазначає архітекторка.

У Запорізькій області серйозно вплинув на архітектуру менонітський будинок — автентична цегляна архітектура менонітів, християн однієї з найстаріших протестантських течій. "Цей той випадок, коли прообразом дизайн-коду регіону став повністю запозичений тип житла. Традиції цієї архітектури були привезені до регіону переселенцями менонітами з Нідерландів", — пояснила Гошовська.

Крім того, у сільських будиночків Запоріжжя дуже велике різноманіття цегляних і дерев’яних фронтонів, з’являються також тяги — цегляні лінії, які оточують будинок по периметру та увиразнюють його тектоніку.

Читайте також: Хто купив палац під Хмельницьким за 1,5 млн

Які нові можливості відкриває проєкт

За майже два роки існування RE:Ukraine Villages перетворився на культурну, просвітницьку й наукову платформу, яка вже зараз привертає увагу іноземців, каже lead-архітекторка проєкту Гошовська.

"Наш проєкт зацікавив фахівців з Туреччини та Ізраїлю, адже формат конструктору можна застосовувати й у досвіді інших країн. Наприклад, при відбудові житла після стихійних лих або воєнних конфліктів в інших регіонах. Мені здається, що потенціал цього проєкту невичерпний і, можливо, на наступних етапах він буде масштабуватись і розв'язувати глобальні проблеми також", — зазначає дослідниця.

Проєкт дійсно став масштабним — зараз над RE:Ukraine Villages працює команда з близько 50 фахівців: тільки 20 людей з бюро, а ще залучені діджитал-розробники й волонтери. У 2023 році проєкт підтримало Агентство США з міжнародного розвитку USAID, а також команда виграла акселераційну програму Act to Support.

Цінність має не тільки сам конструктор, а й дослідження — вони можуть стати потужним передпроєктним аналізом під час повоєнної відбудови, щоб створювати щось нове. Після того як команда вивчить усі регіони України — напрацюваннями зможуть користуватись не лише ті, хто хоче відновити житло, але й архітектори, дизайнери, ілюстратори, щоб використовувати традиційну стилістику для мистецтва чи комерційних цілей, науки.

"Це свого роду візуальний довідник, куди ти можеш заглянути й дізнатись особливості архітектури сільських будиночків нашого народу за останні 100 років", — каже Віталіна й додає, що до прикладної функції конструктора додалась ще й "національна" — яка допомагає переосмислити та відрефлексувати автентичність українського села.

"Нас намагаються знищити, а ми з усіх сил тримаємось за своє, відстоюємо своє право на життя, країну та архітектуру. Мені здається, що цей проєкт — це маленька цеглинка у нашому національному протистоянні російській агресії, бо архітектура — це і є відображення нас самих", — резюмує Віталіна.